Маршрут - не лише схема руху автотранспорту, але і товар, який можна вигідно продати

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 3151 }}Коментарів:{{ comments || 6 }}    Рейтинг:(1905)         

Лаври порушникам

До громадського транспорту у городян завжди було багато претензій. Це і загазованість повітря внаслідок надлишку маршруток на міських магістралях. Це хамство і грубість водіїв, нешанобливе відношення до пільговиків. Цей незадовільний стан транспортних засобів. Ця відсутність чіткого графіку руху на маршрутах і так далі Словом, перевезення в нашому місті не лає тільки ледачий або…працівник відділу пасажирських перевезень міськвиконкому. Останнім просто не належить по штату.

Особливо в плані критики міських перевезень досягла успіху обласна державтоінспекція. Маршрутне таксі вже встигло зарекомендувати себе як одно з найнебезпечніших засобів пересування. Зведення ДАІ засмучують. Тільки за місяць операції «Автобус» даішники присікли 4 тисячі порушень правил дорожнього руху, зловили 28 п'яних водіїв. Нинішній рік обіцяє бути найурожайнішим по кількості порушень ПДД - за неповних 6 місяців цього року маршрутчики вже встигли 4656 разів порушити правила дорожнього руху(за увесь минулий рік складене 8639 админпротоколов).

Виходить, що, сідаючи в маршрутне таксі, у пасажира немає ніякої гарантії, що пунктом призначення не виявиться лікарняне ліжко у БСМП.

Всякий раз за підсумками якої - або міліційній операції( «Автобус» чи «Перевізник» ) правоохоронці загрожують, що договори на маршрути з перевізниками мають бути розірвані, а ліцензії на перевезення відібрані. Після червневої перевірки на дорогах державтоінспекція не виключила вірогідності застосування подібних санкцій до 12 фірм - перевізників.

На останній прес - конференції, що пройшла в стінах облГАИ, тодішній начальник цього міліційного відомства Олег Тонканцев висловив думку, що ситуація на дорогах міста була б іншою, якби законодавство зобов'язувало підприємства обслуговувати маршрути тільки власним автотранспортом, а не притягненим, при цьому водії були б офіційно оформлені на роботу. У такому разі керівник підприємства розділяв би відповідальність з водієм, що вчинив ДТП.Так що в нинішній ситуації уся надія на замовника транспортних перевезень в місті - міськвиконком, який може покарати порушника, позбавивши його маршруту.
У міськвиконкомі, потрібно визнати, дії порушників викликають не менш бурхливу реакцію. Правда, тут чиновники посилаються на своє безсилля застосовувати які - або заходи до перевізників з - за занадто лояльного законодавства. На прямій лінії, що відбулася в редакції нашої газети, заступник мера Олександр Женжеруха, що курирує роботу пасажирського транспорту, заявив, що органи місцевого самоврядування позбавлені права на перевірки. Чи не єдиний важіль дії - це конкурсний комітет, де недбалим перевізникам обов'язково покажуть «кузькину мати» , і навіть, можливо, позбавлять маршрутів.

Але, на жаль, як ні парадоксально, а у відкритих конкурсах на перевезення пасажирів перемагають одні і ті ж фірми, хоча, судячи з повідомлень ДАІ, не можна сказати, що вони гарантують пасажирові повну безпеку. Ні в якому разі, минулого року за два тижні операції «Перевізник» найбільша кількість порушень ПДД числилася за МЧП «ТФТ» (71)ВАТ «Трансавтосервис» (50)ЧП «ПІК» (49)ЧП «Авто - Віола плюс» (43). Цього року розкладка по ПДД дещо змінилася, але в «жовтій майці» лідерів по - колишньому МЧП «ТФТ» - 321 порушення. Проте, на конкурсах мале приватне підприємство «ТФТ» виявляється не таким вже малим. У 2006 році на конкурсному комітеті під головуванням А.Ж. Женжерухи цій фірмі було передано 16 маршрутів. Небагатьом менше маршрутів перепало ВАТ «Трансавтосервис» - 12, ЧП «Пік» - 11, ЧП «Авто - Віола плюс» - 10.А до кінця 2007 року за «ТФТ» вже числилося 18 маршрутів «Пік» - 14, «Трансавтосервис» - 11, «Автовіола - плюс» - 10…

Чим же пояснюється пристрасть чиновників до цих підприємств?


Апетит приходить під час їзди

Сьогодні на маршрутах міста пасажирські перевезення здійснюють МЧП «ТФТ» , ВАТ «Трансавтосервис» , ЧП «Авто - Віола плюс» , ТОВ «Митап» , ЧП «ПІК» , ЧП «Іва» , ТОВ «Приватавтолюкс» , ЧП «Мис» , ТОВ «Алан - Техно» , ТОВ «Укртранс» , ТД «Карго Авто України» , ТОВ «Гуриг». Проте різноманітність перевізників лише видима: загальних хазяїв мають фірми «Автовіола плюс» , «ПІК» , «Митап» , 70% акцій «Трансавтосервис» володіє компанія «Приватавтолюкс».

Не маючи власного автопарку, більшість перевізників користуються послугами притягненого транспорту. Приміром, МЧП «ТФТ» , обслуговуючи 18 міських маршрутів, на балансі має всього 1 автобус, тоді як, за даними облГАИ, на цьому підприємстві зареєстрований 561 транспортний засіб. ЧП «Авто - Віола плюс» обзавелося 2 автобусами(286 зареєстровано), ЧП «Приватавтолюкс» володіє 5 автобусами(267). Найбільша кількість власних машин має ТОВ «Алан - Техно» і ТОВ «Укртранс» - 28 і 18 автобусів відповідно.

Працюючи з приватниками за договорами оренди, перевізники виявляються не в змозі навести порядок на увірених їм міською владою маршрутах: графік руху не дотримується, а кількість машин на маршруті не може назвати навіть диспетчера. Водіям надана повна свобода:у будь-який момент можна відправитися «на замовлення» чи піти «на межгород». Машини паркуються не на території автотранспортного підприємства, а там, де домовиться хазяїн маршрутки або водій. Таким чином, частенько водії виїжджають на лінію, минувши контроль і медика, і механіка.

Та і, як показує практика, для перевізників порядок на лінії завдання, швидше, з розряду другорядних. Маршрут цікавіший як товар, який можна вигідно продати. Кожен міський маршрут має свою ціну, яка виражається в так званому вступному внеску. Його розмір обмовляється в приватній бесіді з хазяями маршруту і залежить, передусім, від того, наскільки «накатаний» маршрут, який транспортний засіб має претендент, а також від апетитів керівництва фірми - перевізника.

Подзвонивши по одному з оголошень, що запрошують на маршрут, головному редакторові Тетяні Фабриковой довелося представитися початкуючим підприємцем, що цікавиться умовами роботи на маршруті. Виявляється, найдорожчий маршрут, який має в розпорядженні фірма, - 43 - й. Первинний внесок складає 3300 доларів, проте на сьогодні вільних місць на цьому маршруті немає. Тому нам запропонували попрацювати на 15 - м маршруті, він дешевший - 1500 доларів вступних і 450 гривен щомісячно. Проте 500 доларів вступних, як володарям Merсedes Sprinter(машину цю перевізники люблять), нам пообіцяли скинути. Є, правда, і зовсім дешеві маршрути(напевно, соціальні) по 500-800 доларів…

Крім того, власники транспортних засобів, які працюють за договором оренди з фірмою - перевізником, щомісячно вносять так звану плату «за маршрут».Вона варіюється залежно від рентабельності маршруту і місткості транспортного засобу. В середньому вона складає 500 гривен в місяць.


Тарифна лихоманка: кілометри зникають опівдні

Сповна проявилася тісна співпраця між перевізниками і міською владою під час торішнього підвищення тарифів на проїзд. Як показала позапланова перевірка Миколаївського територіального відділення Антимонопольного комітету, так званий діалог влади з бізнесменами про величину тарифу звівся лише до однієї формальності. Фахівці АМКУ встановили, що перевізники заздалегідь погоджували між собою тариф, а міськвиконком його покірно ствердив, навіть не потрудившись перевірити тарифні розрахунки підприємств. Листи з проханням збільшити тариф перевізники направили в міськвиконком в один і той же день, причому звернення ці були абсолютно однакові - списані як під копірку.А розрахунки «економічно обгрунтованого тарифу» були надані підприємствами вже після ухвалення рішення про зміну вартості проїзду в маршрутках.

Питається, в чиїх же інтересах діє міська влада!?

Але найцікавіше - це історія з накручуванням кілометражу ключових міських маршрутів. Виявилось, встановили перевіряючі, що вартість проїзду на маршрутах №№8, 12, 19, 22, 27, 40, 55, 56, 75, 88 на момент введення нових тарифів була завищена на 25 копійок.

У нашій газеті цій темі було присвячено декілька публікацій(НБ №51 від 26.12.07, №4 від 23.01.08). Нагадаємо, що на момент прийняття нових тарифів ключові міські маршрути чудовим чином витягувалися на декілька кілометрів.В результаті нехитрих маніпуляцій довжина маршруту №8 «Миколаїв пасажирський - Намивши» виявилася 15,1 км замість колишніх 12,6 км, №12 «Міжміський автовокзал - «Дамен Шипярдс Океан» - 15,1 замість 14 км, №27 «вул. Кірова - «Трансавтосервис» - 15,6 замість 12,6 км, №50 «ст. Миколаїв - пасажирський - ін. Корабелів» - 15,3 замість 12,2 км, №56 «Намивши - мкр. Північний» - 15,1 замість 11,3 км і т. д. А оскільки цінову політику диктує розмір кілометражу, ціни за проїзд на цих маршрутах підскочили…до 1 гривни 50 копійок.
Що ж, мабуть, можна формувати тариф і таким шляхом.

Після того, як ці факти були віддані розголоси, розпорядженням мера міста Володимира Чайки була створена робоча група по перевірці довжини маршрутів…Покатавши членів комісії з міста маршрутами, що дуже віддалено нагадують реальні, чиновники резюмували, що «в ході контрольної перевірки зауважень і заяв від членів комісії на можливу невідповідність довжини маршрутів не поступало» , коротше кажучи, газета все вигадала. Та звідки ж їм взятися, цим «зауваженням і заявам» , якщо до складу комісії в основному входили працівники виконавського комітету, представники фірм - перевізників, члени постійної депутатської комісії міськради по транспорту та інші зацікавлені особи?

Можна, звичайно, заміряти маршрут №12 через 6 - ю Слободскую замість 9 - й, а маршрут №50 через Балабановку, як це зробили члени робочої групи, і завдяки цьому натягувати бракуючі кілометри.Але документи - свідки уперті.

Редакція офіційно запросила в міськраді головний документ, що визначає міські маршрути, - рішення сесії міської ради №449 від 24.02.06 «Про проведення відкритого конкурсу на перевезення пасажирів на міських маршрутах…на 2006-2009 рр.». І що ж виявилося: маршрут №50 ніколи не проходив через Балабановку, навіть на папері. По цьому маршруту існують два рішення виконкому про зміну схеми руху. Рішення №2478 від 24.11.06 визначало кінцевою зупинкою супермаркет «Колобок» (ін. Корабелів, 20/3), другим вже зовсім свіжим рішенням №348 від 22.02.08 маршрут був укорочений до ін. Корабелів, 18.Отже, заступник начальника відділу пасажирських перевезень міськвиконкому В'ячеслав Кащенюк, що очолював 2, - ю групу по контрольній перевірці довжини маршрутів, свідомо надув членів комісії, повезя їх у Балабановку замість того, щоб завершити виміри довжини 50 - го маршруту на ін. Корабелів.

А як пояснити той факт, що рішення виконкому №2763 від 20.12.07 про зміну схем маршрутів №8, 12, 88(тобто фактично їх подовжили до 15 км.) було прийнято місяць по тому після того, як на цих маршрутах був затверджений тариф в 1,5 грн, про що було повідомлено в офіційному друкарському органі міськради - газеті «Вечірній Миколаїв» , №149. Згідно з новими схемами, кінцева маршруту №8 виявилася біля «Амстора» , №12 - біля Заводоуправління заводу «Океана» , а кінцева маршруту №88 офіційно переїхала c Блакитною, 24 - би на Блакитну, 2/2. Пасажирам про це, звичайно ж, повідомити забули.Чому метаморфози з маршрутами співпали з введенням нових тарифів, відповідь, вважаю, очевидна.

І якщо маршрути №8, 27, 50 транспортний відділ міськвиконкому врешті-решт привів в порядок, понизивши ціну до 1,25 грн і відобразив документально реальні, а не віртуальні схеми руху, то на інші чиновники просто махнули рукою.

Пред'явіть паспорт!

Так, багато в собі таїть загадок мережа миколаївських маршрутів. Багато нового почерпне для себе николаевец, якщо не полінується попорпатися на офіційному сайті міськради www.gorsovet.mk.ua і виявить там документ під назвою «Схема миколаївських маршрутів».

Те, що місцями вона далека реальності, показала перевірка, яку редакція провела спільно з депутатом обласної ради Андрієм Колесовым, головою Миколаївської обласної організації Всеукраїнського комітету захисту прав людини Святославом Марченком і волонтером цієї організації Анастасією Коваленко.

Так, діставшись до кінцевої зупинки маршруту №56(перетин вулиць Архітектора Старова і Маяковского) наш лічильник показав 11,8 км, тоді як, за даними виконкому, довжина маршруту №56 повинна дорівнювати 15,1 км. Втім, офіційно кінцева цього маршруту позначена дуже невизначено і припускає маневри по вул. Маяковского(Тернівка), яка тягнеться ще на декілька кілометрів. Але у будь-якому разі все «56 - е» паркуються виключно в Північному і в Тернівку заїжджати не збираються. Аналогічна ситуація з маршрутом №40 «мкр. Північний - Ракетне урочище» : при офіційній кінцевій на вул.Маяковского довжина цього маршруту по наших вимірах склала дещо більше 13 км, за даними виконкому - 15,4 км. Остання цифра здається дуже неправдоподібною хоч би і тому, що ще в 2003 році, коли «40 - е» ходили аж в Тернівку(схема руху «Трансаммиак» - Ракетне Урочище» ), протяжність цього маршруту складала рівно 15 км.

Згідно з нашими вимірами, натягнуті кілометри і на маршруті №22 «ст. Миколаїв - пасажирський - Варваровка». Тут взагалі ситуація курйозна. Цей маршрут не мінявся як мінімум з 2003 року, з позаминулого конкурсу на перевезення. Тоді довжина цього маршруту складала усього лише 12 км, зараз же міськвиконком видає на - гора усі 16 км. Наші показники виявилися посередині - 14 км.

Не співпали кілометри і по маршрутах №88 «пос.Горького - Намивши» (за нашими даними - 13,7 км, за даними міськвиконкому - 15,1 км)38 «Намивши - Варваровка» (14 і 15,1 км відповідно)…

Виниклі непорозуміння могли б прояснити паспорти маршрутів, які, згідно із законодавством, повинні містити «схему маршруту, розклад руху, таблицю вартості проїзду і ін.». Згідно з умовами конкурсу на пасажирські перевезення, цей документ підприємство - перевізник погоджує з ДАІ і стверджує у замовника конкурсу, тобто в міськвиконкомі. Державтоінспекція на наш запит відповіла, що таких паспортів у них немає, і де їх узяти, не знає. Немає цих документів і в міськвиконкомі: таку відповідь отримали фахівці АМКУ. У чиновників на момент перевірки з 86 маршрутів в наявності виявилася лише копія паспорта маршруту №70. І все.

Усі дороги ведуть в…

Звичайно ж, справа не в 25 копійках, які, як би м'якше виразитися, не зовсім етичним шляхом перекочовують з гаманця пасажирів в кишеню перевізників. Чого бути дріб'язковий. При постійному зростанні цін на пальне николаевцам пора чекати нових тарифів на проїзд в транспорті...

Справа, як завжди, в принципі. Чиї інтереси захищає міськвиконком: інтереси територіальної общини, тобто городян, або інтереси приватних компаній?

Частково відповіддю на це питання можуть послужити дані, отримані редакцією з єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб. З'ясувалося, що співзасновником однієї з компаній, здійснюючого перевезення в місті, - ТОВ «Приватавтолюкс» , - являється А.Н.Козубенко - зять(правда, що був або нинішній, з'ясувати не вдалося) беззмінного голови конкурсного комітету з пасажирських перевезень віце - мера Олександра Женжерухи. У світлі цих фактів, доводиться ставити під сумнів заяви Олександра Жоржевича про те, що «органи місцевого самоврядування не мають права втручатися в господарську діяльність суб'єктів господарювання» , тобто як - те впливати на перевізника. Нехай не юридичним шляхом, нехай не як представник органу місцевого самоврядування, але можна ж було як - те вплинути на свого родича - жили адже під одним дахом. І це стосується не лише ТОВ «Приватавтолюкс». Подібним же чином можна було навести порядок і на маршрутах ВАТ «Трансавтосервис» , яке фактично належить «Приватавтолюкс».

Що ж, доводиться знову ставити риторичні питання:чи виживе міський електротранспорт або його вкінець витіснять приватні перевізники, чи буде створений міський муніципальний автопарк або ж по - колишньому усі транспортні засоби, що належать міській общині(як це було з автобусами «Руслан» , подарованими компанією «МЕТРО» ), передаватимуться в користування комерційним фірмам. Смію припустити, що ці питання чекає така ж перспектива, як і обіцянки віце - мера А. Женжерухи ввести диференційований тариф на проїзд в маршрутних таксі залежно від кількості зупинок, які проїхав пасажир…

Розслідування проведене за підтримки проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні «Гідна Україна».

Таксі, таксі, вези, вези

Маршрутні таксі з'явилися як альтернатива таксі і громадському транспорту. В розпал економічної кризи середини 90 - х рр.коли більшість автотранспортних підприємств перебували на межі розвалу, на виручку прийшов приватний перевізник. У кінці 90 - х маршрутка міцно закріпилася на дорогах Миколаєва. За даними відділу транспорту міськвиконкому, щодня на лінію виходять 1200 маршрутних таксі, а послугами цього виду транспорту користуються щодня близько 259 тисяч жителів міста.

Легенею хліб водія маршрутного таксі не назвеш. Не дивно, що одній з головних проблем керівництво автотранспортних підприємств називає дефіцит водіїв. У маршрутчика робочий день починається з 6 ранку і може закінчуватися або пізно увечері, або вночі, залежно від того, скільки вдалося заробити за день. Хочеш - не хочеш, а план(в середньому коливається від 150 до 300 гривен залежно від рентабельності маршруту), встановлений хазяїном, треба відпрацьовувати, плюс - пальне, яке теж доводиться купувати «з каси».Тільки до вечора водій починає працювати на себе.

- Для того, щоб як - те заробити, доводиться вичавлювати максимум з машини, свідомо йти на порушення правил дорожнього руху, - ділиться досвідом колишній водій маршруту №81 Юрій. - Якщо не гнатимеш, нічого не заробиш. Зазвичай маневр такий: на початку шляху ти їдеш з максимально низькою швидкістю, щоб на зупинках збиралося якомога більше народу, а на останньому відрізку маршруту даєш по газах, щоб вписатися у встановлений графік.

Зазвичай заробіток маршрутчика складає близько 100 гривен в день. При цьому більшість водіїв мають всього один вихідний в тиждень. Кінцеві зупинки не обладнані навіть елементарними речами - туалетами, не кажучи вже про створення яких - те умов для відпочинку. Хоча, згідно ст.34 Закони про автомобільний транспорт «автомобільний перевізник зобов'язаний забезпечити умови роботи і відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства».

Зрозуміло, що довго людський організм не здатний витримати таке навантаження, і їм доводиться шукати іншу роботу.

Автор: Олег Оганов

-


Комментариев: {{total}}


українськийполітика