Напередодні візиту Ю.Тимошенко, або Розбите дзеркало

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 1030 }}Коментарів:{{ comments || 0 }}    Рейтинг:(618)         

"Подивіться, що у нас робиться! Зухвалий деляга без серця і розуму захопив владу в королівстві! Усі - усі служать розбійницькому його гаманцю, усюди - усюди снують його прикажчики, перетягуючи з місця на місце пакунки з товарами, ні на кого не дивлячись.".
Е.Шварц, "Звичайне диво".

Так...
Творіння класиків воістину переживають не лише їх творців, але що багато, що ще і йдуть слідом покоління. Вони залишаються актуальними через десятиліття і навіть віки.

Аналогій з сумними реаліями цієї країни проводити не потрібно, вірно?
Занадто вже довгим, нудним і до відрази банальним для усіх здатних мислити і аналізувати виглядало б таке оповідання.

Відмічу лише, що дуже і дуже багатьох українців, на жаль, давно вже не цікавить що б то не було, що відбуваються на території, що голосно іменується державою Україна. Існує населення в мізерному переліку соціальних груп, і є жадаючі владу тимчасові виконавці - "діячі" другого(третього, п'ятого, вісімнадцятого і так далі) "ешелонів влада", сприйняття якої як політичних, а вже тим більше, як державних діячів виглядало б відвертим блюзнірством.
Хоч би по відношенню до пам'яті тих, хто створював і будував цю країну.

Будував, мабуть, не для того, щоб Україна на нікчемно малий з історичної точки зору термін перетворилася в те, що ми, що живуть нині, маємо нещастя споглядати.
При цьому, природно, "захоплюючись і захоплюючись за звітний період"... Втім, не варто думати і говорити про те, чого нам з вами в процесі регресу змінити, на жаль, не дано.

Є, проте, особи, яких до сірої знеособленої маси "можновладців" віднести ніяк не можна. В першу чергу внаслідок того, що їх присутність на самій вершині і здійснювана при цьому діяльність можуть внести серйозні зміни в ситуацію, що склалася.
Зміни настільки радикальні, що визначити, чого в них більше - позитиву або негативу для цієї нещасної країни і її населення, під силу тільки одному арбітрові - Часу.

Про Тимошенко Ю.В. сказано і написано дуже багато. Мабуть, навіть більше, ніж про двох інших претендентів "булави". Причому, разом узятих.

Напередодні "візиту Пані" в провінційне "тихе південне містечко", наміченого тепер уже на 4 липня, і мені хотілося б поділитися своїми багаторічними спостереженнями і скромними думками.

У поєднанні з поставленою собі украй складним завданням - не уподібнитися "аналітикам", що по суті тільки розставляють знаки "плюс" або "мінус" з точки зору дії на "електорат".
Залежно від "ангажементу".

Итак.
Просто згадати про те, що "Велика Юля" за своїми особовими і психофізичними якостями - явище неординарне, - не сказати зовсім нічого.

Вона, поза сумнівом, - Особа.

Яскрава, суперечлива і в чому - то навіть демонічна.

І спочатку особовим стержнем "помаранчевого" перевороту була саме вона.

Але невідоме публіці, що перебуває "до того" в апатії, а згодом - в "революційній" ейфорії, "розподіл ролей" вже стався.У повній відповідності з філософським законом єдності і боротьби протилежностей.
Причому, задовго до Майдану. І дуже далеко за межами цієї країни.
Навіть найсильніші аналітики Держдепартаменту США, Управління стратегічних служб, у вузьких кругах відомішого як зовнішньополітична розвідка, не змогли б з абсолютною(а інший в цих структурах не визнають) упевненістю передбачити, як поведеться Тимошенко, опинившись в президентському кріслі.
Так би мовити, до якого берега пристане разом з веденою нею Україною.
Тому вибрали вони кого простіше.
Точніше, поуправляемее.
І, як бачите, не помилилися...

Скидати, проте, з рахунків Ю.В. ніхто в той момент і не збирався. Занадто високий був її рейтинг. Послідувало її "перше пришестя" в крісло прем'єра.

Не сумніваюся, Юлія Тимошенко завжди усвідомлювала те, яка інтелектуальна(не кажучи вже про фінансову) потужність протистоїть їй на шляху до поста Президента.

Тому і спробував А.Зинченко "поднаехать" на "дорогих друзів" В.Ющенко з прицілом на дискредитацію самого "месії".
У очах режисерів - постановників "помаранчевого" шоу, а заразом і "народу".
Фігурою Зинченко тоді довелося пожертвувати.
Далі, як ви пам'ятаєте, послідувала відставка самої леді Ю.
Як все - таки блискуча була Тимошенко в опозиції!
Каким оригінальним іноді буває покликання людське.
Як говорив Ніцше, "Кожному - своє".

Вибори 2007 і "друге пришестя".
І ось тут Юлія Володимирівна недооцінила супротивника. Или переоцінила свої сили. Її, без перебільшення, майстерно "завели на гру", в якій виграш того, що "заводиться" виключений повністю.

Провал піар - акції "компенсація вкладів населення", галопуюча інфляція, фіаско на київських виборах - це, чи знаєте...
Відвертатися стали навіть ще недавні гарячі "електоральні симпатики".
А це вже небезпечно.

Саме тому Ю.В. змінила декларативно(тобто для публіки) своє відношення до чергових "позачергових виборів". З текстами про деструктивизме, дестабілізації і так далі

Розуміючи, що розраховувати на підтримку на заході не доводиться, Тимошенко намагається отримати її на півночі. Маючи в союзниках самого В.Медведчука. І те, і інше, до речі, дуже скоро почнуть обігравати у своїх, природно, інтересах її опоненти.
Високий інтелект Ю.В., помножений десятиразово на жіночу інтуїцію і досвід, рано чи пізно, повинен був підказати, що їй вже відвели роль головної винуватиці усього, що відбувається.

Вона грає ва - банк.
І модель її поведінки дуже цікава.Ось деякі характерні прийоми, які вона використовує у внутрішній і зовнішній політиці, що проводиться нею.

- постійний психологічний натиск з пастками - капканами; - майстерно завуальований блеф. Таке виконання і не снилося королям покеру;
- вибивання опонента з психологічної рівноваги через використання наявної на нього компрометуючої інформації;
- стартова відмова від якого б то не було компромісу через наведення неправдивих аргументів відмови. На перший погляд - абсолютно нелогічних;
- безперечна присутність елементів гіпнозу. Ну що ж, талановита людина - талановитий у всьому...

Не менш цікава модель керівництва блоком(і це без іронії) свого імені. Ставляться суб'єктивно нездійсненні завдання, і вони, природно, "дорученцями" в заданому об'ємі не виконуються.Після чого чарівна маленька крихка жінка особисто демонструє "товаришам по зброї", а заразом і "шанованому товаришеві публіці", що вони усі - таки здійснимі.
Працювати уміти потрібно!
І, як мовляв булгаківський Коровьев: "Усі зачаровані, роздавлені, закохані"!
Ось так...

Передбачаючи подив: "Де Юля і де ми"? і питання: "А до нас - те усе вищесказане яке має відношення"?, відповім: "найбезпосередніше".

Справа, бачте, в тому, що Тимошенко Ю.В. - діючий Прем'єр - міністр. Поки що діє або "не доки" - це вже повторно.

Перша особа у виконавчій гілці влади - цей дуже серйозний вплив на події в країні в цілому і в окремих її регіонах зокрема.

Миколаївський - не виключення.
Як би не старалися окремі губернатори піти від несанкціонованих Банковою, тобто і небажаних для них самих контактів з Ю.В.положення, що називається, зобов'язує. Не всім з них, правда, так везе, як нашому шанованому і мудрому Олексію Миколайовичу, щорічна законна відпустка якого співпала по термінах із запланованим раніше на 24 липня візитом Ю.В.

Ну, нічого, пані Прем'єра тут і окрім "хазяїна" є кому зустріти і "засвідчити повагу".

Керівників такого рівня зустрічають "у трапа" не лише, і не стільки її однопартійці...
Це вам не Кармазин який - нибудь.
І, вже точно, не Тягнибок.

Хочу відмітити, що для багатьох, у тому числі і для мене, залишаються загадкою критерії, по яких лідер БЮТ

оцінює діяльність своїх регіональних керівників.

Миколаївська область, якщо узяти за основу відносну нечисленність Юлиных прихильників в перерахунку "на голови", навряд чи викликає у неї серйозний інтерес. Інша справа - інтерес економічний.
Зміст "партійної" структури - справа дуже дорога, навіть для лідерів, що перебувають при владі. Легенду - те потрібно підгодовувати...

Проте серйозний вплив на події в регіоні здатні робити лише ті, хто вже самі по собі мають достатню вагу і авторитет.
Це аксіома.

Для інформованих не є секретом, що формальний лідер місцевого БЮТ

ні того, ні іншого не має. На відміну від неформального, тобто реального.

Давайте не розпиляємо увагу в часі і подіях, візьмемо для розгляду лише один епізод. І це буде цілком досить.

Зацікавлені пам'ятають, з якою енергією народний депутат Р.Забзалюк, де юрі що є за сумісництвом керівником обласної організації БЮТ, піднявся на боротьбу з "багатостраждальним", але, все - таки "кращим міським головою усієї України" В.Чайкой.
Уважні, очевидно, помітили, як мінявся тон заяв і самого Забзалюка, і окремих місцевих депутатів - бютівців.

Здавалося б, прикра поразка на київських виборах повинна була остудити недосвідчені гарячі голови і навчити зважувати свої слова, а тим більше, дії.

Сталося зворотне.
Дивно...
Загальновідомо, що дисципліна у фракції БЮТ

наближається до залізної.
Т.е., без санкції Ю.В. жодне голосування фракцією у повному складі відбутися не може в принципі. Звідси напрошується висновок - лідера яким - те образом переконали в необхідності і доцільності створення тимчасової слідчої комісії ВР по Чайці.

Підозрюю, що аргументи були наступними:

а). "Пропиаримся як борці із земельними махінаціями нечистого на руку мера".
б)."Увіткнемо пір'їнку регіоналам, що зіскочили з теми недовіри міському голові і виставимо їх як співучасників розкрадання залишків муніципальної власності".
в). "Піднімемо цим рейтинг БЮТ

напередодні нових парламентських виборів, опускаючи при цьому рейтинг регіоналів в доки ще "їх" регіоні".

Можливо, було що - те ще, але це вже так, частковості.
Ну що ж, як рафінована технологічна ідея - непогано.
Питання лише в тому, ким і як вона матеріалізується.
У зв'язку з цим доводиться з глибоким жалем констатувати сумний факт - не вражають обивателя ні слова, ні дії г - на Забзалюка.
Повторюється київська історія.
Одно справа - сама "Велика Юля", інше...

Переконаний, що для відносної стабілізації(в усякому разі - гальмування падіння) рейтингу БЮТ

значно більше зробили ті розсудливо і тверезо мислячі члени партії, які вчасно зміркували, що позитивну увагу привертають виключно успішні акції.

Візьму на себе сміливість стверджувати, що, незважаючи на усі "героїчні" зусилля Р. Забзалюка, статус кво миколаївського міського голови залишиться непорушним.
І "стан речей" в місті, на жаль, - теж.

Ну, ось немає у "народу" можливості відкликати своїх обранців, у тому числі і мера.
І якщо навіть факти(наборчик яких, до речі кажучи, дуже скромний), що "нарили" проти Чайки, підтвердяться офіційним висновком вищезгаданої комісії, то реального механізму усунення його від влади не існує.
Тут я повністю згоден з Н. Кругловым - тільки суд може винести подібну ухвалу.А він, як відомо, у нас - "найгуманніший суд у світі".

ВР по Миколаєву і його мерові рішення, аналогічного київському, не прийме. Це ж абсолютно очевидно.

Але навіть якщо припустити неможливе, місцевий БЮТ

мало що виграв би від скидання "кращого друга миколаївських футбольних уболівальників".
Швидше, нічого б не виграв.

Таким чином, г - н Забзалюк вільно або мимоволі(це вирішального значення не має) завдає удару по репутації самої Ю.В. У "широкої громадськості" складеться стійкий стереотип - "покричали, попылили, облизнулися і забули".

Мені зараз чому - те згадався той "постлук'янівський" реактивний зліт популярності Ю.В., коли "трудовий народ" присвоїв їй звання "єдиного чоловіка в українській політиці" і "непохитного борця із злочинним режимом Л.Кучмы".
Що "страждали за народ" у слов'ян зводять чи не в ранг святих великомучеників.

Ну, а лідерів, програвших внаслідок дурниць, здійснених ними самими, "ближнім і далеким" оточенням або "товаришами на місцях" наш народ не любить.

А що, якщо в голові "Залізної Юлі", втомленій від великої кількості що не заспокоюються у своїх "брудних підступах і мерзенних випадах" ворогів, промайне думка про "чорну зраду?

Юлія Володимирівна, як відомо, пані дуже серйозна... Так що, думаю, чайки, копійки, візирі і інші никоновы можуть спати абсолютно спокійно. І надалі "вести незримий бій" за "процвітання" міста і "добробут" його жителів. Нічого їм доки не загрожує. Окрім, мабуть, що вже "зашкалює", м'яко кажучи, антипатії "електорату".

І останнє.
Хто - те вважає розбите дзеркало поганою прикметою, хто - те бачить в його осколках крах надій, хто - те - звільнення від ілюзій...

А хто - те, можливо, вже побачив в цих осколках звичайне сміття, яке слід зібрати в пакет і викинути на найближчий смітник.
І чим швидше, тим краще.

-


Комментариев: {{total}}


українськийполітика