"Під прикриттям": що стоїть за " російськими гуманітарними фондами "?

У кінці листопада керівникам російського фонду "Визнання" (приватного неурядового об'єднання, що іменує себе також "Фондом російський, - українських гуманітарних зв'язків" Володимиру Фролову і Євгенії Миськовой відмовили у в'їзді до України.

Ця заборона сколихнула неповороткий російський МЗС, що клюнув на можливість винесення сусідові останнього китайського попередження."24 листопада в Україні, в київському аеропорту Бориспіль, стався черговий інцидент з російськими громадянами, що яскраво висвітив лицемірство тих державних чиновників, які на словах ратують за конструктивний діалог з Росією, але на ділі блокують двосторонні контакти", - було сказано в повідомленні МЗС РФ.

Гнівна риторика російського МЗС з приводу керівників деякого приватного фонду, працюючого в Україні, на тлі оглушливого мовчання їх колег по цеху, виглядає нелогічною, але цілком з'ясовною.

Інтерес до діяльності фонду "Визнання" з боку офіційних російських структур очевидний.У презентації цієї нікому не відомої громадської організації в Молдові у вересні цього року брали участь заступник гендиректора Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників, що мешкають за кордоном, і по міжнародній гуманітарній співпраці(Россотрудничество) Євгеній Кожокин і посол Росії в Молдові Валерій Кузьмін. У Криму на презентації фонду був присутнім Олександр Блудышев - президент Нижегордоского філії російського Інституту національної стратегії, очолюваного "придворним" політтехнологом Станіславом Белковским. Один з керівників самого "Визнання" PR - технолог Сергій Борисов, за збігом обставин" очолює Нижегородський центр "Міра", що робить різні експертні послуги російському уряду. Окрім цього, роботу фонду в Криму забезпечують структури російського МЗС.

Дивовижний і резонанс в структурах влади в Росії після факту затримання "учених" в Києві.Так, депутати Держдуми РФ виступили з різкою критикою рішення української влади не впускати на територію країни громадян Росії, які повинні були взяти участь в який, - те навряд чи особливо резонансній міжнародній конференції з проблем молодіжної політики. Так, глава думського комітету у справах СНД Олексій Островский назвав рішення Києва "дискримінацією". На думку політика, яке привело радіо "Ехо Москви", "керівництво України йде на свідоме загострення відносин між країнами напередодні президентських виборів".

Проте на прикладі фонду "Визнання" ми бачимо зовсім не яку - те "дискримінацію" з боку української влади, а абсолютно навпаки - дії проти України російської сторони, здійснювані під дахом "неурядових" структур.Сильний резонанс, викликаний в Кремлі забороною на в'їзд до України російських "учених", які номінально вже ніяк не представляють ні офіційну російську науку, ні державні російські структури, та і прагнули потрапити не на яке - той знаковий, показовий захід міждержавного рівня, виявляють серйозну зацікавленість в "подорожах" цих панів з боку російських держструктур. А "специфіка" їх діяльності дозволяє знайти зв'язок між інтересом Кремля в цьому фонді і реальною(а не задекларованою) політикою, що проводиться Росією по відношенню до України.

Фактично, численні факти, які стали надбанням мас, - медіа, і повністю підтверджувані українськими правоохоронцями, свідчать про те, що співробітники "Визнання", незареєстрованої в органах юстиції російської приватної організації, підтримуваною офіційною Москвою, займалися фінансуванням проросійських сил в Криму.А також - створенням позицій в ЗМІ для формування громадської думки, проведенням замовлених соцопитувань і організацією масових антиукраїнських акцій.

На думку експертів, можливості подібних організацій по управлінню громадською думкою і впливу на політичні процеси великі. Щомісячний бюджет "гуманітарних" фондів може складати сотні тисяч доларів, які, за офіційною версією, витрачаються на "зміцнення російський, - українських зв'язків в області культури, науки, освіти і спорту". Якщо врахувати, що останнім часом російські неурядові фонди в Україні зростають як гриби після дощу, складається вражаюча картина тіньових процесів, що відбуваються, в суспільно - політичному життю країни.

Не можна стверджувати, що фонд "Визнання" занадто цінний у ряді інших. Цінна своєю важливістю і наслідками сама ситуація, якій, як дає зрозуміти Москва, вона не дозволить стати прецедентом.Тобто - не дивлячись на усі розмови про дружбу між Україною і Росією на рівні глобальних завірень зовнішньополітичних відомств двох держав, в реальності ми спостерігаємо зовсім іншу картину. А саме - що Росія не припиняє і, схоже, не думає припиняти в осяжній перспективі свою явно виражену антиукраїнську діяльність, центром якої давно став Крим. А усі розмови про доброзичливість і конструктивізм в стосунках, - на жаль, не більше ніж слова.

Сергій Кузнєцов