Безкоштовне завжди недоступно

Якщо у вас немає можливості купити квартиру, то можна спробувати отримати її безкоштовно. Держава вам обов'язково допоможе. Ось тільки це той самий випадок, коли обіцяного чекають навіть не три роки, а значно довше - частенько і життя може не вистачити. Увы, це не жарт, а як там не є найоб'єктивніша реальність.

І довше за століття триває.


Черга на соціальне житло дісталася нам в спадок від радянської епохи. Разом з пам'ятниками, святами і назвами вулиць.Сьогодні в Миколаєві своєї черги на безкоштовні квадратні метри чекають більше13 тис. сімей.З них більше4 тис.мають право на першочергове отримання житла і щебільше тисячі- на позачергове. Особливо обмовимося, що приведені вище цифри - це так звана черга міськвиконкому. Тому що на деяких підприємствах є свої, "відомчі", черги.

Між тим, динаміка забезпечення николаевцев соціальними квартирами - це зайвий привід для того, щоб впасти в депресію. Наприклад, в 2008 році поліпшити свої житлові умови з державною допомогою змогли трохи більше ста сімей.

З такими воістину неквапливими темпами вирішити проблеми усіх черговиків можна буде лише століття опісля.

Велика соціальна політика


Статистика по тому, що йде 2009 - му теж не вражає.Офіційні джерела згадують 42 миколаївських сім'ї, яка отримала квартири у рамках державної програми "Доступне житло". Ще відомо про шість десяток молодих сімей, яким вдалося обзавестися пільговим кредитом за профільною соціальною програмою.

І, до речі, з цими програмами - одна суцільна чехарда. Приміром, відомо адже, що проект "Доступне житло" - це ініціатива ще доки чинного українського президента. В той же час, виконання згаданої програми(а, рівно, і усі політичні дивіденди) якраз напередодні "великих" виборів записуються на рахунок що доки ще діє прем'єр - міністра.

Іншими словами, безкоштовні квартири перетворилися на дуже вигідний політичний товар. А будь при українській владі більше грошей, досвід "імперської" і "тоталітарної" Росії був би узятий на озброєння безсоромно.Там сьогодні держава за рахунок бюджетних коштів активно скуповує житлові будинки у тих, що терплять лихо великих будівельних компаній. І роздає квартири черговикам. Черговики трохи тільки не моляться на тандем Медведєва - Путіна і усі ніяк не можуть здогадатися, що, зрештою, допомагає - та держава не їм, а власникам корпорацій.

У Росії, втім, так розважатися можна, тому що запас нафтодоларів там доки не вичерпався. А в Україні зайвих грошей просто ніколи не було.

Як в Африці


Зате в Україні є законодавчо закріплений соціальний норматив житлової площі. Залежно від міста це6-7 квадратних метрівна людину. До речі, рівно стільки ж, скільки в Зимбабве.

А в середньостатистичній українській квартирі сьогодні, частенько, живуть представники відразу трьох, а то і чотирьох поколінь.Втім, навіть якщо ви розділили декілька десятків своїх квадратних метрів на усі чада - домочадців і дійшли висновку, що шести або семи "квадратів" ну ніяк не виходить - не поспішайте радіти. Тому що українська держава надає безкоштовні квартири лише в самих крайніх випадках. Існує 47 стаття Конституції, де сказано, що "громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою і органами місцевого самоврядування, безкоштовно або по доступній для них оплаті". А таких категорій громадян всього дві. Це сироти або діти, що залишилися без піклування батьків. А ще це мешканці аварійних або непридатних для проживання будівель.

Плюс до всього, є ще і інші соціальні категорії, перед якими держава теж має певні зобов'язання. Наприклад, "первоочередников" належать співробітники правоохоронних органів, учителі і багатодітні сім'ї.А до числа "внеочередников" - учасники Великої Вітчизняної війни, інваліди війни і ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Іншими словами, людей набирається багато. Тому сьогодні в умовній загальнонаціональній черзі на отримання житла стоять 2,5 млн українських сімей. При цьому на словах і папері в країні діють більше десятка програм, мета яких - вирішити житлові проблеми співвітчизників. Мова в них ведеться зовсім не тільки про безкоштовне житло, але і про пільгове кредитування різних категорій громадян. Увы, але реалізація більшості програм доки коштує на місці, а якщо і рухається, то з тими, що пробуксували. Причому столиця перекладає стрілки на недбалих місцевих виконавців, а ті, у свою чергу, недобре хмуряться, дивлячись у бік Києва.

І це той самий випадок, коли замішання місцевої влади можна зрозуміти. Тому що виконувати закон їх зобов'язали, але ніяких засобів не виділили.І навіть не пояснили, в якому такому куточку місцевого бюджету їх можна знайти. В результаті за десять(!) років дії програми забезпечення житлом молоді в Миколаївській області було виділено всього 265 пільгових кредитів. Зрозуміло, це більше, ніж нуль, але цифра чому - те все одно не вражає.

Довга дорога до будинку

А якщо ви все ж вирішили ризикнути і хоч би спробувати встати в чергу за безкоштовною квартирою, врахуйте, що доведеться багато бігати і довго доводити свою фінансову неспроможність. Також майте на увазі, що у вас немає жодних шансів потрапити в число черговиків, якщо в сім'ї є хоч би одна людина працездатного віку, що не займається громадськими роботами. (До речі, в кризове сьогодення це не лише не рідкість, але, швидше, найпоширеніше явище.)

Коли пройдуть декілька місяців, і ви зберете усі документи(найзагальніший і умовний перелік наводиться в додатку до цієї статті), чиновники, озброївшись калькуляторами, стануть довго вважати - чи покладена вам безкоштовна квартира. Будуть враховані навіть такі екзотичні заробітки, як "доход від заготівлі грибів, ягід, лікарських рослин" або "доход мисливців від продажу своєї здобичі".

Зрозуміло, кожен випадок розглядатиметься індивідуально, але формула розрахунків все одно універсальна для будь-якої ситуації: вартість усього майна сім'ї приплюсують до сукупного доходу усіх її членів за максимальний термін очікування квартири - і таким чином вийде деякий умовний прожитковий мінімум.І тільки якщо з'ясується, що цієї суми бракує на нову квартиру по нормах надання(ті самі 6-7 кв м на людину) або ж іпотечний кредит, сім'ю записують в незаможні і пристроюють в хвіст вже наявної багатотисячної черги.

А далі - треба набратися терпіння і чекати. Хтозна, може вам повезе ще за життя.

Дамир РАХМЕТОВ