5 мільярдів на сільську медицину. Хто виграє від передвиборної реформи Порошенка

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 5589 }}Коментарів:{{ comments || 0 }}    Рейтинг:(3353)   

На закон про сільську медицину, який ініціював президент, з держбюджету піде 5 мільярдів. Куди підуть ці кошти, в яких селах з'являться нові медпункти, і чому уже зараз є сумніви, що вони не будуть розкрадені.

Майже рік тому, перебуваючи на Одещині, Петро Порошенко відкрив відділення невідкладної медичної допомоги в невеликому селищі Окни.

Звичайна історія з перерізанням стрічки, знайомством з медперсоналом, з оглядом самого медпункту, і традиційною промовою голови держави перед мешканцями села.

Тоді в Окнах сталась ще одна важлива подія, яка, напевно, і стала головною причиною для приїзду президента в це маловідоме селище. На відкритті медпункту президент підписав ухвалений напередодні Верховною Радою закон про сільську медицину, автором якого був він сам.

- Казали — мрійник, нічого не буде. А вже і гроші є, які було конфісковано у Януковича, який їх вкрав у народу України. Це чесно. І ці гроші мають працювати на людей, — бравурно заявляв тоді Порошенко.

На втілення президентського закону місцевим бюджетам у 2018 році виділили 5 млрд грн субвенції з державної казни. З них 4 млрд грн — збережені на розвиток сільської медицини у 2017 році — так звані гроші Януковича, ще 1 млрд грн — гроші з бюджету на 2018 рік.

За ці кошти місцева влада повинна була у 2018 році провести тендери і збудувати у сільській місцевості фельдшерсько-акушерські пункти — ФАП.

Як розпділяються ці кошти, в яких селах і селищах побудуть ФАПи, і чому є великі сумніви, що кошти будуть витрачені ефективно — про це в дослідженні авторів з Центру протидії корупції.

Як розподіляють субвенції з державного бюджету на сільську медицину

Будуватися амбулаторії повинні згідно з порядком, затвердженим МОЗ та Мінрегіонбудом.

Саме цей документ визначає, де і які амбулаторії зводити. Наприклад, на кілька сіл з населенням 1 500 людей потрібно будувати маленьку амбулаторію, а з населенням 15 тис жителів — центр первинної медичної допомоги — ПМД.

Загалом в Україні у 2018 році планують збудувати 512 амбулаторій. У вересні Мінрегіонбуд затвердив 443 проекти майбутніх медичних установ. Будувати збираються амбулаторії моно-практики, у яких працюватимуть один-два лікарі, або клініки групової практики, де працюватимуть від трьох до семи лікарів.

Як виглядатимуть ФАПи

Дізнатися, де з'являться такі заклади, можна за допомогою мапи. 

Зеленим позначені села, де амбулаторії збудують у 2018 році, жовтим — у 2019 році

Успіхи регіонів

Розбудова сільської медицини йде доволі активно. За даними Мінрегіонбуду від 14 вересня 2018 року, у Кіровоградській, Дніпропетровській та Закарпатській областях почалося будівництво 27 амбулаторій.

Крім цього, щодо 400 проектів отримані документи на право власності на земельні ділянки, стосовно 100 — оголошені тендери на будівництво, щодо 34 — визначені генеральні підрядні організації на будівництво.

Інформація про розвиток системи охорони здоров'я у сільській місцевості систематично публікується на офіційній сторінці Мінрегіонбуду.

Лідером за кількістю оголошених процедур закупівель є Рівненщина: з 34 затверджених проектів на ProZorro не оголошені лише чотири тендери. На Харківщині з 30 затверджених проектів тендери провели щодо 29-х.

У Полтавській та Миколаївській областях не оголосили ще по три тендери, а у Запорізькій — понад 50% від запланованої кількості тендерів. Майже всі області, які оголосили чи провели тендери на будівництво амбулаторій, залучають не тільки кошти, виділені субвенцією, а й гроші місцевих бюджетів.

Раніше такі зміни ухвалив Мінрегіонбуд. Згідно з ними, місцеві бюджети можуть додатково фінансувати будівництво амбулаторій на 10%. Виняток — купівля автомобілів для лікарів. Наприклад, на будівництво амбулаторії у селі Путрівка на Київщині з місцевого бюджету було витрачено 3 млн грн.

"Дерибан" по-старому

Розвивати сільську медицину у деяких регіонах вирішили за старими схемами. Серед них — використання пов'язаних між собою компаній, застосування змов на торгах та відхилення "невигідних" учасників тендерів.

У Кіровоградській області учасники закупівлі завантажили разом з тендерними пропозиціями файли, які, ймовірно, створила одна людина на одному комп'ютері. Активісти оскаржили цю закупівлю в АМКУ.

Інший випадок — тендер на будівництво амбулаторій у Рівненській області. На перший погляд, у торгах бере участь багато компаній, які виставляють різні тендерні пропозиції. Це справляє враження конкурентної боротьби. Насправді ж там присутні три основні компанії, які почергово перемагають у різних торгах.

У Полтавській області договори укладені з трьома фірмами на всю область. Причому всі ці угоди укладені в один день.

Більше того, Полтавська ОДА взагалі не викладає на ProZorro ні укладені договори з постачальниками послуг на розробку проектно-кошторисної документації, ні звіти про їх укладення. Активісти знайшли чотири такі тендери із 37 затверджених Мінрегіоном проектів амбулаторій в Полтавській області.

Вдають із себе конкурентів й учасники закупівель у Кіровоградській області. За зверненням активістів АМКУ почав дослідження можливих узгоджених антиконкурентних дій учасників під час проведення Кіровоградською ОДА тендеру на будівництво сільської амбулаторії на майже 6 млн грн.

Аналогічні порушення юристи ЦПК знайшли під час проведення кількох тендерів у Житомирській області на загальну суму понад 20 млн грн.

21 амбулаторія в одного підрядника

У жовтні Донецька ОДА оголосила тендер на будівництво амбулаторій. Загалом планують збудувати 21 ФАП за 116 млн грн. Однак тендер оголосили з порушенням, об'єднавши будівництво всіх цих амбулаторій в один лот.

Це означає, що ймовірному підряднику потрібно за 15 днів ознайомитися з кресленнями, розробити кошторисну документацію на два десятки об'єктів в різних місцевостях, сформувати свою тендерну пропозицію, а згодом — розпочати одночасне будівництво по всій Донецькій області.

Такі вимоги значно звужують можливу конкуренцію і не дозволять брати участь у тендері компаніям, не здатним збудувати одразу 21 об'єкт, навіть якщо вони зможуть запропонувати значно нижчу ціну за свою роботу.

Крім того, Донецька ОДА прописала у тендерній документації положення, згідно з якими учасники повинні надсилати цінові пропозиції не через систему ProZorro, а безпосередньо на їхню електронну пошту.

Більше того, з кресленнями майбутніх амбулаторій учасники тендеру можуть знайомитися лише в приміщенні ОДА після письмового повідомлення. Загалом область отримала на розбудову сільської медицини на 2018 рік 150 млн грн. Розподіл коштів відбувся у липні, але тендер оголосили наприкінці жовтня.

Тендери для своїх

Недавно Черкаська ОДА оголосила тендери на будівництво амбулаторій, не надавши жодної тендерної документації. Що і як треба будувати — незрозуміло. Можна лише припустити, що на конкурс подадуться "свої" компанії. Загальна сума на будівництво сільських клінік на Черкащині — 65,3 млн грн.

Деякі потенційні учасники тендеру все ж наважилися спитати, що саме необхідно будувати. Відповіді поки не отримали.

На інше подібне запитання замовник відповів, що "документація на стадії затвердження" і "буде розміщена в системі після її затвердження". Згодом усі тендери скасували за день, заявивши про відсутність потреби в закупівлі.

Оскільки державну програму з розбудови сільської медицини ніхто не скасовував, можна припустити, що тендерна документація ще не готова.

Завищені ціни на розробку документації

Серед проведених закупівель привертає увагу суттєва різниця між цінами на розробку проектно-кошторисної документації.

Наприклад, у Хмельницькій області на розробку документації для будівництва амбулаторії на одного-двох лікарів з житлом державне підприємство "Хмельницька обласна служба єдиного замовника" витратило 51,5 тис грн.

Натомість на Запоріжжі майже всі угоди на розробку документації для зведення такої ж амбулаторій вирішили витратити 443 тис грн. Виконавцем цих робіт у кожній області в більшості випадків є одна компанія — ТОВ "Прогрес 17".

В середньому на розробку проектно-кошторисної документації витрачають від 140 тис грн до 289 тис грн залежно від типу амбулаторії.

Президентський піар

Якщо вірити планам Мінрегіонбуду, невдовзі можна очікувати на зведення новеньких сільських клінік разом з урочистими відкриттями. В Адміністрації президента настільки поспішають попіаритися на будівництві амбулаторій за податки громадян, що вже встигли присвоїти собі чужі заслуги.

У травні 2018 року на сайті президента з'явилася новина про старт великої президентської програми з реформування сільської медицини.

От тільки нова амбулаторія у селі Боденьки Київської області ніякого стосунку до президентської програми не має. Тендер на зведення закладу оголосили за чотири місяці до ухвалення президентського законопроекту і збудували клініку за майже 7 млн грн з районного бюджету, виділених ще у 2017 році.

Цікаво, що 4 з 5 млрд грн виділені на сільську медицину із сумнівно конфіскованих "грошей Януковича", які тепер використовують на передвиборний піар. Чи згадуватиме про це президент, перерізаючи стрічки в амбулаторіях?

Вікторія Савчук, Олексій Бойко, Юрій Гермашев, Центр Протидії Коррупції, Економічна правда

Вадим Богданов



Оставить свои комментарии и высказать свое мнение Вы можете на странице «Преступности.НЕТ» в социальных сетях Facebook ВКонтакте


українськийполітика