Перемикаючи канали

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 882 }}Коментарів:{{ comments || 0 }}    Рейтинг:(529)         

Далеко не завжди попит народжує пропозицію. Ось я, наприклад, хотів би бачити на наших блакитних екранах що - те добре, розумне, вічне і далеко не середнього штибу, а ось, на жаль, українське телебачення моєму попиту просто тиче фігу в очі і уперто примушує дивитися тупу тележуйку, розраховану на споживання її натовпом або, як модно зараз говорити, електоратом.

Я, як і деякі представники мого підвиду, все - таки намагаюся думати під час процесу споживання.І тому здогадуюся, що для існування телебачення потрібні гроші, причому чималі, а такі гроші сьогодні знаходяться, на жаль, не в руках таких, як я. Ними володіють люди дуже багаті і дуже практичні. Якщо вони вкладають гроші в такий далеко не високоприбутковий бізнес, значить, у них є на те свої причини, і причини вагомі. У нашій країні ці причини не назве хіба що немовля. У Україні боротьба за владу подібна до океану: відчайдушні шторми виборчих кампаній упереміж з короткочасними штилями міжсезоння. І телебачення наше є яскравим відображенням цієї боротьби, оскільки власники українських телеканалів беруть в ній дуже активну участь. При цьому і міжсезоння, і шторми на наших телеекранах мають свої неповторні риси хронічної двухполюсности.

У українській політиці немає ділення по регіонах або по мовах, Україна розділена на владу і опозицію.Правда, є ще і народ, але для представників двох таборів політиків народ стає потрібним лише тоді, коли приходить година їх баталій за державну годівницю. У решту часу ж народ повинен жити у спокої, але при цьому бути в змозі вмить підтримати ту або іншу силу. І телебачення в цьому процесі грає чи не найважливішу роль.

Мудре життєве спостереження "хотіли, як краще, а вийшло, як завжди" можна спроектувати на будь-який винахід людства. Те ж саме можна сказати і відносно телебачення. Його творці давным - давно наївно вважали, що їх дітище стане потужним пізнавальним ресурсом, що збагачує людей знаннями, стимулюючим їх до саморозвитку і таким, що робить наш світ в силу вищезгаданого краще, чистіше і добріше. Увы, благим помислам винахідників чаклунства блакитних екранів не судилося було збутися: телебачення стало придатком до вечері.

Що прийшов додому з роботи трудяга хоче скинути з себе стрес і добре відпочити перед новим робочим днем. І не має значення, хто він, робітник або службовець, працівник розумової або фізичної праці. Він включає телевізор і починає відпочивати.

І ось тут саме настає час володарів людських душ. Тому що у цей момент людина найбільш сприйнятлива до контенту, що вкладається в його свідомість. Телебачення має потужну виховну функцію, і при умілому користуванні нею цілком можна добитися успіху в маніпулюванні свідомістю. Найголовніше при цьому - не дати людині ні секунди на роздуми, інформація має бути з'їдена і переварена якнайшвидше. А щоб роздуми не виникли після вживання інформації, необхідно відвернути увагу глядача і, бажано, інформацією другорядною, що отупляє свідомість і усипляє його до нової порції необхідної інформації.

Рецепти сучасного українського телебачення прості. Беремо дешеві і не дуже нові американські фільми, трохи більше бойовиків і ужастиков, трохи менше комедій і мелодрам. Дорогі і розумні фільми нам не знадобляться: невигідно і примушують людей думати. Рясно розбавляємо це вариво різного роду серіалами. Хай і з примітивною грою акторів, нехай з неякісним сценарієм, але ж "Пипл хавает"! До цього блюда кривавого місива і жалюгідного слезоточительства додамо гарнір з сумнівного гумору(кривляння "нових російських бабок" співтовариші анітрохи не краще за молодецький гелгіт молодих пошляків з "ComedyClub"). Посиплемо гарненько різними шоу з обов'язковою участю зірок. Підкинемо парочку ігрових програм, що створюють у глядача ілюзію сили власного інтелекту(питання учасникам таких шоу спеціально готуються з таким наміром, щоб і по той бік екрану люди могли знати відповіді на них).На десерт подамо відвертий телевізійний лохотрон типу "Вікон з Нагиевым" або "Гіпнозу" плюс нічні ігри - вікторини по витягуванню грошей з дурнів. Ось вам і готовий комплексний телеобід!

При цьому свій, національний продукт створювати ніхто не буде. Простіше узяти вже обкатані в Росії проекти і переробити їх на український манер. Не думаю, що так робиться з - за здешевлення витрат. Просто ми боїмося, а тому - не уміємо, створювати своє, оригінальне і дивовижне. Наше телебачення складається не з геніїв, зате в нім ремісників несть числа.

Але кому потрібні генії у світі боротьби за електорат? Електорату, що жує перед блакитними екранами, це абсолютно байдуже. Йому цілком достатньо отупляючого "смотрива", в якому вже все чітко розжовано і розставлено на свої місця.Поки немає новин на екрані, він поглинатиме тележуйку будь-якого каналу, і, погодитеся, більшої єдності народу в Україні в ці години і бажати не потрібно. Але саме новини і політичні програми розділяють стадо населення України за принципом прихильності до свом пастухів. Ось тут - те і починається ділення країни на друзів і ворогів.

Ну, ніяк ми не можемо, чи розумієте, жити без ворогів! Адже якщо їх не буде, представляєте, який хаос почнеться? Країна рухне!

Я б запропонував провести цікаве дослідження українського телебачення. Дати можливість якому - те кількості телеглядачів прослухати із зав'язаними очима одну і ті ж новина в інтерпретації різних каналів, з відповідними інтонаціями і значущими паузами. Будьте упевнені - більшість людей визначать канали практично із стовідсотковою точністю.

Інтереси влади сьогодні відкрито представляє 5 канал, інтереси опозиції - ТРК "Україна" і НТН. Лояльні до влади "1+1" і "Тонис". Дуже обережно поводяться "Інтер" і пинчуковские ICTV, СТБ і Новий(вони критикують владу тільки тоді, коли це вигідно власникові). ТРК "Київ" в силу залежності від київського мера співає йому дифірамби і дуже агресивний по відношенню до Кабміну. Інтереси соціалістів представляє ТРК "Ера", що має ефір на Першому каналі. У Блоку Наталії Витренко є свій, не дуже популярний, телеканал КРТ. Перший національний телеканал в силу своєї приналежності освітлює діяльність влади. Сьогодні усі ці канали говорять одно, кожен своє залежно від наближеності до Олімпу влади. І, якщо завтра влада в країні поміняється, нічого не зміниться, точніше, зміниться з точністю до навпаки. Просто станеться рокіровка каналів, і ті, хто лаяв попередню владу, почнуть звеличувати владу нову.А зміст тележуйки анітрохи не зміниться!

Подивимося, приміром, на модні сьогодні політичні струм - шоу. Багатьом вже давно зовсім не цікаво дивитися на ці словесні нікчемні баталії. Помітили їх характерну особливість? Ніхто не пропонує нічого конкретного, зате усі біди нашої країни безсоромно валять на конкурентів, звеличуючи себе хорошого при цьому до захмарних висот. Усе це нагадує вже давно заїжджені п'єси з трухлявими декораціями, порядком обридлими одними і тими ж акторами і з цією ілюзією "народної підтримки", що добре зрежисирувала, яка виражається у відсотках і графіках.

Як ви думаєте, чи сильно зміняться ці передачі зі зміною влади? Та ніскільки! Тому що наше телебачення є відображенням мислення його власників, а не відображенням мислення народу.Якби це було не так, ми б давно вже дивилися реалити - шоу "СуперРада", в якому депутати усіх партій найрізноманітнішого толку працювали під прицілом телекамер в замурованому приміщенні і жили при цьому на зарплату, рівну розміру споживчого кошику "маленького українця".

А доки на телевізійному фронті без змін. В'ялі суперечки в політичне міжсезоння незабаром перейдуть в жорстокі битви, але зброя залишиться тим же : проблема російської мови, НАТО і статус УПА в сьогоднішній Україні. Саме ці теми і є інструментом нацьковування громадян України один на одного. І доки давитимуться від злості шматком хліба телеглядачі у блакитних екранів, поки буде розчулений дивитися на такі рідні новини телеканалів - захисників їх правди, поки загрожуватимуть кулаками та плюватися убік незрозуміло чиїх опонентів, наша країна залишатиметься такою, яка вона є сьогодні.Країною бойової готовності одурманених жебраків боротися за наповнення кишень одурманюючих багатих.

Будуть вибори - буде битва. Але нічого після неї не зміниться. Ні народ, ні політики, ні телебачення.

Піднімайся уся країна!
Починається війна.
Телевізор все покаже
Телевізор все розповість
У чому супротивника вина.

Той, хто думає не так -
Злісний ворог!
Той, хто думає інакше -
Без сумніву, ворог тим більше.

До заходу до зорі
Наші новини дивися.
Усі тобі покажуть в особах
Що на світі усім твориться
І зовні, і усередині.

Подивися на цей прапор -
Це ворог!
Подивися на ці пики -
Хіба друг таким можливо?

Ворог вже звужує круг...
Зроби тільки голосніше звук.
Хочеш ти або не хочеш
Пояснимо детально дуже
Чому він нам не друг.

Хто - те говорить не так -
Це ворог!
Думати багато вам не потрібно
Для створення загонів.
Твердіше крок!

-


Комментариев: {{total}}


українськийполітика