Ракета розбрату

Українське зовнішньополітичне відомство вручило ноту протесту МЗС РФ у зв'язку з випробуваннями російськими військовими на території України нової протичовнової зброї.

А події, що спонукали Київ на такий крок, розвивалися таким чином. 26 квітня в десять годин ранку співробітниками Державної пограничної служби України на березі, в кілометрі від 12 - й пограничної застави, розташованої в районі села Привітне, що під Алуштою, була знайдена авіаційна протичовнова ракета. Іменоване на професійному сленгу військових "виріб" мав маркіровку АПР -3МИ і був новітньою розробкою російський оборонний - промислового комплексу. Призначенням же небезпечної знахідки виявилося знищення підводних човнів супротивника з повітря.

Співробітники МНС України, що прибули на місце подій, оглянули несподівану знахідку і винесли свій вердикт - протичовнова ракета не представляє небезпеки для оточення. Після цього, порахувавши свою місію виконаної, МНС відійшло від справ. У свою чергу, не знаючи що робити з ракетою, представники прикордонних військ України визнали найвірнішим варіантом повідомити про знахідку російську сторону, яка ураз опинилася на місці подій, постаравшись без зайвого шуму забрати свою зброю. Трохи пізніше підтягнулася і українська міліція. Таким чином, повідомивши про знахідку усі "компетентні інстанції", Держприкордонслужба склала акт огляду ракети і взялася її охороняти.

А наступного дня, 27 квітня, з Севастополя до місця подій прибула група фахівців ВМС України, що ще раз оглянула несподівану знахідку.Після цього, у присутності представників усіх вищезгаданих відомств і російських військових, був складений ще один акт, що містить всього три пункти : про те, що ракета не вибухонебезпечна, що не порушені норми екології і що "виріб" повертається хазяїну - російській стороні.

Дводенна епопея на березі Чорного моря закінчилася утилізацією ракети прямо на місці. Її розпиляли за допомогою банальної "болгарки" самі російські військові - співробітники розташованого у Феодосії 31 - го випробувального центру ВМФ РФ, після чого, забравши те, що залишилося від злощасної знахідки, віддалилися.

Проте, незважаючи на полюбовне рішення проблеми, питання все ж залишилися. Так, зокрема, вже заднім числом в акт були внесені позначки про те, що в районі сопел рухової установки корпус ракети мав сліди гару.А цей на перший погляд незначний факт спростовує слова ЧФ РФ, що прибули на місце представників, згідно з якими пуску ракети не було, а проводилися усього лише випробування системи порятунку практичної ракети на водній поверхні з борту випробувального судна 31 - го ИЦ ВМФ. Так, можливо, пуск "безпечної" новинки все ж мав місце?

Можливо, мав, оскільки, випробовуючи ракету з борту судна без включення її рухової установки, на чому наполягали російські військові, втратити ракету, що утримується яскравими рятувальними поплавцями, досить складно. А раз зброя була втрачена, з урахуванням нюансу з обгорілим корпусом, можна припустити, що пуск ракети з повітряного носія все ж був, а випробувальне судно повинне було просто знайти ракету в районі стрільб.

На користь цієї версії свідчить і той факт, що не використання полігону бойової підготовки, де проводилися випробування нової ракети, ні самі випробування з українською стороною погоджені не були. А згідно з пунктом 2 статті 8 Угод між Україною і Росією про статус і умови перебування ЧФ РФ на території України, "військові формування проводять навчання і інші заходи бойової і оперативної підготовки в межах учбових центрів, полігонів, позиційних районів і районів розосередження, стрільбищ і, окрім заборонених зон, у відведених зонах повітряного простору за узгодженням з компетентними органами України". Так навіщо треба було приховувати випробувальний пуск?

Ймовірно, за звичкою.Вся річ у тому, що в серпні минулого року 31 - й випробувальний центр ВМФ інкогніто відвідала група представників російської оборонної промисловості, що встановила на вимірювальних постах центру нове устаткування. Один з таких "модернізованих" постів, розташований на території випробувальної бази "Чорноморка", що в 5 км від полігону Державного науково - дослідницького центру України, тут же був перевірений на практиці. За допомогою нового устаткування російська сторона "наглядала" за пусками українських ракет, що проводяться 11 вересня на мисі Чауда під час маневрів української армії "Артерія, - 2007". По словах же військових експертів, особливість використаної РФ апаратури полягала і полягає в тому, що вона дозволяє дистанційно отримувати інформацію про параметри польоту і роботи бортової апаратури ракет.Причина ж, по якій російські військові пішли на такий крок, очевидна - отримана інформація може дати відповідь на питання, наскільки справна зброя у українських військових.

Як немає і, очевидно, не буде відповіді на питання, як нова російська зброя і техніка потрапляє на українську землю, так ні і виразного пояснення причинам, по яких російська сторона свідомо йде на порушення міждержавних угод. Адже, здавалося б, чого простіше - маючи на ЧФ РФ контролюючі діяльність своїх військових структури в особі представників ФСБ і радника командуючого ЧФ з політичних питань, нескладно було б навести порядок і розібратися в цих нюансах або принаймні подати сигнал про те, чим може агукатися для російського істеблішменту така безладність. Адже як би кремлівські політики не звинувачували Київ в прискіпливому відношенні до ЧФ, не одного разу флот сам провокував міжнародні скандали.На жаль, так вийшло і цього разу.

Київ же повинен зробити свої висновки. На сьогодні в Україні немає механізму, що дає компетентним службам і відомствам - МНС, Держприкордонслужбі, МВС і Міноборони, - чіткий алгоритм дій в подібних ситуаціях. І зайвим свідоцтвом тому став інцидент з російською ракетою. У обставинах, що склалися, українські компетентні органи виглядали дуже розгублено. Парадоксально, але жодне з перерахованих відомств фактично так і не узяло на себе відповідальність за вирішення виниклої проблеми. Акт огляду нежданої знахідки був підписаний спільно, а кращим виходом з ситуації виявилася відмова від розслідування обставин інциденту і передача проблеми російським військовим. А розслідувати все - таки є що, адже маса питань залишилася.