Встати! Суд над російською мовою йде...

Донецький суд - найоб'єктивніший суд у світі. Схоже, що саме на таке почесне формулювання претендує місцева Феміда, адже як інакше пояснити...
...діаметрально протилежні по політичному сенсу рішення спочатку про позбавлення Степана Бандери звання "Герой України", а потім про відміну постанови обласної ради стосовно розвитку російської мови в регіоні?

18 травня 2006 року на першій сесії Донецької обласної радиVскликання було прийнято рішення "Про створення умов для розвитку російської мови в Донецькій області".Здавалося б, що тут крамольного? Місцева влада, обрана територіальною общиною, виконує волю цієї самої общини і власні передвиборні обіцянки, вирішивши що - те зробити для розвитку нехай не державного, але все - таки мови, на якій розмовляють більшість жителів Донбасу.

Але через декілька днів ця ініціатива була оскаржена, а розгляд у адміністративній справі тривав, не мало не багато, три роки і десять місяців. У січні 2010 - го, якраз між першим і другим турами президентських виборів, Ворошиловский районний суд міста Донецька визнав постанову облради незаконною і недійсною.Цей вердикт був оскаржений, проте днями Донецький апеляційний адміністративний суд цю скаргу відхилив, визнавши правосильним прийняте райсудом рішення.

Що це? Нове слово в утиску російської мови в Україні? Урочистість правосуддя? Банальний судовий ляп? Які будуть наслідки цього рішення? У усьому цьому намагалися розібратися компетентні люди, опитані кореспондентом From, - UA.

Наприклад, відомий захисник російської мови, нардеп - регіоналВадим Колесниченкоз вердикту донецької Феміди трагедії зовсім не робить.

"Це рішення має чисто процедурний характер і не має відношення по суті до вирішення питання Донецької обласної ради. Я його не читав, але можу припустити, що Донецька рада дійсно вийшла за рамки і оголосила російську мову регіональним", - відмітив депутат.

Колесниченко заявив, що привласнювати мові статус регіонального - це прерогатива державної, а не місцевої влади. І незабаром, пообіцяв він, буде ухвалений закон про мови, яким офіційні 14 мов національних меншин України отримають необхідний юридичний статус відповідно до ратифікованої державою європейською Хартією регіональних мов.

"Якби облрада прийняла рішення, що однією з найбільш поширених мов на їх території, згідно з ухваленим законом України, є російський, і виділив гроші для розвитку програми однієї з регіональних мов, то не було б підстав для відміни. Це питання технічних помилок при підготовці подібних рішень різними обласними і міськими радами", - відмітив регіонал.

Формальним назвав рішення суду і політичний опонент Колесниченко з блоку "Наша Україна - Народна самооборона"Олесь Доний.

"Вже упродовж трьох років обласні і міські ради приймають рішення про додаткове фінансування програм розвитку російської мови. І реально на півдні і сході України йде процес витіснення української мови", - в той же час сказав він.

Доний вважає, що в мовному питанні головним є не рішення судів, а системна державна політика по популяризації української мови.

"Якщо не буде розумної підтримки у вивченні української мови, то антиукраїнська пропаганда, яка є зараз, зведе нанівець усі потуги невеликої купки ентузіастів", - підкреслив він.

"Таке рішення було прийняте у зв'язку з тим, що була порушена процедура прийняття виконкомом такого рішення. А оскільки йдеться саме про процедуру, то суд не став вникати в змістовну частину проблеми. Тому рішення не матиме принципового значення", - вважає комуністГеоргій Крючков.

Він, як і регіонал Колесниченко, відмічає, що ухвалення нового закону про мови дозволить розв'язати цю проблему у рамках діючої Конституції.

А проблему потрібно вирішувати. "Хочемо ми або не хочемо, не можна не зважати на те, що російський є рідним або на нім постійно розмовляє більше половини населення України, що російська мова є мовою міжнаціонального, міжособистісного спілкування на Україні, що він є офіційною мовою в ООН, ЮНЕСКО. Не можна не зважати на те, що в Україні фактично склалася двомовність. Це потужний чинник об'єднання усього українського народу, усіх національностей", - заявив Гачків.

Процедурний характер судового вердикту відмічає і популярний український письменникДмитро Капранов. Причому, на його думку, нічого хорошого в такому рішенні суду немає. "Це фактично не рішення, а відмова суду приймати рішення на цю тему", - упевнений він.

Капранов вважає, що Донецькій облраді слід було б зайнятися також підтримкою мов інших національних меншин, що мешкають в регіоні, - не лише російського.

"Якби місцева влада дійсно піклувалася про мови нацменшостей, а не займалася політичними деклараціями з приводу російської мови, то вона б сіла і подумала, що потрібно зробити для того, щоб була підтримка усієї мовної палітри. Тоді можна було б говорити серйозно на цю тему. А подібна позиція, що тільки російська мова повинна розвиватися, а усі інші немає, або що тільки російська мова повинна фінансуватися з бюджету, а усі інші немає, - це просто політизування і безвідповідальність людей", - заявив письменник.

Це - прецедент. Так вважає політтехнологДенис Богуш.

"Я думаю, що він може вплинути, але трохи, на обіцянки Партії регіонів, тому як ПР впродовж попередніх семи років обіцяв зробити російську мову другою державною", - нагадує він.

"Але ця обіцянка не відповідає Конституції України. І якщо вже донецький суд приймає таке рішення, то я думаю, що виборцям Партії регіонів треба сильно замислитися, чи правильна ця обіцянка і чи треба його впроваджувати", - заявив політтехнолог.

Богуш сумнівається як в можливості ПР знайти для таких змін 300 голосів в сесійному залі парламенту, так і в доцільності подібної затії.

Доцільно не роз'єднувати, а об'єднувати український народ, а на мовному питанні поставити точку. На такі роздуми наштовхнула донецька ситуація позафракційного народного депутатаГеннадія Задырко.

"Я довгий час пропрацював в Донецьку.У 2007 році я був на заході, присвяченому річниці аварії на ЧАЕС. І я бачив молодих людей, які тримали руку у серця і співали український гімн", - поділився спогадами він.

"Мені здається, що пора б вже припинити маніпулювати мовними проблемами. Політикам потрібно зрозуміти, що потрібно ставити точки в яких - те питаннях і більше їх не піднімати. Потрібно припинити спекуляцію, тому що по - іншому це не назвеш. Я сподіваюся, що сьогоднішня влада припинить ці спекуляції. Треба шукати які - те речі, що об'єднують нас, а не що розділяють", - відмітив Задырко.

Одностайність експертів не залишає сумнівів: рішення донецького суду було процедурним і ніякого політичного значення в стилі "гонінь на російську мову" не несе. Проте це не означає, що мовної проблеми не існує.І доки законодавча база держави не утілює сподівань значної частини його громадян, тема української і російської мов із завидною регулярністю мусируватиметься в пресі, розбурхуватиме уми депутатів і політиків різних рівнів і провокуватиме усі нові судові розгляди.

Ось тільки хто в цьому винен: самі мови або політики, не здатні або не бажаючі розібратися з проблемою замість того, щоб на ній спекулювати? Право відповісти на це питання залишаємо не експертам, а читачам. Можливо, куди проникливішим в цьому питанні, чим усе професійне політико- - політологічне співтовариство.

Андрій Генералов