Олексій Гаркуша - про "ніжки Буша". А також про НАТО, годинник і труси

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 1031 }}Коментарів:{{ comments || 0 }}    Рейтинг:(618)         

31 липня на телеканалі "Миколаїв" відбулася прес - конференція Олексія Гаркуші. Відповідаючи на питання про те, коли ж у продажу з'явиться довгождана дешева американська курятина, губернатор повідомив, що 400 тонн курячого м'яса виробництва США поступило в місто. Але оскільки державної торгової мережі не існує, м'ясо реалізовуватиметься через супермаркети, з керівництвом яких є домовленість. Завдання влади - забезпечити санітарний і ветеринарний контроль і контроль величиною торгової надбавки.

Потім несподівано А.Гаркуша вирішив зв'язати "гуманітарну допомогу" американського дядечка тій, що страждає від недоліку дешевого продовольства Україні з темою вступу до НАТО.

- Ви помітили, що фактично ми вже вступили в НАТО. Товари, якими ми користуємося, все частіше виявляються виробленими в країнах НАТО. Годинник, взуття, телевізори, холодильники, праски, пральні машини, віконні блоки - усе це поступає звідти, - сказав він.

А ось тепер, потрібно розуміти, вже і продовольство.

Тут г - н Гаркуша, на наш погляд, допускає поверхневий підхід, не властивий багатомудрому політикові і міцному господарникові, яким являється, і слово в слово повторює аргументацію головного промоутера пронатовської пропагандистської кампанії В'ячеслава Кириленка(не плутати з Іваном Кириленком!). І помилок при цьому допускає, як мінімум, дві. Одну - фактичну, іншу, гірше за те, системну.

З годинником - те вийшло невлад.Кращі світові виробники цих приладів розташовані в нейтральній Швейцарії, яка зроду в НАТО не була. А український ринок годинника заповнений продукцією країн Юго - Східної Азії і Китаю. Не заю, який годинник у Олексія Миколайовича, а я ось вже декілька років користуюся "Rekord Classic" українського виробництва, подарованими київським міським головою А.Омельченко. Механізм в них - російський, корпус - білоруський, браслет і складання - вітчизняні. Йдуть - секунда в секунду.

Що ж до побутової техніки, електроніки, одягу і взуття, меблів, а тепер вже і автомобілів, то українці користуються все частіше товарами з Китаю, Японії, Малайзії, Індонезії, Сінгапуру. І не лише українці, але і європейці, і американці. Так що ж нам, всім в Піднебесну вступати?

А як же енергоносії, які ми споживаємо? Особливо взимку.Як щодо природного газу, що є статтею критичного імпорту для нашої все ще хімічній промисловості, що тримається на плаву? А ядерне паливо для АЕС?

Нічого дивовижного, що у сучасному глобалізованому світі кожен робить те, що може і уміє, що виявляється дешевше і кращої якості. На світових ринках - жорстка конкурентна боротьба. До цього процесу НАТО має лише опосередковане відношення, іноді силою нав'язуючи країнам і народам вироблену під керівництвом США военно - політичну і економічну стратегію.

Але НАТО - зовсім не клуб товаровиробників, і місце України в нім визначиться її міжнародним впливом і економічною і військовою потужністю.Загалом, ви розумієте.

Запитаємо у правлячого шару сучасної України, чому наша країна з року в рік втрачає власні конкурентні переваги, високотехнологічні виробничі галузі, перетворюючись на країну перекупників, крамарів, комірників і банківських клерків, в країну - постачальника гастарбайтерів в країни Європи, Близького Сходу, і навіть в Австралію і Латинську Америку.

Нас закликають забезпечити свою безпеку ціною втрати частини суверенітету. А у вигляді компенсації дозволяють споживати низькоякісну продукцію американських птахофабрик, призначену для країн Чорної Африки, що "розвиваються". Яку г - н Поживанов, мимоволі сривившись, демонстративно пробує на зуб перед телекамерами.

Що ж буде з вітчизняним птахівництвом, тваринництвом і переробною промисловістю? Очевидно, те ж, що і з вітчизняним виробництвом цукру.

Я співчуваю А.Н.Гаркуші.Як видатний функціонер партії В.Литвина, він має бути послідовним лобістом вітчизняного товаровиробника, особливо сільськогосподарського. Але, мабуть, в ході сходження на Говерлу засвоїв і почав транслювати гасла, витікаючі від політичних лузерів і непопулярні у розсудливої частини населення.

Єдина надія наших вождів на здійснення їх політичних планів - що цих розсудливих повільно, але вірно стає усе менше. З 1991 року - вже на 7 мільйонів.

-


Комментариев: {{total}}


українськийполітика