Кримські татари на грузинському прикладі вказали сепаратистам Криму, до чого їх хоче довести Росія

Події в Південній Осетії повинні послужити уроком для різних проросійських рухів і політичних сил Криму.

Про це в коментарі "Обкому" заявив перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України декількох скликань Рефат Чубаров.

"Драматичні події, які сьогодні відбуваються в Південній Осетії, ще раз свідчать про те, що ситуація з самопроголошеними територіями коли - те обов'язково завершується конфліктом і бойовими діями", - сказав Чубаров.

Він нагадав, що практично в усіх самопроголошених республіках на території колишнього СРСР "дуже зримо і виразно є присутнім російський інтерес"."Росія ніколи явно і відкрито не підтримуватиме розділ суверенних держав, але вона буде максимальна, заради своїх інтересів послабляти ці держави, - вважає Чубаров. - І тому усі політичні і етнічні сили, у тому числі і в Криму, що бажають прийти до формату самопроголошеної території, повинні раз і назавжди зарубати на носі, що Росія, розігруючи їх сепаратистські спрямування, ніколи до кінця їх не підтримуватиме. Але використати їх і увергнути їх в пучину війни вона в змозі, і це навіть в якій - те мірі в її інтересах".

При цьому перший замголови Меджлісу нагадав, що в Криму Росія використала і продовжує використати той же інструментарій, що і в Південній Осетії, зокрема, надаючи російське громадянство жителям автономії."Це і є один з інструментів Росії для закріплення інтересів і розширення своєї присутності, який раніше широко використовувався в Кримській автономії, а зараз активно використовується в м. Севастополі", - сказав Чубаров.

У нинішній ситуації для нормалізації ситуації в Південній Осетії, на думку першого замголови Меджлісу, є тільки один розумний вихід: "Як і сказав Саакашвілі, потрібно сідати за стіл переговорів про максимально широкий формат автономізації і навіть суверенність Південної Осетії, але зберігаючи територіальну цілісність Грузії".

"Думаю, що більшість кримських татар в цій ситуації підтримують тільки позицію здорового глузду : Грузії - вивести свої війська, політикам сісти за стіл переговорів, а третім країнам - не вводити туди свої війська і не приймати учас