Двадцять днів без вождя

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 1011 }}Коментарів:{{ comments || 0 }}    Рейтинг:(606)         

Міліції пора розвішувати на вокзалах ксерокопійоване фото Януковича в профіль і анфас з переліком особливих прикмет і проханням подзвонити по 02.

"Випадання з контексту події" прем'єра опозиційного уряду Януковича - справа звична. Але ось відсутність його на матчі "Шахтара" з хорватами вже насторожує: вже чи не посадили цього рецидивіста, що подорослішав, у черговий раз?

Ні, дійсно, де він - цього світоча і виразників сподівань пригніченого пролетаріату Донбасу? Навіть Тимошенко начебто вдалося вже вичислити - відпочиває собі Юлія Володимирівна, розважаючись іноді твором вітальних листівок українським олімпійцям.Але в тому - раз у раз, що, в - перших, відсутність "правлячого" прем'єра відразу ж усім кинулося в очі, а в - других, пропала вона порівняно недавно - після масованих нальотів в області, що потерпіли від повені.

Янукович же згинув без вісті давным - давно. Останній раз його бачили до компанії з Алексієм II. Як відомо, після зустрічі з Віктором Федоровичем Алексій зовсім відмовився їхати в Донбас.

Але головне те, що, на відміну від ситуації з Тимошенко, зникнення г - на Януковича абсолютно нікого не тривожить. Неначе це не людина жива, а так, порожнє місце з вухами.А раптом його наздогнала чергова біда? Раптом Віктор Федорович на заморських островах знову, за старою звичкою, "захистив" від хуліганів дівицю, а його вже посадили за нібито вкрадені їм у потерпілих плавки і ласти?

Ні, ну насправді, начебто лідер найбільшої фракції українського парламенту, чудовий глава сімейства, що виховав цілого нардепа, лідер опозиційного Кабміну. А тут то повінь, то війна в Грузії, то бронзові і золоті медалі на Олімпіаді(не забуватимемо, що свого часу Віктор Федорович поєднував пости глави уряду і керівника Національного олімпійського комітету, і навіть виступав на стадіоні в Афінах у складі сімейної збірної), а від Віктора Федоровича ні привіту, ні ради. Опозиційний Кабмін вже давно не збирається, члени цього Кабміну хитаються без діла.

А вже відсутність Януковича на трибуні донецького стадіону в минуле середовище - це просто нечуваний прецедент, адже раніше, бувало, він міг легко проміняти анонсовану присутність на мітингу своїх прибічників на рядову гру улюбленої команди. Не даремно ж йому нещодавно вручили золоту медаль - за перемогу "Шахтара" в національній першості.

Проте найприкметніше полягає в тому, що і в самій Партії регіонів не знають, куди сховався їх вождь, більше того - не дуже - те і турбуються цією пропажею. "А хрін його знає! Зачаївся, видно", - типова відповідь представників Партії регіонів на питання "Обкому", який ми не раз задавали в останні дні, - після того, як з жахом побачили, що в ложі гостей донецького стадіону замість Януковича в компанії з Ахметовим, Колєсніковим і Богатыревой сидить дочка президента Ющенка.

Але, як мовиться, лідери зникають - партія залишається! Не усе партійне начальство розбіглося при сигналі "шухер"!, та і прибічники партії, у більшості своїй, нікуди не поділися, далі за пляжі Маріуполя або Мелекино їм навіть у відпустці податися нікуди. Значить, потрібно ж продовжувати роботу з масами. А ця справа завжди не проста, а зараз - особливо. Спроба повісити ношу роз'яснювальної роботи на міцну шию Ганни Герман закінчилася провалом вже "в кваліфікації", виражаючись по - олимпийски. Ганна спробувала сформулювати "думку", що "хід подій в зоні грузино - південно - осетинського конфлікту доводить також доцільність збереження позаблокового статусу України", але ось саме з "доказами" цієї парадоксальної ахінеї у неї як - те не склалося.

Ганні доручили заткнутися, і на сцену вийшли інші діячі. Наприклад, незабутній Чечетов, який проте, теж залишився вірний собі.Він брязнув, що Тимошенко "зайняла страусину позицію по відношенню до російського - грузинському конфлікту, тим самим сховавши голову в пісок". Не знаємо, чи є інша "страусина позиція" окрім "голови в пісок", але так чи інакше г - ну Чечетову однопартійці тут же нагадали, що "позиція" Віктора Федоровича зараз така ж - "головою в пісок". А в цій позі лідер ПР виглядає явно смішніше і навіть осоружніше, ніж Тимошенко.

Потім з інтелектуального лігва ПР стали лунати більше зважені судження. У висловлюваннях, наприклад, Лавриновича або навіть Юрія Бойка вже не звучав такий оскаженілий "одобрямс" агресії Росії в Грузії. І навіть вчорашня заява депутатів Донецької міськради щодо "агресії Грузії" не містить ні єдиного слово про підтримку путінських головорізів(хоча, нагадаємо, реально заправляє цією зграєю обранців затятий українофоб Колян Левченко).

Але ще більше здивувала нас позиція лідера київських "регіоналів" Василя Горбаля. Очевидно, ганебний провал на виборах кивского мера що - те змінив в представленнях Василя Михайловича, тим більше що "донецькі" "регіонали" його давно терплять насилу з - за партійного списку на тих же виборах, з якого Горбаль повыгонял дітей видатних діячів ПР, - на зразок Рибалки або тієї ж Богатыревой. Учора г - н Горбаль оприлюднив в "Українській правді" свої замітки під назвою "За дружбу і взаєморозуміння". Незважаючи на усі очікувані проросійські кліше і заклинання(партквиток все ж зобов'язує) Василь Михайлович дозволив собі висловити в найвідомішому у світі ЗМІ України щось зважене і зрозуміле усім мислячим людям, - а тому і несподіване у вустах "регіонала". Наприклад:

"За останній тиждень інформаційний простір переповнився ненавистю.Особливо виразно це відчувається в Україні, Росії і Грузії.

Безумовно, коли одна сторона нападає на іншу, а цій інший допомагає третя сила, виникають почуття підтримки одних і посилюється неприязнь до інших...

У Росії активно формується образ грузин і українців як ворогів.

Силою можна змусити боятися, але щиро поважати і любити ніколи.

Бажання кого - те принизити і образити, окрім злості і ненависті нічого не викликає. Росіяни повинні зрозуміти, що чим більше вони ненавидітимуть українців, тим більше українців віддалятимуться від росіян".

Увы! Те, що ці слова для розуміння багатьох інших "регіоналів" залишаються недоступними, показав вчорашній же виступ іншого нардепа від ПР. Правда, трибуну йому надали в ЗМІ, яке назвати популярним може хіба що сліпою - в убогому донецькому проекті під назвою телеканал "Київська Русь".

Як ми вже повідомляли, обіцянка Партії регіонів заблокувати трибуну Верховної Рады, якщо буде внесено питання про збільшення засобів на армійські потреби озвучив в ефірі "Київської Русі" нардеп від Партії регіонів Владислав Лук'янов - якому, мабуть, можна довірити лише два партійні доручення: блокада трибуни і крадійство карток спікера.

Адже мову Лук'янов завів не про "ембарго" на постачання зброї в Грузію, чим загрожує, наприклад, "регіонал" Борис Колєсніков. А саме - про заборону збільшенні асигнувань на ОБОРОНУ України!

Але ось біда: Лук'янов(типова, до речі, "жертва телебачення" РФ, про що говорив Горбаль) вважає, що причиною війни на Кавказі стало саме "багатократне" збільшення військового бюджету Грузії. Зрозуміло, Лук'янов ні словом не обмовився про темпи зростання військового бюджету Росії, який зараз цілком порівнянний з усім бюджетом України.

Взагалі, вчорашній виступ Лук'янова варто було б показувати по усіх каналах замість Петросяна і Задорнова. Виявляється, Влад де - те далеке - далеко, - судячи з контексту, у своїй улюбленій Японії - відпочивав, а після початку бойових дій в Грузії "не міг спати, не міг їсти". Тепер почав дзвонити друзям в Південну Осетію і Росію, де йому з готовністю розповіли про "геноцид". І тепер Влад так само гаряче переказує телеглядачам України "новини" про "тисячі загиблих", неначе сам з Японії побачив гору трупів вище Фудзіями.

Оскільки Лук'янов - папа не пояснив Лук'янову - синові, що дебілом бути недобре(це акціонерне сімейство увесь час "пиляє" прибуток свого вогнетривкого заводу, розоряє кладовище, так що тут не до виховання і розвитку навичок усної мови), то Влад учора показав себе істинним "мажором" обласного масштабу.Виявляється, війну в Грузії почали США, щоб підняти рейтинг кандидата від Республіканської партії, Саакашвілі - "полковник ЦРУ", Ющенка - "такий же полковник", факти бомбардувань Росією Грузії - "брехня". Ну і як покладеного "рядовому ФСБ" нескінченні мантри - "геноцид", "фашисти", "концтабори", "братська Росія", "Саакашвілі треба віддати під суд".

Особливо забавно виглядала розповідь цього нещасного, який, мабуть, досі не може зрозуміти, під кого йому "косити" в середовищі "донецьких"(чи то під "розумника", чи то під "братика"), про своє спілкування з японським депутатом. Виявляється, у світлі повені в далеких від нього Карпатах, Влад дуже зацікавився, як це японці навчилися справлятися з наслідками стихійних лих(добре, що не став "морочитися" питаннями типу "як японці роблять автомобілі і комп'ютери", а то б уся відпустка собі зіпсувала). І японський депутат йому сказав - а Влад повідомив телеглядачів України :"Я сам депутат від гористої місцевості, і ми побудували укріпні роботи".

Дивно. Начебто в парламенті Японії немає представників Партії регіонів. А враження таке, що чуєш розмови депутатів Донецької міськради.

Відмітно, що найбезглуздіші висловлювання, які Лук'янов дозволили собі в телеефірі, в партії додумалися відредагувати і сьогодні на офіційному сайті ПР виклад його марення виглядає вже не так волаючий. У цьому варіанті немає ні слова про "блокаду" військового бюджету. Загалом, погарячкував хлопчак.

Ні, ну кому, в натурі, треба, щоб українські військові, які і без того не жирують, чітко знали, що грошей їм не дали саме "регіонали", в рядах яких немало видатних діячів, які або від армії закосили(у тому числі і шляхом каліцтва), або просто відсиділи "термінову" в місцях так віддалених від передової?

Загалом, коли Віктор Янукович наважиться виповзти з кущів, то подумати йому буде про що. Швидше за все, він, по - видимому, зараз якраз цим і займається, як завжди неквапливо прикидаючи, як би не "влетіти". Тим паче, що з'явилися усі підстави припускати, що в Кремлі вирішили поставити хрест на цьому вічно гнаному долею невдасі і зробити ставку на Тимошенко. Перед таким "кидаловом" Віктору Федоровичу треба зібратися з думками.

-


Комментариев: {{total}}


українськийполітика