Тінь Медведчука

Джерело: uadaily.net

Українська політика ніяк не може позбавитися від "тіні" Медведчука. Здавалося б, сьогодні колишній лідер об'єднаних есдеків не має ніякого політичного впливу на процеси в країні. Але його минулу славу продовжують експлуатувати політичні опоненти.

Імідж "злого генія" української політики настільки зміцнився за Віктором Медведчуком, що не використати його було б дуже нефахове. Тому "помаранчеві", як і 5 років тому позиціонують колишнього одіозного главу президентської канцелярії як головного ворога демократії і основного негативного героя.

"Чорна PR" кампанія, яка була проведена проти головного есдека країни, була настільки успішна, що тепер негативний імідж пана Медведчука може замазати кого завгодно. Зокрема Юлію Тимошенко.

Саме тому ім'я Віктора Володимировича постійно спливає в зв'язці з лідером БЮТ. Технологи з Секретаріату намагаються зв'язати два ці образи, щоб відібрати у Юлії Володимирівни почесне звання "воїна світла", яке вона присвоїла собі кілька років тому.

Міф про "підступи Медведчука", який нібито продовжує контролювати значну частину кулуарів української політики, лягає на благодатний об'єктивний грунт. Віктор Медведчук є близькою людиною Дмитру Медведєву. Він дійсно юрист, який знає багато тонкощів конституційного права і може намалювати вигідну замовникові схему стримувань і противаг.Члени його колишньої команди розбрелися по партійних кутах і створюється враження, що його інтереси, через них представлені, в усіх політичних партіях.

Саме тому прив'язка Тимошенко до Медведчука прекрасно працює в загальній колії звинувачень в роботі з Кремлем, у бажанні змінити конституційний пристрій "під себе", і навіть по коаліції із "Регіонами". Доля істини в усьому цьому, звичайно ж, є. Проте, значно більше в цій сфері елементарного піар.

Віктор Медведчук давно не має тієї влади і впливу, який йому приписують. Позиція Кремля - це зовсім не особиста позиція пана Медведєвої. Та і безглуздо думати, що який - те одна людина зможе стати єдиним комунікатором і довіреною особою України при дворі "солодкої парочки" з Москви.

Медведчук давно розгубив своїх соратників. Так, звичайно, контакт існує, але ось раніше накатана система "Патрон - клієнт" давно вже дала збій.Його колишні підлеглі і васали давно працюють самі на себе. І особливого впливу на них Віктор Медведчук не має.

До того ж, Юлія Тимошенко при усіх своїх дивностях, далеко не безглуздий політик і навряд чи стала б терпіти біля себе "сірого кардинала". У її системі цінностей лідер може бути тільки один - вона сама. Тому говорити про Медведчука в статусі консильери при Юлії Володимирівні може лише той, хто абсолютно не знає психологічних особливостей цих політиків.

Проте, як би то не було, синдром Медведчука буде серйозним чинником в майбутній кампанії. Секретаріату знадобився підсилювач для негативного образу Юлії Тимошенко. А кращої іміджевої кандидатури на цю роль, чим Віктор Володимирович, важко собі уявити.

Імідж "злого генія" української політики настільки зміцнився за Віктором Медведчуком, що не використати його було б дуже нефахове.Тому "помаранчеві", як і 5 років тому позиціонують колишнього одіозного главу президентської канцелярії як головного ворога демократії і основного негативного героя.

"Чорна PR" кампанія, яка була проведена проти головного есдека країни, була настільки успішна, що тепер негативний імідж пана Медведчука може замазати кого завгодно. Зокрема Юлію Тимошенко.

Саме тому ім'я Віктора Володимировича постійно спливає в зв'язці з лідером БЮТ. Технологи з Секретаріату намагаються зв'язати два ці образи, щоб відібрати у Юлії Володимирівни почесне звання "воїна світла", яке вона присвоїла собі кілька років тому.

Міф про "підступи Медведчука", який нібито продовжує контролювати значну частину кулуарів української політики, лягає на благодатний об'єктивний грунт. Віктор Медведчук є близькою людиною Дмитру Медведєву.Він дійсно юрист, який знає багато тонкощів конституційного права і може намалювати вигідну замовникові схему стримувань і противаг. Члени його колишньої команди розбрелися по партійних кутах і створюється враження, що його інтереси, через них представлені, в усіх політичних партіях.

Саме тому прив'язка Тимошенко до Медведчука прекрасно працює в загальній колії звинувачень в роботі з Кремлем, у бажанні змінити конституційний пристрій "під себе", і навіть по коаліції із "Регіонами". Доля істини в усьому цьому, звичайно ж, є. Проте, значно більше в цій сфері елементарного піар.

Віктор Медведчук давно не має тієї влади і впливу, який йому приписують. Позиція Кремля - це зовсім не особиста позиція пана Медведєвої. Та і безглуздо думати, що який - те одна людина зможе стати єдиним комунікатором і довіреною особою України при дворі "солодкої парочки" з Москви.

Медведчук давно розгубив своїх соратників. Так, звичайно, контакт існує, але ось раніше накатана система "Патрон - клієнт" давно вже дала збій. Його колишні підлеглі і васали давно працюють самі на себе. І особливого впливу на них Віктор Медведчук не має.

До того ж, Юлія Тимошенко при усіх своїх дивностях, далеко не безглуздий політик і навряд чи стала б терпіти біля себе "сірого кардинала". У її системі цінностей лідер може бути тільки один - вона сама. Тому говорити про Медведчука в статусі консильери при Юлії Володимирівні може лише той, хто абсолютно не знає психологічних особливостей цих політиків.

Проте, як би то не було, синдром Медведчука буде серйозним чинником в майбутній кампанії. Секретаріату знадобився підсилювач для негативного образу Юлії Тимошенко. А кращої іміджевої кандидатури на цю роль, чим Віктор Володимирович, важко собі уявити.