Космос вилітає в трубу

Джерело: dniprograd.info

Запуски українських ракетоносіїв у рамках програми "Морський старт" регулярно дають громадянам України привід для гордості. Мовляв, є ми космічною державою, і здатні підкорювати простори Всесвіту!

Хоча, якщо замислитися про будні аерокосмічної галузі, то приходиш до невтішного висновку: сьогоднішніми досягненнями ми зобов'язані науковому і виробничому багажу, що залишився ще з радянських часів.За роки ж незалежності темпи розвитку галузі значно знизилися. Більшість заводів, переданих у ведення Національному космічному агентству України(НКАУ), взагалі виявилися в жалюгідному стані, і їх регулярно намагається хто - те "прихватизувати".

Наприклад, два місяці тому уряд відмінив усі рішення і наказ НКАУ відносно тіньової приватизації Центрального конструкторського бюро "Арсенал" і Заводу "Арсенал", що спеціалізується на створенні і випуску оптико - електронних приладів для космічної техніки. Юлія Тимошенко заявила, що має намір ініціювати засідання Ради національної безпеки і оборони України у разі нереагування Генеральної прокуратури на факт тіньової приватизації підприємства.
За її словами, два заводські корпуси, у тому числі центральне конструкторське бюро, було передано компанії "Автоинтернешнл".

В той же час вже відомо, що бажають придбати блокуючі(від 10 до 15%) пакети акцій інших підприємств космічної галузі. Серед них - ВАТ "Хартрон", ГП "Укркосмос" і ВАТ "Київський радіозавод". Усі ці заводи, керовані НКАУ, сьогодні знаходяться не в кращому стані. Керівники ж агентства проти продажу не заперечують. Більше того, заступник гендиректора НКАУ Едуард Кузнєцов сказав, що не виключає проведення приватизації "космічних" підприємств в майбутньому. Може, саме з цією метою ці компанії доводяться "до ручки"?

Про той же дерибан "Арсеналу"(зокрема, продажу землі підприємства) гендиректор НКАУ Юрій Алексєєв заявив: "Земля стає дорожча, обслуговування дорожче, тому сьогодні оптимізується виробництво. Те, що не потрібно, - буде віддано і продано".

Поганий гендиректор і хороший бізнесмен

Недивно, що при такому підході більшість фахівців в розвалі космічної галузі звинувачують саме гендиректора НКАУ Юрія Алексєєва, давнього соратника і "спадкоємця" Леоніда Кучми.

Під час перебування Леоніда Даниловича гендиректором дніпропетровського південмашу Юрій Сергійович був його першим замом. Після відходу Кучми в 1992 році в уряд він очолив ЮМЗ, після чого промисловий гігант почав повільно приходити в занепад. І можливо вже давно б помер, коли б не кадрові зміни на заводі - з підприємства Юрія Сергійовича перекладають на посаду керівника нещодавно освіченого НКАУ. Після чого в галузі починають відбуватися невтішні процеси, про які говорилося вище.

Багато таке положення справу пояснюють непрофесіоналізмом Алексєєва. Мовляв, "червоний директор" не уміє ефективно працювати в ринкових умовах. Такий висновок дуже спірний.Річ у тому, що Юрій Сергійович неефективне управління заводами НКАУ поєднує з дуже ефективним власним бізнесом. Так, він є одним із засновників таких компаній, як ТОВ "Наукове - виробнича компанія "Топ", і ТОВ "Керамік", яка робить черепицю в Магдалиновском районі Дніпропетровської області. Має пан Алексєєв відношення і до борошномельного бізнесу, а його син - до приватизації одного з дніпропетровських НДІ. Думається, Алексєєву - молодшому вдався такий успішний комерційний проект не без допомоги батька.

Взагалі, г - н Алексєєв дуже вдало лобіює свої інтереси(на відміну від інтересів увіреної йому галузі). Вдумайтеся: минулого року на роботу НКАУ було закладено 152 млн. грн Цікаво, що тільки на зарплату апарату НКАУ з цієї суми спрямовувалося 70 млн. грн! У теж час, на реалізацію Національної космічної програми(її частини в 2007 році) було розписано всього 59 млн. грн(!), а на реконструкцію устаткування ПО "Південний машинобудівний завод" - 3,5 млн.! Такий розподіл грошових коштів викликає, м'яко кажучи, подив. Виходить, що на зарплату апарату НКАУ витрачатися засобів стільки ж, скільки необхідно для реалізації національної космічної програми і проведення ремонту устаткування на найбільшому "космічному" підприємстві країни!

Хто сидить на трубі?

Але найвища майстерність лобізму Ю. Алексєєв продемонстрував на прикладі Нікопольського трубного заводу.

Як і інші підприємства НКАУ, НТЗ повільно помирав. Устаткування віддавали в металобрухт, а робітники місяцями не отримували зарплату. Заборгованість перевалила за відмітку в 5 мільйонів!

Такий стан справ на великому державному підприємстві влаштовував трубних олігархів - одним конкурентом менше.

З серпня 2006 Ю.Алексєєв призначав не директорів, а лише "виконувачів обов'язків", з якими НКАУ ніяких контрактів не укладало. Це саме по собі є грубим порушенням чинного законодавства, а головне - дозволяє уникнути відповідальності при вже дуже довільному розпорядженні державним майном. Останнє не змусило себе довго чекати - черговий новий в.о. директора Сергій Атонов з дозволу НКАУ почав тотальне списання майна підприємства, під яке потрапили не лише всяка дрібниця, як - те: машинки, що пишуть, калькулятори, телевізори, компресори, верстати і механізми, але і кабельна підземна лінія з двома тунельними кислотопроводами на додаток. Більше того, почалося кероване масове розкрадання майна і устаткування, забезпечене майже повним скороченням співробітників служби охорони.

На довершення до цих витівок, комісія НКАУ на чолі з радником Алексєєва Сергієм Ісаєвим провела інвентаризацію НТЗ і визнала підприємство "інвестиційним непривабливим".

Недивно, що в цій ситуації терпець кредиторів НТЗ увірвався(кредиторська заборгованість в п'ять разів перевищила дебіторську) і суд в червні 2007 року визнав підприємство банкротом.

Але найцікавіше почалося, коли суд поставив питання про санацію підприємства і залучення інвестора, здатного вивести завод з банкрутства(до цього часу основний кредитор заводу - торговий дім з однойменною назвою, погасив борги по зарплаті працівникам НТЗ і виробив, спільно з профспілками, план санації підприємства). За протекцією пана Алексєєва своє бажання вкласти у відродження заводу 35 мільйонів доларів і стати його новим власником висловила одна близькосхідна арабська кампанія - ліванська фірма "Junet".Цей розрекламований гендиректором НКАУ "потужний інвестор" торгує замороженими овочами, фруктами, соками і зерном, але навіть близько не має відношення до космічної промисловості. У зв'язку з цим обставиною виникає відразу декілька питань: чиї інтереси реально представляє компанія, що ніколи не займалася ні трубами, ні космічними технологіями і чому її інтереси лобіюються "головним космонавтом" України? Цікаво, до речі, що скажуть Україні у відповідь на передачу в одну з країн арабського світу технологій, що використовуються в ракетобудуванні, наші партнери із США і НАТО, що почали розгортати протиракетні комплекси в Східній Європі? Очевидно, гендиректорові НКАУ Алексєєву не дають спокою лаври фігурантів "кольчужного" скандалу, що трохи не привели до міжнародної ізоляції адміністрацію попереднього українського Президента. Але головне:чому на підприємство не дають зайти вітчизняному інвесторові, що погасив борги, знайшов і спільна мова з кредиторами, профспілками, і нарешті, що уклав світову угоду з НКАУ? Чому сама угода, після погашення інвесторами боргів НТЗ, г - н Алексєєв намагається розірвати в односторонньому порядку?

Відповідь на це питання може дати тільки сам глава НКАУ. Але він це робити не квапиться. Як відповідати і за інші свої вчинки. І якщо "космічний" дерибан триватиме такими ж темпами, то незабаром ці питання з практичних стануть усього лише риторичними.