Арсеній і працю усі "перетруть"

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 752 }}Коментарів:{{ comments || 0 }}    Рейтинг:(451)         

Коли учора уранці спікер Верховної Рады Арсеній Яценюк офіційно заявив про розпуск демократичної коаліції, особливих овацій - ні в сесійному залі, ні в кулуарах - не спостерігалося. І не в останню чергу - унаслідок можливої відставки самого Яценюка. Співчутливе формулювання "Шкода Сеню, не найгірший був спікер" була цього дня в числі найпопулярніших під куполом українського парламенту.

Між тим, "жаліти Сеню" не варто - він про себе і сам як - нибудь потурбується.Свідоцтвом тому - інформація, отримана "Обкомом" із заслуговуючих довіри джерел.

За нашими даними, Арсеній Петрович дійсно розглядає можливість очолити "перспективний партійний проект". Причому в першу чергу спікером вивчаються варіанти із вже існуючими партіями "середньої руки". Декілька пропозицій у Яценюка вже є. І головний з них - встати на чолі тієї, що входить у Блок Литвина "Трудової партії".Тій самій, яку очолював трагічно загиблий в недавній автокатастрофі Михайло Сирота.

Ніякої крамоли в тому, щоб очолити партію, що залишилася без харизматичного лідера, загалом - те, немає. Більше того, можна поаплодувати Яценюку і його радникам : ідея з "Трудовою партією" виглядає так же раціонально, наскільки і артистично.

Спочатку про "рацио". ТП - це бренд, що вже відбувся, причому що вигідно відрізняється від цілого сонму українських партій - карликів і одноденок.Двома словами це означає, що Яценюку і його майбутнім соратникам не доведеться розпочинати все з чистого аркуша. В умовах політичних розкладів, що нестримно міняються, це - великий плюс.

Що до артистизму, то тут викликає повагу виразно продуманий принцип "спадкоємності". Прийнятий в червні 1996 року Основний Закон назавжди закріпив за Михайлом Сиротою почесне звання "батька української Конституції". Через 12 років Арсеній Яценюк, одна з головних фішок якого - прихильність закону і регламенту, має шанси уславитися "сином Конституції". Молодий і незаплямований політик, що приймає естафету у старожила української державності, що передчасно пішов з життя, - такого роду крок, погодитеся, виглядає гідно.

Є, втім, в цій затії і маленький мінус - сама назва проекту.Ініціали "Трудова партія" в застосуванні до Арсенія Яценюка(з одвічно лайливими в його вустах термінами "колгосп" і "ферма") - мимоволі викликають посмішку. Проте в українській політиці афоризм "як ви яхту назвете - так вона і попливе" - зовсім не аксіома. Та і саму "яхту" з часом можна і перейменувати. Слава богу, прецеденти є.

Куди важливіше інше питання: що підштовхнуло Арсенія Петровича до ухвалення такого рішення? Відповідь проста: суворі обставини його спікерського життя. Кинутий президентською рукою в самий епіцентр парламентської гризні, "тепличний" Яценюк швидко зрозумів, що в українській політиці цінуються самостійні гравці. А тим часом, про таку самостійність він міг тільки мріяти. Бо після Нацбанку, МЗС і президентського Секретаріату молодому спікерові припало без малого рік жити між Балогою, з одного боку, і Харибдой(в особі опозиції і частково - Блоку Юлії Тимошенко) - з іншою.

Чаші вагів у боротьбі за Яценюка коливалися чи не щомісячно. Пізньої весни - 2008 Арсенія(нехай і з натяжкою) вважали "своїм кадром" в Секретаріаті Президента. У липні, завдяки природній гнучкості, він вже зібрав немало утішних відгуків від БЮТ. Проте напередодні відкриття чергової сесії Верховної Рады спікер вийшов з фавора Юлії Тимошенко. Занадто вже завзято і з позицій "НУ - НС" - принаймні, в публічній площині - виступав він за збереження демократичної коаліції.

Коли бійня навколо коаліції досягла свого апогею, Яценюк зробив свої висновки - і стурбувався власним політичним проектом. Причому надмірно поспішати з його "розкручуванням" Арсеній Петрович не буде. І ось чому.

У - перших, спікер виразно усвідомлює, що на його стороні - дитячий, за мірками української політики, вік.Не раз і не два згадував Яценюк про те, що його час прийде в майбутньому, причому не такому вже близькому - "коли інших вже немає, а ті далеко". Ось чому лізти у боротьбу "его" Арсенію Петровичу зараз не з руки: і Президент може приревнувати, і вірогідна коаліція ПР - БЮТ щадити не буде. Щоб "поважати себе змусити", Яценюку варто наростити м'язи. Це завдання він і вирішуватиме найближчими роками.

У - других, Арсеній Петрович, хоча і молодий, проте ж, не настільки, щоб не пам'ятати сумного результату, що осягнув партії, створені "під вибори". "Озиме покоління", "Виче", та і відносний фальстарт "Єдиного Центру" - негативних прикладів в новітній історії України предостатньо. За цими проектами - десятки мільйонів вкладених, з розрахунку на швидкий рейтинговий "гешефт", грошей. І - "нуль на виході".

Хто може скласти Яценюку компанію в прийдешньому проекті? Не бігтимемо попереду воза, називаючи найбільш логічні кандидатури:Анатолій Гриценко, Олександр Зинченко, Богдан Данилишин, та ж Раїса Богатырева. Арсенію Петровичу ще належить визначитися з майбутніми соратниками. Зате "колективне фото" майбутньої партії можна описати вже зараз. Це - переважно молоді люди, представники банківських і дипломатичних кругів, великого і середнього бізнесу, технічної(і частково - гуманітарною) інтелігенції. Люди, або що сформувалися поза "совком", - або ж що значною мірою випали з його системи координат.

Ще одне найважливіше питання - хто, в першу чергу, стане фінансувати цю благодать? Процитуємо своє джерело:

-При Михайлі Сироті "Трудову партію", як відомо, фінансував Василь Хмельницький. Проте навряд чи він буде головним донором при Яценюку. Сам Арсеній Петрович - дуже небідна людина. При тому у нього великі зв'язки в західних банківських кругах.І для зарубіжних, і для вітчизняних спонсорів Яценюк - людина з майже зразковою "кредитною історією".

Не треба бути знавцем української політики, щоб передбачити, наскільки ревно віднесуться до планів Яценюка в Секретаріаті Президента. Цікаве інше: наскільки уважно кар'єрну траєкторію Арсенія Петровича вивчають(і проектують) в Партії регіонів. Вже досить довгий час функціонери ПР обговорюють чутки про те, що "дуже скоро Ющенко відправить Балогу послом в одно із західноєвропейських держав, Яценюка зробить главою свого Секретаріату, а Литвину дарує його улюблене крісло спікера парламенту".

Є і свіжіша інформація про те, як відреагували на "самоправство" Яценюка(на той момент ще без уточнень щодо "Трудової партії") у верхах "біло - блакитних".Людина з найближчого оточення Віктора Януковича з саркастичною посмішкою прокоментувала кореспондентові "Обкому" озвучену в ЗМІ інформацію про контакти Арсенія Яценюка і Рината Ахметова(з бартером "спонсорство в обмін на Раїсу Богатыреву") :

- Нам твердо сказали, що ніяких обіцянок Арсенію Ринат Леонідович не давав. Це сам Яценюк впровадив такі чутки. Хто сказав? Та зрозуміло, хто.

-


Комментариев: {{total}}


українськийполітика