ПИБ і його "святий" Володимир

ПИБ і його "святий" Володимир

У 1782 році російська імператриця Катерина II заснувала орден "Святого рівноапостольного князя Володимира". Тоді їм нагороджували...

.".на честь подвигів, що здійснюються на терені державної служби, і в подяку праць, для користі громадської подъемлемых". На лицьовій стороні ордену був вибитий дуже красномовний девіз: "Користь, честь і слава". З 1957 року по теперішній час він існує як нагорода Російської Православної Церкви. Серед його лауреатів є і глава "Промінвестбанку"(ПИБ) Володимир Матвиенко.Важко сказати, чи відносяться до принесеної їм для суспільства користі вірші і пісні, що регулярно виходять з, - під пера Володимира Павловича, або, наприклад, триметрова скульптура напівоголеної дівчини з італійського білого мармуру, подарована їм Донецьку і встановлена в міському сквері прямо за пам'ятником Леніну. Зате з повною упевненістю можна стверджувати, що його діяльність на посту керівника одного з найбільших банків України приносить нашій країні величезну шкоду.

Проведені дослідження показали, що в I кварталі 2008 року серед усіх вітчизняних банків саме ПИБ втратив найбільше число своїх клієнтів. З безлічі причин розриву стосунків, перші два місця упевнено(більше 50% випадків) займають втрата довіри і незадоволення тарифами. По - колишньому банк багато кредитує державні підприємства, які, в основному, збиткові, а також дає гроші сільському господарству, де ситуація ще гірша.Сьогодні, із скороченням великої державної власності, поле діяльності ПИБа катастрофічно звужується. В той же час, по особистих вказівках В.Матвиенко активно йде видача свідомо неповоротних кредитів і позик, кошти вкладаються в сумнівні інвестиційні проекти його родичів і близьких знайомих. Практично стала нормою участь в злочинних схемах по "відмиванню" грошей і їх виведенню за рубіж. Так, наприклад, Госфинмониторинг спільно з міжнародними фахівцями з FATF проводять розслідування по подібних епізодах на загальну суму в 355 млн. доларів. І це тільки вершина айсберга! Не вщухають конфлікти з великими клієнтами на грунті порушення банком законодавства про банківську таємницю. Ось чому клієнти масово йдуть з ПИБа.Адже зовсім нещодавно він тричі визнавався "Банком року в Україні" за версією британського журналу "The Banker", був відмічений Європейською бізнес - асамблеєю як краще підприємство Європи, а міжнародне рейтингове агентство "Moody's" присвоїло йому один з найвищих рейтингів серед українських банків.

Але на вершину успіху набагато легше піднятися, ніж утриматися на ній. Тим більше, коли головною рушійною силою в руйнуванні такої серйозної і потужної фінансової установи є його керівник. А відбувається це від щонайповнішої безкарності і безконтрольності дій голови Правління ПИБа. Вже довгі роки подання в Національний банк і Держкомісію з цінних паперів і фондового ринку обов'язкової звітності або повністю ігнорується, або надається в спотвореній формі.В результаті, регуляторні органи не мають скільки - нибудь реального уявлення про істинне фінансове положення одного з найбільших банків країни, якому наївно довірили свої заощадження сотні тисяч простих громадян.

За прикладом французького короля, що свого часу заявляв "Держава, - це я", Володимир Павлович абсолютно упевнений, що саме він і є "Промінвестбанком". Потому - те на гроші акціонерів організована і фінансується Партія національно - економічного розвитку України, про яку багато хто взагалі ніколи не чув, для сина В. Матвиенко створений банк "Національний кредит", куди безкоштовно передані понад 20 відділень ПИБа, не рахуючись з думкою більшості міноритарних акціонерів, яких в прес, - релизах банку зневажливо називають "мініатюрними", не припиняються спроби за всяку ціну провести незаконну додаткову емісію акцій.Досить поглянути на зміст офіційного Інтернет - сайту ПИБа, щоб переконатися в існуванні непомірно і необгрунтовано створеного культу особи його голови Правління. Як тільки не називають Володимира Павловича : "різнобічно розвинена особа", "Батюшка", "інтелектуал, що захоплюється поезією і музикою", "благодійник" і так далі і тому подібне Практично, святий! Ось тільки німб над його головою повністю зникає, коли надбанням гласності стають деякі факти з його життя.

Ні для кого не секрет, що В.Матвиенко має украй важку вдачу, розмовляє переважно в наказовому тоні, незважаючи на статус і посаду, схильний до грубості. Така поведінка коштувала йому свого часу посади голови НБУ. Він не любить пресу і постійно позивався до ЗМІ, вважаючи, що уся негативна інформація про ПИБе або його особу є виключно чиїми - те замовленням. Також В.Матвиенко схилений до надмірного вживання алкогольних напоїв, віддаючи перевагу самогону, з - за чого часто йде в тривалі запої. Постійною практикою у банку стали пиятики після засідань Правління, тому останнім часом керівництво збирається все частіше: якщо кілька років тому засідання проходили 1 раз на тиждень, то останніми роками - мінімум двічі. Був би привід. Будучи натурою творчою, Володимир Павлович зайнявся і продюсуванням двох молодих співачок - М. Спиженко і М. Захарченко, організувавши своєрідний "Клуб сексуально - фінансовій взаємодопомозі". Причому сам процес частенько відбувається прямо в кабінеті голови Правління, як мовиться, без відриву від виробництва.

Багато говорилося і говориться про непомірне вихваляння свого часу заслуг Л. Брежнєва. Але досить прочитати будь-який номер газети "Обрiй", що видається на гроші банку і шеф, - редактором якої є В.Матвиенко, щоб переконатися, що колишній радянський Генсек і близько не може змагатися з нинішнім главою ПИБа. Ось тільки найскромніші з епітетів, яких удостоєний на сторінках цього видання Володимир Павлович : "українець з великої букви", "особа XXI століття", "золоті руки країни", "видатний економіст, культуролог і поет". До речі, про поезію, яка є його своєрідною візитною карткою. Ось одно з "безсмертних" четверостиший В. Матвиенко :

Червоні макі - вогонь на траві
Червоні макі - земля у вогні
Червоні макі приснилися мені
Червоні макі - пам'ять про війну.

А ось фрагмент для більше "просунутого" читача:

Жив на землі я недаремно, я бачив її кольору.
Вона прокидалася рано, росою умивала мене.
Я бачив місячні ночі, а в них - блакитні очі.
Мерехтіли зірки мільярдами точок, я їх рахував до ранку.
А де - те світилася моя зоря під номером 6622.

Зрозуміло, що ні Т.Шевченко, ні А. Пушкін і близько не можуть стояти поряд по рівню таланту з Володимиром Павловичем.

Активно займається він і політичною діяльністю - на гроші ПИБа створена і посилено фінансується "кишенькова" Партія національно - економічного розвитку України(ПНЭРУ). Не біда, що більшість громадян країни і чутки не чували про неї. Зате ПНЭРУ регулярно і активно бере участь в усіх виборах у Верховну Раду і навіть набирає аж по декілька десятих відсотка голосів. Цілком у дусі олімпійського принципу: головне - не перемога, головне - участь. Зате як це тішить самолюбність!

Але набагато небезпечніше невміння і небажання "святого" Володимира працювати в ринкових умовах. Звідси завления про необхідність накласти тимчасовий мораторій на реєстрацію банків, заборонити відкриття розрахункових і валютних рахунків підприємствам і організаціям в інших банках до сплати ними усіх наявних боргів і тому подібне. Також В.Матвиенко завжди люто виступав проти невеликих українських банків і приходу в країну іноземних банківських капіталів. Воно і зрозуміло: для людини, звиклої працювати в умовах жорсткого централізованого планування, коли все залежало від уміння домовитися з начальством, вільна конкуренція подібна до смерті. У результаті глава ПИБа розв'язав бездумну "війну за клієнта", що виразилася в максимальному роздмухуванні кредитного портфеля банку, привела до зменшення активів за рік на 520 млн. доларів.

Усе це ясно і чітко говорить про назрілу необхідність якнайшвидше повернути ПИБ в державну власність, тим паче, що контроль над таким великим банком був втрачений в результаті незаконно проведеній його корпоратизації. Головний герой фільму "Свято святого Йоргена" говорив: "найголовніше в професії святого - вчасно змитися".Останні кроки "святого" Володимира показують, що він так і збирається зробити найближчим часом, перебравшись "на заслужений відпочинок" на один з куплених їм Сейшельських островів. Після нього ж залишиться розграбований ПИБ і сотні тисяч обдурених клієнтів. Саме тому тільки повний контроль з боку держави зможе запобігти подальшій деградації, занепаду і розоренню найстарішого українського банку, і що нині входить до числа ведучих в нашій країні, що, у свою чергу, запобіжить можливому колосальному соціальному вибуху.