Нові тютюнові ініціативи: Підняти і переділити

23.05.2008 15:20

У українському парламенті настають нові "тютюнові бої". Услід за ухваленням закону про обмеження паління в громадських місцях, який(без) діє майже три роки, троє депутатів подали законопроект про серйозне збільшення податкового навантаження на сигарети.Офіційна мета законопроекту №2272 - зменшити доступність тютюнових виробів для українців. В той же час, експерти розглядають цей законопроект не як продуману стратегію по зменшенню паління в Україні, а швидше як сумбурний набір цифр, здатний змусити частину курців поміняти свою цінову орієнтацію, аж до дешевої контрабанди.

Як повідомляли Подробиці, ряд українських експертів вже виступили з різкою критикою на адресу "тютюнового" законопроекту. Зокрема, і багато економістів, і Науково - експертне управління Верховною раді вже розкритикували законопроект за його невідповідність бюджетному і податковому законодавству. Адже, стаття 27 Бюджетного кодексу досить чітко говорить про те, що подібні законопроекти можуть вступити в дію тільки з початку року. Да і то тільки якщо вони прийняті до 15 серпня року попереднього.

Втім, як свідчить новий звіт економіста Сергія Старицкого, який займається аналізом цієї проблематики, у поданого законопроекту є проблеми і серйозніше.

Оманливий мінімум

"Виходячи з норм поданого законопроекту, його реальною метою може бути не зниження споживання тютюнових виробів, а спроба штучно втрутитися в конкуренцію на цьому ринку" - вважає економіст.

Своє виведення експерт аргументує, передусім, тим, що в поданому законопроекті передбачена норма, яка припускає перехід від фіксованого мінімального податкового зобов'язання до процентного(адвалорному).

Річ у тому, що і в Європі, і у багатьох країнах світу саме фіксована складова акцизу і фіксоване мінімальне податкове зобов'язання забезпечують більш високі ціни на тютюнові вироби, роблячи їх недоступними для дітей і підлітків.Адже незалежно від ціни виробникові доводиться відраховувати фіксовану суму державі.

У свою чергу, мінімальне податкове зобов'язання, розраховане у відсотках, вигідніше виробникам дешевої продукції. Більше того, за підрахунками економіста, якщо ціна пачки сигарет нижча 4 гривен, мінімум, передбачений в законопроекті №2272, взагалі перестає діяти. Виникає питання - за що боролися?

"Якщо фіксований мінімум дозволяє встановити планку, нижче якої ціни не можуть опускатися, то процентний навпаки піднімає верхню планку. Оскільки ціни на ринку ростуть нерівномірно, і найбільше піднімається вартість саме дорогої продукції, попит на неї знижуватиметься - споживачі просто перемкнуться з дорогих марок сигарет на дешевші. Потому я не бачу в цьому законопроекті ні економічної логіки, ні логіки з точки зору захисту здоров'я людей.Адже позиція Всесвітньої організації охорони здоров'я полягає якраз в тому, що боротьбу з палінням треба починати знизу - поступово підтягуючи нижню межу цін на сигарети" - вважає Сергій Старицкий.

Впровадження процентного мінімального податкового зобов'язання здається хорошим популістським гаслом "Нехай багаті платять більше", але не має серйозних наслідків для бюджету, оскільки коханий авторами законопроекту 7 - гривенный сегмент, на який найсильніше підніметься ціна, займає менше 3% українського ринку. Для порівняння, дешева продукція(менше 4 гривен за пачку) - це близько 85% ринку.

До речі, як нагадує Старицкий, автори законопроекту, підвищуючи акцизи на сигарети, випадково або цілеспрямовано забувають збільшити податковий тиск на дешевшу тютюнову продукцію - зокрема, на тютюн для "самокруток", для кальянів, на тютюн для паління.

"Завдяки" такій "забудькуватості" Україна може повторити негативний досвід Німеччини, яка в 2002 році різко підняла акцизні ставки на сигарети, забувши зробити аналогічний крок по інших дешевших видах тютюнової продукції. Відповідно, податковий тиск на сигарети став майже в 8 разів вище, ніж, приміром, на тютюн для "самокруток". В результаті, населення різко перейшло на дешевший товар, передусім, на тютюн, об'єм ринку якого виріс в три рази. Не кажучи вже про зростання контрабанди. Серйозного зниження у кількості курців не сталося, так само як і серйозного збільшення надходжень до держбюджету. У квітні 2006 року Німеччина свою помилку виправила, і тепер усі ціни на тютюнові вироби розраховують по єдиній формулі і прив'язані вони до ціни на сигарети найпопулярнішої цінової категорії.

Між іншим, в усьому Європейському Союзі також діє фіксоване мінімальне податкове зобов'язання - 64 євро за 1000 сигарет. Правда, в деяких країнах, які відносно нещодавно вступили в ЄС воно дещо менше. Приміром, в Румунії воно складає 39,5 євро.

Процентне мінімальне податкове зобов'язання, запропоноване авторами законопроекту, ще більше розширить різницю в цінах між дорогими і дешевими сигаретами. Якщо у більшості країн Євросоюзу ця різниця не перевищує 100%, то в Україні зараз найдешевші сигарети дешевше найдорожчих приблизно в 6 разів. Причому, якщо зараз різниця складає 6 гривен, то автори законопроекту планують її збільшити до 9 гривен. Логіка авторів законопроекту знову - таки незрозуміла.Вони хочуть зменшити доступність сигарет або навпаки підвищити її, розширивши ціновий вибір для курця?!

Здрастуй, російська контрабанда?!

Прибічники ухвалення законопроекту №2272 серед своїх аргументів заявляють, що, мовляв, з - за низьких податків Україна стала основним європейським виробником тютюнової контрабанди, яка йде від нас і в Росію, і в країни Еврооюза. Частина правди в цих словах є. Але автори законопроекту пропонують Україні кинутися в іншу крайність - і з виробника контрабанди перетворитися на видатного її споживача. Річ у тому, що у разі ухвалення законопроекту податковий тиск на українські сигарети стане в 3 рази більшим, ніж в Росії і в 9 разів більшим, ніж в Молдові.

І якщо врахувати, що в Російській Федерації річне надвиробництво сигарет складає 100 мільярдів штук.а також прозорість наших кордонів з Росією і Придністров'ям, то не складно здогадатися, що істотні контрабандні потоки сигарет знову, як і в 1999-2000 роках, підуть в Україну. А також транзитом через нашу країну в Євросоюз.

Так було, кілька років тому в Грузії, де 60% ринку припадало на частку контрабандної, в основному російської, продукції. А вся річ у тому, що в Грузії податки на тютюнову продукцію були в кілька разів вище, чим в Росії, а межі досить прозорі. Відповідно, дешевша продукція практично безперешкодно проникала на грузинський ринок.

Виходячи із згаданих ризиків, експерти радять законопроект №2272 не приймати. Аналогічної позиції дотримується і Міністерство фінансів. Як заявляв заступник міністра Денис Фудашкин, Мінфін дав негативний відгук на згаданий законопроект.

Фотофакт