Сергій Косейчук : Щоб підготувати миколаївську збірну по бадмінтону до Олімпіади - 2012, необхідно на одного спортсмена виділяти 1500 доларів щомісячно

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 1247 }}Коментарів:{{ comments || 0 }}    Рейтинг:(748)         

Бадмінтону Миколаєва вже більше сорока років, але показувати результати хлопці почали тільки за останні років шість. "Першою ластівкою" була Марія Колечина, яка в шістнадцятирічному віці стала членом Національної збірної України.

Займатися розвитком миколаївського бадмінтону, після дванадцятирічної практики в Росії, став Сергій Косейчук. Вже сьогодні Сергій Миколайович виховав збірну, яка гратиме у вищій лізі.Ми попросили головного тренера миколаївської збірної розповісти про становлення цього виду спорту в нашому регіоні і розкрити перспективи, які чекають наших бадмінтоністів.

- Сергій Миколайович, з якими труднощами ви зіткнулися при становленні бадмінтону в нашому місті?

- Я почав працювати в той період, коли в Миколаєві нормальних результатів у спортсменів не було. Були випадкові перемоги на чемпіонатах України, але тільки одиничні випадки. Коли в 1994 році я приїхав з Росії, тренувалися всього три ветерани, і, звичайно ж, про добрі результати не могло бути і мови. У 1996 році я набрав більше 70 дітей 7-10 років і почав з ними працювати. Пам'ятаю, що тоді в одній з національних газет опублікували матеріал, що миколаївський тренер все робить неправильно. Хотіли, щоб було все і відразу. А такого не буває. Навіть Рим не за один день будувався.

- Малося на увазі, що набирати молодих хлопців - це неправильно?

- Напевно, розраховували, що я тренуватиму тих спортсменів, які були на той момент в Миколаєві. Не знаю. Але найголовніше, що діти, яких ми набрали вже через п'ять років, почали показувати стабільні результати на різних молодіжних іграх, постійно брали призи. Вигравали у хлопців, які були старші їх самих на п'ять, - шість років.

- Тобто тоді миколаївська збірна і "вистрілила".

- Принаймні, про них дізналися. Я пам'ятаю, в 2001 році ми вирішили взяти участь в Міжнародному турнірі, який проходив в Голландії. Нам тоді вислали вимоги, виконавши які ми б поїхали на ці змагання. Так от, там було дуже все строго - спеціальні костюми, кросовки, форма, аж до того, які гумки мають бути у дівчаток на голові. А найголовніше - це гідний рівень наших бадмінтоністів.За нашу команду тоді втрутився сам Консул світового бадмінтону, який знав про професіоналізм миколаївських спортсменів. У результаті ми стали лідерами цього турніру.

- Результат дивує. Але я знаю, що в той момент залу для підготовки до змагань у вас не було.

- Так, в період становлення ми знаходилися в постійному пошуку залу. Тренувалися в Національному університеті кораблебудування, після ФОК на Намиванні виділив нам зал, правда, там всього чотири корти. Також була постійна проблема з фінансуванням. У Миколаєві віддають перевагу пріоритетним видам спорту, зокрема, водним.

- Але ваша збірна все одно виступала і на європейських, і на світових стартах.

- Виступала, навіть дуже вдало виступала. Я займався пошуком фінансування. Хоча в західних країнах є менеджери, які цим усім займаються. Адже тренер повинен готувати команду, а не відволікатися на інші питання.У Миколаєві всього три тренери і усі вони шукають гроші.

- Три тренери?.

- Так, згоден, це мало. У Дніпропетровську, наприклад, 34 тренери, хоча перспективних спортсменів не набагато більше. До речі, хотілося б сказати, що за 12 років миколаївського бадмінтону не було жодного гравця в списку найсильніших гравців України, а зараз їх 20.

- Як правило, найсильніші гравці від'їжджають з того місця, де фінансування мінімальне.

- І ця проблема нас не обійшла. Є спортсмени, які від'їжджають в інші міста. Адже має бути зацікавленість спортсменів в навчанні, грошах. Ми роботам швидше на "експорт", а не виховуємо спортсменів для себе, для миколаївської збірної. Президент федерації бадмінтону в Україні сказав, що для того, щоб хлопці не переїжджали, необхідно Миколаїв зробити в Києві.

- Гроші вирішують все...

- В спорті дуже важко без грошей.Костюми, змагання, інвентар - усе це капіталовкладення. Посудіть самі, сьогодні ракетка коштує в середньому - 95$, кросовки - 90$, волани - 1.5 $, а тільки за одне тренування до десяти воланів розбиваються.

- Сьогодні миколаївська збірна грає у вищій лізі, тут також є проблеми з фінансуванням?

- І набагато більші, чим раніше. Майстра спорту України Юлія Казаринова, Михайло Ворона і Артур Джупина вийшли на той рівень, коли необхідно вже виступати на світових змаганнях. І при цьому не пропускати їх, адже вони втрачають очки. Я боюся, що досягнувши певного віку, хлопці поїдуть. Вже сьогодні Юлю запросили в популярний австрійський клуб. І такі пропозиції поступають регулярно. Шкода, що фінансування нашої області на останньому місці, хоча за результатами ми в п'ятірці найсильніших.

- З якими містами конкуруєте?

- Одеса, Харків, Київ і Дніпропетровськ.

- Сергій Миколайович, а як ви вважаєте, бадмінтон в Миколаєві і взагалі в Україні популярний як вид спорту?

- Бадмінтон в Україні не так вже сильно і популярний, хоча в Європі і у світі він досить динамічно розвивається. Тільки у Туреччині школі видали більше 40 тисяч ракеток, щоб популяризувати бадмінтон серед учнів.

- Зараз яку мету ви ставите перед вашими учнями?

- Перед Михайлом Вороною коштує мета - завоювання путівки на перші Юнацькі Олімпійські ігри в Сінгапурі, а що стосується Юли, то вже зараз ми почали активну підготовку до Олімпіади - 2012 в Лондоні.

- А скільки грошей потрібні, щоб підготувати хлопців до Всесвітніх ігор?

- Щоб зараз нормально підготувати спортсменів до Олімпійських ігор, на одну людину потрібні 1500 доларів щомісячно.

-


Комментариев: {{total}}


українськийполітика