И. Винский може піти у відставку з - за неефективного керівництва транспортною галуззю - у тому числі і ГП "Дельта - лоцман"

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 1592 }}Коментарів:{{ comments || 0 }}    Рейтинг:(955)         

У амплуа партійного "орговика" Йосип Винский був у БЮТ на прекрасному рахунку. Міністр Винский однопартійців влаштовувати перестав. Але чому - те - саме зараз, коли на коаліційних переговорах Партії регіонів знадобився Мінтранс. Хоча "проблемних моментів" у Винского вистачало і до цього.

Міністр транспорту, заступник глави партії "Батьківщина" Йосип Винский завис між БЮТ і "вільним плаванням". І, будучи досвідченим апаратником, вже заготовив красиве виправдання своєї прийдешньої відставки.Звучить воно таким чином: якщо БЮТ піде в одну коаліцію із "Регіонами", його, Винского, не буде ні в таборі Юлії Тимошенко, ні в Кабінеті Міністрів. Бо - ідеологія.

Якщо виходити з декларативних позицій Винского, то виходить, що з 2004 року Йосипа Викентьевича переслідує, ніби страшне прокляття, Партія регіонів. У 2006 - м Винский із скандалом вийшов з Соцпартії, публічно обізвавши Мороза&Co. "ублюдками". Через два роки в ролі "ублюдків" можуть виявитися Юлія Тимошенко і її соратники, що ініціюють коаліцію ПР і БЮТ. Принаймні, до цього все йде.

Адже ще рік тому Винского у БЮТ готові були носити на руках. Визнаний фахівець з партійного будівництва, Йосип Викентьевич дуже допоміг своїй новій "команді". На якому - те етапі йому фактично надали карт - бланш по реорганізації партійних організацій "на місцях". І тут Винский опинився у своїй стихії.

У багатьох у БЮТ таке рішення викликало негативну реакцію. "Йосип Викентьевич тоді мав серйозний вплив на Юлію Володимирівну, - розповів "Обкому" один з штабістів БЮТ на виборах - 2007. - І багатьох у нас злило, що, ось, людина, яка стільки критикувала Юлю і до, і після революції, тепер, тільки прийшовши в партію, настільки піднявся".

Справедливості ради, відмітимо: Винский буквально з шкіри геть ліз, щоб довести свою корисність. Він колесив по країні, розставляв всюди нових людей(тут згодилися і "свої" кадри з Соцпартії), а коли Віктор Ющенко в 2007 році розпустив парламент і Конституційний Суд став "полем битви" всіляких демонстрацій - особисто блокував один з підходів до будівлі КС.

При цьому традиційно спокійний, сухуватий Винский був в ті дні несхожий сам на себе.Кореспондентові "Обкому" довелося спостерігати, як на початку 2007 року на заміському банкеті після одного з великих бютівських заходів Йосип Викентьевич вимовляв тост. На тлі розслаблених, усміхнених однопартійців він виглядав людиною, для якої саме зараз настав "момент істини".

- Я хотів би підняти тост за нашу команду, за союз однодумців, за загальну справу! - чи не кричала людина, якої в СПУ за майстерність тихої кулуарно, - кадрової інтриги прозвали "Коба". При цьому келих в руці у Йосипа Викентьевича помітно тремтів. Видовище це було не для нервово слабких.

"Я його розумію, - шепнув кореспондентові "Обкому" нардеп, що стояв ззаду, з фракції БЮТ. - 15 років будував Соцпартію - і ось одного прекрасного дня все - котові під хвіст. Тут у кого завгодно "дах поїде"".

.Після виборів - 2007 український політикум зайнявся своєю обридлий - улюбленою грою в коаліцію.Коли стали ділити портфелі, Винскому запропонували Мінтранс. За словами джерел в оточенні Йосипа Викентьевича, "Коба" серйозно коливався, проте потім прийняв рішення на користь міністерства.

"Йосип Викентьевич тоді прийняв осмислене рішення, - говорить джерело. - Знаю, що він хотів займатися партійним будівництвом. Але йому цього не дали зробити. Будь-яка людина калібру Винского хоче повноти менеджерських рішень, повноти влади. Винскому такої повноти після виборів не надали. І у нього, по суті, був тільки один варіант: йти в уряд".

Рік роботи Винского в Мінтрансі різні люди оцінюють по - різному. Приміром, його соратник, нардеп Геннадій Задирко проспівав своєму "старшому товаришеві" справжню осанну:

- Ви дивитеся, з приходом Винского усі корупційні скандали, пов'язані з Мінтрансом, припинилися.Все спокійно, результати чудові, вже протягом цього року, при новому міністрові, було реалізовано досить багато проектів. І звернете увагу: останнє засідання уряду - це знову державницька позиція міністра : повернути в держуправління концерн РРТ, повернути "Укртелеком" - тому що, за підсумками 9 місяців, "Укртелеком" має збитки. Як це так - державний монополіст в зв'язку має збитки? Це усе через те, що дуже невдалий менеджмент.

Зверніть увагу: там, де міністр береться, у нього одні успіхи. Виросли вантажопотоки, і сьогодні навіть в умовах економічної кризи транспортна галузь знаходиться під контролем. Прибуток виріс в 7 разів - де ще таке було? Посади(як це було при Рудьковском) - не продаються.5 років Україна говорила про те, що потрібно побудувати глибоководний хід для судів "Дунай - Чорне море" - і міністр почав це робити! Я упевнений, що буквально через декілька місяців ми цю греблю закінчимо будувати. Замість того, щоб говорити, міністр Винский вже два кілометри цієї греблі реально побудував! А дуже дешеві авіалінії, які відкриті при цьому міністрові? Абсолютно очевидно: Винский показав себе не лише як політик, але і як здібний державний менеджер. Яких в нашій країні - одиниці.

Відразу скажемо: "Обком" не розділяє бравурної думки г - на Задирко.

Вже на початку міністерського терміну Йосипа Винского в Минтранссвязи з'явилася приказка, що соціалісти були не бувають. Власне підбір кадрів став не останньою причиною того, що зараз Йосипу Викентьевичу доводиться створювати імідж мученика за "помаранчеву справу", щоб під слушним приводом красиво піти з посади.

На самому початку його діяльності на цій посаді впадало у вічі, що при Винском серед заступників міністра соціалістів стало ще більше, ніж при Рудьковском. Раніше таким був тільки Леонід Сергиенко(№ 40 в списку СПУ на виборах - 2006), що курирував автотранспорт(втім, він залишився на тій же посаді і при новому уряді).

Окрім нього заступниками міністра були призначені ще три соціалісти. Свого роду "сірим кардиналом" став Ігор Урбанский(депутат 5 - го скликання від СПУ і № 34 в списку СПУ на дострокових виборах - 2007). При Рудьковском він недовго був першим заступником, але вирішив залишитися депутатом.

Ще один замміністра Анатолій Клименко був депутатом у фракції СПУ(перейшов в лютому 2005 року з "Трудової України") і кандидатом в депутати на виборах 2006 року(№ 49 в списку СПУ). У дострокових виборах не брав участь.У Раде 4 - го скликання був головою підкомітету по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Закінчив не лише Дніпропетровський сільськогосподарський інститут, але і Вищу школу КДБ СРСР в Мінську. Зрозуміло, працював агрономом, служив в органах держбезпеці(генерал - майор). Був заступником голови Дніпропетровської обладміністрації з питань діяльності правоохоронних органів, оборонної і мобілізаційної роботи. Недивно, що йому було доручено курирувати міністерське КРУ.

Необхідно згадати і протеже бютівського нардепа Костянтина Жеваго, гендиректора Полтавського Гока Владимира Бадагова, який в якості замміністра став курирувати залізничний транспорт. Причому на момент призначення він був депутатом Полтавської облради від СПУ. А на президентських виборах 2004 р.був довіреною особою Віктора Януковича по округу № 152(Полтавська область), на парламентських виборах 2006 р. був 45 - м в списку Соцпартії, а в 2007 році - на 206 - м.

Ну і, нарешті, посада, на яку призначають дуже близьких людей, а саме патронатная служба міністра була довірена Петру Устенко(№ 60 в списку СПУ на дострокових виборах), що був радникові Олександра Мороза(як спікера ВР) з економічних питань.

Таке специфічне оточення і недосвідченість міністра вже на початку його роботи показали, що Йосипа Викентьевича чекає непроста доля в міністерському кріслі. Колориту в роботі додала і необхідність враховувати інтереси різних угрупувань у БЮТІ, що мають свої інтереси в транспортній галузі.Так, Володимир Бадагов незабаром очолив наглядову раду ВАТ "Українське Дунайське пароплавство", побічно підтвердивши, що пан Жеваго розраховує на цю останню велику державну судноплавну компанію. А порт Південний був довірений 29 - літньому Юрієві Круку - молодшому, синові відомого депутата - бютівця. До речі, того ж дня, 29 грудня 2007 року, з цієї посади був звільнений Олександр Гондза, причому що тільки напередодні 28 грудня Апеляційний суд Києва прийняв рішення по задоволенню позову Гондзы до вже неіснуючого концерну "Укрморпорт" і залишив в силі попереднє рішення Шевченківського суду Києва. А.Гондза оспорював своє звільнення у вересні 2007 року гендиректором концерну "Укрмпопорт", який курирував Андрій Клюєв. І так вийшло, що погляди "донецьких" і Винского на цього начальника порту співпали. Втім, на сьогодні А.Гондза оспорив і це звільнення, пройшовши усі судові інстанції, але, мабуть, пред'явить своє право на повернення в порт вже при наступному міністрові.

А у кінці січня 2008 року Винский вчинив одну з головних своїх помилок, зробивши необережні заяви з приводу будівництва глибоководного суднового ходу(ГСХ) "Дунай - Чорне море". А саме про те, що проект буде завершений цього року. Можна було говорити лише про завершення 1 етапу з доведенням прохідних глибин до 5,85 м. А якщо говорити про повну реалізацію проекту, а саме другого етапу з глибинами 7,2 м, то його реалізацію треба було погоджувати відповідно до вимог міжнародних конвенцій. Незабаром це дало привід Румунії апелювати в різні інстанції, стверджуючи, що Україна має намір порушити процедури.

Тоді ж був звільнений директор ГП "Дельта - лоцман"(замовник будівництва ГСХ) Віктор Бездольний.Як говорять в Минтранссвязи, Винский його просто обдурив, запропонувавши написати дві заяви: одно - про звільнення у зв'язку з переходом на іншу роботу, друге - про прийняття на посаду заступника міністра - директори департаменту морського і річкового транспорту. Дізнавшись про "розлучення", В. Бездольний наступного дня відкликав заяву, але наказ про звільнення вже був оперативно підписаний. В. Бездольний також оспорив це звільнення в суді. Втім, це не єдиний випадок, що показує, що міністр транспорту слабо знає КЗоТ.

І якщо відносно порту Південний інтереси Винского співпали з поглядами "донецьких", то у відношенні "Дельта - лоцман" Йосип Викентьевич повторив те, що зробив Євгеній Червоненко в 2005 р. Як і тоді, керівником підприємства був призначений Олександр Голодницкий. І варто нагадати, що за підсумками його роботи за друге півріччя 2005 р. надприбуткове раніше підприємство отримало збиток в 6 млн грн А на початку 2006 р.судноплавство по ГСХ взагалі припинилося. І поновилося лише в квітні 2007 р., коли директором знову став В. Бездольний.

Багато дивного відбувається і цього року. У квітні А. Голодницкий розірвав договір з підрядником по будівництву захисної греблі на ГСХ ТОВ "Укрморшлях". Новий підрядник - ЧП "Азовмех"(Маріуполь) був визначений тільки в серпні, тобто роботи були зупинені на п'ять найсприятливіших місяців. У результаті на початок грудня в тіло греблі було укладено тільки близько 20% передбаченого каменю. Причому, якщо минулий підрядник перевозив камінь до місця будівництва баржами, то зараз з Миколаївської області у Вилковому(500 км) його везуть 35 - тонними самоскидами. А частина каменю була закуплена в Румунії і доставляється до місця будівництва румунськими баржами. Всього на ці роботи в 2008 р. передбачені 86 млн грн Проте гребля будується так своєрідно, що в останні дні її почали розмивати течії...

Самим же знаковим, таким, що підтверджує "єдність команди", став конфлікт Винского і гендиректора "Укрзализныци" Василя Мельничука(протеже бютівця, керівника ЗАТ "Интертранс" Миколи Ковзеля). Про те, що нічого хорошого цього року "Укрзализныцю" не чекає, стало ясно ще 28 грудня минулого року, коли Винский доручив "терміново протягом одного дня допрацювати звідний фінансовий план залізниць на 2008 рік з тим, що збалансувало прибуткової і витратної частин і забезпеченням річного об'єму чистого прибутку "Укрзализныци" на рівні не менше п'яти млрд грн". Явно за один день такі документи не переробляються. І характерна для уряду Юлії Тимошенко політика наповнення бюджету за всяку ціну може дорого обійтися транспортній галузі, особливо в умовах кризи.

У кінці грудня 2007 р. ЗАТ "Интертранс" отримало преференцію у вигляді найбільшої знижки до тарифу серед усіх транспортно - експедиторських компаній.31 січня на прес - конференції И. Винскому поставили питання на цю тему, з прогнозом, що за підсумками року ці преференції приведуть залізниці до недоотримання близько 1 млрд грн Міністр відповів, що, в - перших, нічого про це не знає, в - других, такого не може бути, і призначив службове розслідування, навіть призвав журналістів надалі повідомляти про такі факти. Але публічно звинувачувати в зловживаннях Винский начал Мельничука тільки в травні. Спочатку критика була грунтована на тому, що В. Мельничук зриває виконання фінансового плану, потім об'єктом звинувачень став і Микола Ковзель. Але реальна причина криється не в "наведенні ладу".

Перші проблеми виникли в лютому, коли И. Винский вирішив виставити на продаж щебеневі кар'єри "Укрзализныци".За інформацією "Транспортного бізнесу", в середині березня, під час поїздки в Париж, в ході переговорів з представниками французької компанії Lafarge у міністра і гендиректора УЗ виявилися різні погляди на це питання. Аудит кар'єрів на початку лютого згідно з дорученням міністра повинен був пройти за участю французів, що мало на увазі деяку зацікавленість компанії в цих об'єктах. Але в Парижі з'ясувалося, що Lafarge має намір інвестувати в модернізацію кар'єрів $120 млн, кар'єри залишаються у власності залізниць, співпраця проводиться на умовах спільної діяльності, а прибуток ділиться 50 на 50.

Прибічником цього варіанту був і В. Мельничук, що розумів, що продаж кар'єрів змусить залізниці купувати таку стратегічну сировину, як щебінь, за ринковою ціною. А це - додаткові щорічні витрати за нинішніми цінами в 200-250 млн грнМіністр же наполягав на продажі з аукціону, що французів явно не дуже влаштовувало. Потім 18 квітня И.Винский підписав наказ №463 "Про внесення змін до переліків підприємств, установ і організацій, що входять в сферу управління Міністерства транспорту і зв'язку України". Згідно з цим документом, міністерству було перепідпорядковано декілька десятків фінансово привабливих залізничних підприємств.

Варто хоч би відмітити Управління промислових підприємств, в структурі якого ті самі 18 щебеневих кар'єрів, локомотиво - і вагоноремонтні заводи, Український державний центр транспортного сервісу "Лисички"(Київ) і ще два спеціалізовані залізничні оператори - "Укррефтранс" і "Укрспецвагон". Навіть держпідприємство матеріальне - технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укржелдорснаб" було виведено з підпорядкування В. Мельничука.Складно зрозуміти, яким чином міністерські чиновники збиралися управляти цим господарством.

У кінці травня рівень дискусії дійшов до зливу компромату в Інтернет, а саме - результатів перевірки "Укрзализныци" з посиланням на "джерела в контролюючих органах, що не бажають приховувати правду". При цьому міністр неодноразово заявляв, що подає представлення в Кабмін на звільнення гендиректора "Укрзализныци".

При цьому реформа "Укрзализныци" при Винском була фактично зупинена. Точніше, сталася відмова від напрацювань декількох попередніх урядів і була запропонована схема, яку реформою назвати ніяк не можна.

Мельничук досі не звільнений. А ще в червні декілька впливових бютівців - спонсорів партії обернули увагу Юлії Тимошенко на неприпустимість таких дій міністра транспорту.

Варто також відмітити і нерішучість Минтранссвязи у відстоюванні інтересів в стосунках з Росією.Як повідомляли "Коментарі", у кінці листопада поточного року в Києві пройшли переговори міністрів транспорту Росії і України Ігоря Левитина і Йосипа Винского. Одним з головних питань за визначенням повинен був стати порядок судноплавства в Керченській протоці. Як відмічено в протоколі переговорів, "сторони акцентували увагу на необхідності спільного вироблення механізму забезпечення безпеки судноплавства і контролю за проведенням перевантажувальних робіт в цій акваторії". При цьому підготовлений проект міжурядової угоди про створення консорціуму по забезпеченню безпеки мореплавання.

Нагадаємо, що після загибелі судів в Керченській протоці 11-12 листопада 2007 року було підписано тимчасове положення про порядок судноплавства в протоці.Цим документом передбачено, що двічі в добу сторони повинні обмінюватися даними прогнозів погоди і штормових попереджень і за наявності останніх приймати обопільне рішення про переклад судів у безпечніше місце. Щодня до 18.00 Центр регулювання руху судів(ЦРДС) "Керч" держпідприємства "Дельта - лоцман" повинен готувати плани проходження судів на наступну добу. Захід, вихід і постановка судів на якірні стоянки повинні були здійснюватися з дозволу ЦРДС "Керч". Пріоритетність проходження перед транзитними судами при цьому мають танкери і судна з небезпечними вантажами, які чекають вивантаження на якірних стоянках. Причому судна з небезпечними вантажами повинні слідувати виключно по українському Керч - Еникальскому каналу. "Фактично ми працюємо в умовах, коли немає чітких правил судноплавства в Керченській протоці. Лише тимчасові", - так охарактеризував стан контролю судноплавства на підсумковій прес - конференції Левитин.Рішення задачі забезпечення безпеки судноплавства в зоні Керченської протоки, на думку міністрів обох країн, ускладнює не що інше, як проблеми геополітичного характеру, пов'язані з демаркацією межі.

Глави транспортних відомств відмічають, що тимчасові, але діючі правила дотримуються обома сторонами. Хоча, як повідомили в ЦРДС "Керч", з початку року по 17 листопада зафіксовані 580 порушень цих правил російськими судами. Ті ж річкові танкери, проходячи через протоку, слідують до якірних стоянок для рейдової перевалки нафтопродуктів на великотоннажні судна по фарватеру в російських водах(глибина до 3,6 м) в стороні від Керч - Еникальского каналу. З - за цього українські держпідприємства недоотримали близько 1 млн грн (канальний, лоцманський, маяковий збір і послуги ЦРДС).

Ніяких офіційних пояснень із цього приводу Росія не надала. Виникає резонне питання:чому ця тема не обговорювалася на переговорах Винского - Левитина? Адже це та ситуація, в якій Україна має усі підстави наполягати на дотриманні домовленостей. Тепер же йдеться про деякий консорціум, який вигідніший російській стороні, і незрозуміло, що Україна отримує натомість.

Варто також відмітити, що 2008 рік в транспортній галузі пройшов під знаком постійного підвищення тарифів. Якщо відносно залізничних тарифів, точніше, підходів до їх формування, можна багато сперечатися, то відносно морської отрясли перебування на посту міністра Йосипа Винского можна назвати позитивом. Адже тарифи на вантажопереробку в портах і портові збори за заходження суден не підвищувалися вісім років. У 2007 р. навіть доходило до абсурду, коли порти збільшували вантажопереробку, отримуючи при цьому менше доходів.

З самих останніх "досягнень" міністра можна назвати спровокований ним конфлікт з начальником Іллічівського порту Геннадієм Скворцовым. Минтранссвязи фактично стало лобіювати інтереси компанії "Укртрансконтейнер"(дочка російської "Національної контейнерної компанії"). У начальника порту на подальшу долю договору з цією компанією були свої погляди. Втім, позиція Скворцова ідентична заявам Миколи Сивульского і Олександра Турчинова(про те що це кабальний договір для порту) зразка 2005 р., коли ця компанія за підтримки Євгенія Червоненка почала працювати в Іллічівську.

І ось сьогодні, 5 грудня, Йосип Винский став першим міністром транспорту, на якого начальник порту подає позов до суду з вимогою просити вибачення у колективу за недостовірну інформацію, поширювану останнім часом.

Відмітимо, що все ці цікаві і у вищій мірі підозрілі "предметні розмови" про зняття Винского пішли лише пару тижнів назад, коли спочатку Андрій Портнов, а потім і інші нардепи від БЮТ назвали прізвище Винского в числі кандидатур міністрів "на вихід з речами". Правда, якщо Портнов в програмі "Шустер LIVE" безпосередньо "запропонував" Нестору Шуфричу ротацію міністрів "під коаліційний уряд", то інший впливовий "бютівець" в коментарі "Обкому" заявив, що можливе зняття зі своїх постів ряду міністрів(і у тому числі Винского) пояснюється бажанням "освіжити" роботу міністерств.

Це "бажання" дивовижним чином співпало з переговорами між БЮТ і ПР про створення коаліції.Відомо, що на цих переговорах крісло міністра транспорту і зв'язку нібито вже віддане "регіоналам". Так що недивно, що громадську думку і саму галузь вже почали готувати до зміни "мітли".

Сам Йосип Винский ще нещодавно називав чутки про свою відставку "елементами політичної гри". Проте, цього тижня Йосип Викентьевич, нарешті, зрозумів, що ситуація стає загрозливою. Тоді і послідував хід на випередження. Міністр явно захотів отримати вигоду навіть з біди, що насувається : в - перших, показати свою принциповість в питаннях ідеології, в - других - красиво піти самому.

"Звичайні" колеги Винского по БЮТ ситуацію коментують туманно і "Кобу" особливо не захищають. "Я думаю, що Йосип Викентьевич зробив дещо поспішну заяву, - говорить депутат фракції БЮТ, член парламентського комітету з транспорту і зв'язку Віталій Корж.- Тому що треба дуже розсудливо відноситися до змін, які відбуваються в останні декілька днів. Винский - політик дуже досвідчений, і мені здавалося, що він міг би утриматися від таких заяв. Сьогодні усе особисте потрібно відкласти убік і керуватися інтересами суспільства. Хто - хто, а Винский повинен знати теорію компромісів".

Що ж до Юлії Володимирівни, то вона в ситуації, що склалася, зберігає мовчання. Можливо, тому, що не хоче заважати колегам "зводити" опального міністра(нагадаємо - все ще заступника глави партії "Батьківщина"). А може, чекає, чим закінчаться переговори із "регіонами".

Раптом Винского доки можна буде не знімати?

-


Комментариев: {{total}}


українськийполітика