Які висновки робить Європа з газової кризи

Комітет з питань промисловості, науки і енергетики Європарламенту схвалив проект рекомендацій з приводу подальшої енергополітики ЄС у світлі останньої газової кризи.

Як передає власний кореспондент УНІАН у Брюсселі, про це говориться в схваленому на засіданні комітету 21 січня доповіді Анн ЛАПЕРУЗ(група ліберальних партій, Францію) на базі Другого стратегічного енергетичного огляду, підготовленого Єврокомісією.

У документі депутати на тлі останньої газової кризи призвали Єврокомісію до кінця року переглянути Директиву про безпеку постачань газу від 2004 року.При цьому перегляд повинен торкатися спільного оголошення надзвичайної ситуації країнами - членами ЄС у разі кризи, надання існуючих можливостей для постачань газу з урахуванням наявної інфраструктури постраждалим країнам, координований диспетчерський контроль, розгортання надзвичайних дій в країнах, які постраждали менше, з метою збільшення кількості газу для постраждалих ринків.

Крім того, депутати висловилися за розвиток мережі підземних сховищ газу, а також об'єднання європейської газопровідної системи.

У документі відзначається, що залежність країн - членів ЄС від імпортованого газу залишиться досить великий і в майбутньому - до 2030 року вона може навіть вирости з нинішніх 50% до 70%, що, за переконанням депутатів, вимагає підписання нової угоди про партнерство з Росією, яка на сьогодні поставляє 42% усього імпортного газу в ЄС і 30% - нафті.

Депутати також висловилися за будівництво додаткових газопроводів, таких як "Набукко", газопроводу Туреччина - Греція - Італія і "Південного потоку", а також за розвиток терміналів по отриманню і переробці скрапленого газу.

Крім того, в документі міститься заклик до лідерів країн - членів ЄС переглянути екологічні цілі до 2050 року, щоб зменшити викиди "парникових" газів в атмосферу на 60-80%, довести долю відновлюваної енергетики до 60%, підвищити енергоефективність на 35%.

Депутати також виступили за необхідність розвитку ядерної енергетики виключно на максимально можливому технологічному рівні безпеки і призвали Єврокомісію розробити спеціальну "дорожню карту" інвестицій в ядерну