"Копійчана" ціна... Регіонали голосують, а після розбираються за що?

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 1146 }}Коментарів:{{ comments || 0 }}    Рейтинг:(687)         

Я не став би зловживати увагою свого Читача розповіддю про один з місцевих "альпіністів", що "підкорив" горбок "сяючих висот" владного миколаївського Олімпу, що іменується місцевим самоврядуванням. Багато честі "скелелазові".

Проте те, що сталося на останній сесії міськради, переповнило чашу терпіння.
Ті, в кому ще не померло почуття елементарної людської самоповаги і занепокоєння про майбутнє своїх дітей, упевнений, мене зрозуміють.
Депутат міськради, член фракції ПР Копійка, що за сумісництвом є головою постійної комісії міськради з питань управління комунальною власністю міста, вніс на розгляд сесії чергову пропозицію, так би мовити, "з голосу".
Озвучив він його украй невиразно, і більшість з присутніх не уловили(чи не захотіли уловлювати) суті цього "питання". Ну, а мер України", що "самий, що любить своє місто, з властивими йому знанням міських проблем і безмежним патріотизмом без коливань поставив його в числі інших на голосування.

Регіонали, як і ті, хто практично завжди підтримує думку "біло - блакитної" більшості, оперативно "проголосували списком", що включав і "пропозицію" Копійки.
Зрозуміло, як і завжди, виключно з "ідейних" міркувань.

Що ж пропонував Копійка, викритий "довірою виборців" і "товаришів по боротьбі" як "непохитний борець" за збереження і примноження комунальної власності?

Він "всього - навсего" запропонував включити в список на приватизацію одну виробничу структуру.
Здавалося б, дрібниця - одним за копійки "приватизованим" підприємством більше, одним менше...
Але тут питання в тому, що це за підприємство.

Є в м. Миколаєві комунальне виробниче підприємство по організації живлення в учбових закладах, розташоване за адресою: Карпенко, 49.

Відмічу, що в Україні підприємств аналогічного профілю(і що при цьому знаходяться в комунальній власності) трохи. І наявність такого, до певної міри, могло б бути гордістю будь-якого міста, влада якого не лише декларативно(чи напередодні безперервних в цій країні виборів) "піклується" про підростаюче покоління.До речі, секретар міськради і однопартієць Копійки В. Коренюгин, пам'ятається, свою гордість за наявність такої структури в Миколаєві озвучував. І я, наприклад, абсолютно з Володимиром Івановичем в цьому солідарний.
Справа, якою займається це підприємство, дійсно, благородне.

Звичайно, на ті гроші, що відведені "народними обранцями" з бюджету міста на організацію живлення юних николаевцев в школах, кулінарними шедеврами і делікатесами дітей не нагодуєш.
Але і на тому спасибі. Діточки - те не "обраних" батьків.
Не голодні - і гаразд...
І ось саме це підприємство Копійка забажав приватизовувати.

Навіщо?

Нерухомість, Читач, нерухомість...
Загальна площа, знову ж таки, немала.
Покупці на неї завжди знайдуться.

А про те, що після приватизації він сам(чи перші "добросовісні покупці", що підвернулися йому) докладуть всіх наявних у них сил і засоби на поліпшення якості живлення школярів, Копійці розповідати краще б лікареві відповідного профілю.
Ну, в крайньому випадку, прокуророві.
Втім, де вони, прокурори - те...

Але, мабуть, зглянувся Господь над дітками малими і послав їм захисника.
В особі Н. Колечко, теж, як це не дивно, депутата фракції ПР.
Н.Колечко після деякого часу зміркувала, за що саме вона, її однопартійці і що прилучилися до них "співчуваючі" проголосували.

Чи то згадала Ніна Костянтинівна, що вона не лише депутат - регіонал, але ще і учитель, директор школи, чи то просто виявилася розумніша за Копійку, широко відомого високим рівнем свого інтелекту, і першою зрозуміла, який резонанс може викликати в місті ухвалення такого рішення...

І проявила твердість у відстоюванні своєї точки зору.
Депутати, віддамо їм належне, зуміли опам'ятатися, і "питання не пройшло".
Він... відкладений.
До наступної сесії.
Хоча кулуарні висловлювання членів фракції ПР на адресу Копійки, що звучали із цього приводу, були, як би це пом'якше, дуже безсторонніми.
В усякому разі, не менш жорсткими, чим висловлювання "колег" на адресу Візиря, що знаходився в далекому від тверезого стані комуніста, затіяв з Чайкою найбанальніший торг на предмет "вирішення його питання", - в якості подарунка з нагоди Дня народження...
Причому, буквально на очах у депутатів і "широкої громадськості".
Як, втім, і на адресу "терміста - прогресиста" Ніконова з його "епохальним":

"Наша фракція не задоволена тими сумами, які ми отримуємо з продажу землі".

Увы, доводиться констатувати сумний факт - погано ще поставлена справа з підбором "партійних" кадрів "на місцях".
Зовсім, я б сказав, погано...

Але це так, штрихи до портретів, повернемося до теми оповідання. Думаю, керівник регіоналів знайде спосіб заохотити Н. Колечко за пильність і турботу про збереження залишків "електоральної бази" увіреної йому партійної організації.

Ось саме, залишків...
Шановний Микола Петрович, очевидно, поки погано уявляє собі величину електоральних втрат, понесених партією "завдяки" таким ось копійкам.
Хоча, упевнений, Н. Круглов прекрасно розуміє, що подібні "діячі" служать лише інструментом в досягненні близьких тактичних цілей. І ціна їм - дійсно, копійка.
А ось невиконання поставлених керівництвом партії стратегічних завдань може спричинити дуже неприємні наслідки.
Кому як не Миколі Петровичу це знать...

Зменшення кількості симпатиків практично удвічі - це, чи знаєте, не просто упущення в керівництві, це - відвертий провал. І компенсувати його за рахунок ще більш "високих темпів зростання" чисельності що "беруть" участь в голосуванні і інших "неточностей" при формуванні виборчих списків, вже не вдасться.
Ті, що заперечують знайдуться, вірніше, вже знайшлися.
І "внески", і їх розміри в еквіваленті(свята справа) валізи в партійну касу братися до уваги як найбільш важливий критерій оцінки діяльності "провідників ідей партії на місцях" теж не будуть. Грошима в українській "політиці" давно вже нікого не здивуєш, набагато прийнятніше - реальна електоральна вага.

До речі, рішення з'їзду партії про очищення партійних лав "від скверни" вже встигло "канути в лету"?

Шкода...
Втім, це проблеми цієї партії.
І останнє.
Миколаївські школяры доки залишилися при своїх пиріжках - ватрушках. А ось ті, що залишилися доки прибічниками ПР виборці, можуть і не упоратися з нападом розчарування. І приєднаються до половини, що вже відійшла. І демагогічною тріскотнею про "цинічне використання" опонентами "чорних піар - технологій" в спробах "кинути тінь", "облити брудом" і так далі втрачений електорат вже не повернути.
Дорого обійдеться партії наявність в ній копійок.
Набагато дорожче за відсутність в ній таких.

-


Комментариев: {{total}}


українськийполітика