Про МАФи. Без емоцій

Останні 10 років обговорення будь - якого рішення влади завдяки політичним струм - шоу та джинсовій журналістиці переводитися з раціональної площини до емоційної. Причин цьому дві. Деручи: значна частина суспільства не здатна розібратися у безлічі питань державного та місцевого урядування, які виникають майже щоденно. А свідомість людини потребує цілісної картини світу, в якові краще вписуються емоційно - яскраві компоненти. Друга: на емоційному рівні людиною простіше маніпулювати. Звинуватити у падінні курсу гривні чи нерозчищених від снігу дорогах простіше Путіна, Януковича, москалів та інших, ніж розібратися і виявити винних та зацікавлених у корупції та гальмуванні реформ. Тім більше, що відповідальність у наших політиків не в моді.

Останнім часом вкотре у ЗМІ постало питання:що робити з малими архітектурними формами (скорочено–МАФ: рундуки, кіоски“пополняшки”), які хаотично, іноді без документів, виникають у місцях із значним людинопотоком. Пропоную подивитись на цю проблему з точки зору різних груп інтересів.

1. Підприємці - власники ятерів МАФів. Інтереси цієї групи достатньо добрі представлені у міській раді: декілька депутатів безпосередньо або опосередковано мають відношення до найбільших ятерів. Як правило, для них питання оформлення документів, враховуючи непрозорість правив та процедур, не є проблемою. Навпаки, нинішній стан справ надає їм конкурентну перевагу перед власниками - одинаками. Ця група зацікавлена в консервації існуючого становища.
2. Працівники ятерів МАФів. Люди, як правило з низькою кваліфікацією, які не можуть претендувати на високооплачувану престижну роботові з комфортними умовами праці.Дешева робоча сила–це найвагоміша причина існування ларьків в Україні. У розвинених країнах функції кіосків виконують вендінгові і телефонні автомати чи платіжні термінали. Громадяни у МАФах працюють здебільшого без офіційного оформлення, у будь - який момент можуть бути звільнені чи «оштрафовані» на усю свою зарплатню, тому легко піддаються маніпуляціям з боку власників. Тім не менше, сморід здебільшого не хотіли б втратити роботові через рішення органів влади. Зацікавленні у легалізації МАФів як свого робочого місця. Вплив цієї групи на політичні рішення може відбуватися за допомогою пікетів та інших публічних заходів, які організовують власники ятерів.
3. Підприємці - власники одного МАФа. Підприємці, які мали досвід роботи у торгівлі та заробили невеликий стартовий капітал для роботи на самих собі.Знаходяться у стані постійного страху та невизначеності, не маючи права на постійну діяльність на одному місці. Низький рівень доходів робить сплату єдиного податку та єдиного соціального внеску істотною статтею витрат. Як правило, спілкування з контрольними органами зводиться до дрібної корупції. Група неструктурована, тому її вплив на прийняття рішень незначний.
4. Клієнти ларьків та кіосків. Люди, які свідомо чи ні, підтримують гривнею існуючий стан справ. Сморід мотивують власників МАФів розвивати свій бізнес. Травню припущення, що попит на послуги більшості кіосків може бути легко переорієнтований на інші формати надання послуг чи продаж товарів : вендінгові автомати, термінали поповнення рахунків. Тому ця група не висловлює свого відношення до проблеми.
5. Громадяни - супротивники МАФів.Подивися цієї групи яскраво представлені у мережі Інтернет, здебільшого у коментарях під матеріалами стосовно предмету аналізу. Парадоксально, але серед противників кіосків є й їхні клієнти. Спектр прагнень групи : від боронуй встановлення нових МАФів до зносу всіх існуючих. Основна маса прихильників, подібно до нормального розподілу, займає проміжну позицію, якові можна сформулювати як «прибирання найогидніших ларьків та суворий контроль за встановленням нових». Група не має значного впливу на прийняття політичних рішень, хоча наявність у ній громадських активістів може спричинити публічні акції на підтримку своєї позиції.
6. Зацікавлені чиновники міськвиконкому та контрольних органів.Переважна більшість чиновників критично ставитися до будь - якого втручання громадськості у процеси прийняття рішень.З одного боку ця група прагне консервації існуючого становища, а з іншого–ще суворішої процедури отримання дозвільних документів. Це дасть змогу підвищити“тарифи”за погодження документів. Ліквідація МАФів цій групі однозначно не вигідна. Група має значний вплив на прийняття політичних рішень. Обмежувальним чинником для групи виступає міський голова та депутати міськради.
7. Депутати міськради та міський голова. Як видно з чудового інтерв’ю міського голови, він не знає, скільки МАФів розташовано у місті. І взагалі для нього це не“фатальна проблема”. Як гарно, що“фатальні проблеми”знаходяться поза компетенцією міського голови. І дійсно, у девальвації гривні та війні на сході його важко звинуватити. Тоді виникає питання:а чи не повинний міський голова відповідати за вирішення проблем на своєму, місцевому рівні? У країнах з розвинутою демократією після такого інтерв’ю чиновники, зазвичай, подають у відставку. Депутати, окрім тихий, які пов’язані із власниками МАФів, теж не вважають, що проблема потребує їхньої уваги. Якщо б не періодичні вибори, то взагалі б не думали про ці МАФи! Серед депутатів є як прихильники ідеї знесення незаконних кіосків, так і“адвокати”підприємців. Якщо говорити про депутатський корпус в цілому, то у цьому питанні більшість хотіла б знайти баланс між ситістю вовків та кількістю овець. Така позиція консервує наявне становище на не сприяє розв’язку проблеми.

Вулична торгівля є ознакою не тільки бідних азійських країн на кшталт Тайланду чи Індії. Згадайте, наприклад, знамениті хот - доги у Нью - Йорку чи морозиво у Римі.Але, погодьтеся, важко уявити“позвонішку чи пополняшку”у європейському місті. Є різні відіа вуличної торгівлі, тому не можна приймати однакове рішення, незважаючи на особливості. Не можна по - однаковому ставитися до намету у дворі на вулиці Колодязній, де продають невідомо - яку м’ясо без санітарного контролю та до кіоску на перетині Московської та проспекту, де готують смачні бургери.

Покійний Володимир Дмитрович Чайка розумів, які незручності створюють МАФи для міста, але говорив:“Куди подіти людей, що втратили роботові на суднобудівних заводах?”. Цією тезою часто спекулюють“захисники”МАФів. Звичайно, для того, аби зрозуміти масштаби цієї проблеми, потрібно провести інвентаризацію цих о’єктів та зібрати точні данні щодо кількості працюючих там осіб.Для саме - зайнятих власників одного рундука чи кіоску, потрібно запропонувати пільгове кредитування на побудову стандартизованого о’єкту, варіанти дизайну та розташування якого мають бути розроблені управлінням архітектури. Громадяни, які працюють на мережі МАФів, і втратять роботові внаслідок ліквідації незаконно споруджених будов, мають бути взяті на облік до центру зайнятості з усіма передбаченими законом наслідками.