Звернення до кандидатів: Ви не бачите головного!

Передвиборна гонка, незважаючи на такі стислі терміни, розігралася не на жарт. Здається, ще трохи - трохи і усе місто буде заповнено дитячими майданчиками і зовнішньою рекламою. У цьому немає нічого негожого–кандидати в народні обранці турбуються про нове покоління, і як завжди плюють на зовнішній вигляд свого міста.

Але ніхто, на жаль, не замислюється про реальні проблеми людей, тих, хто подарував нам життя і зберіг мирне небо над головою, на відміну від нас, майбутньому поколінню.

Мова піде про людей похилого віку. Нещодавно довелося побувати в Миколаївському обласному госпіталі інвалідів війни. Люди з усіх районів міста Миколаєва отримують яке - ніяке лікування в цій медичній установі.

Чесно кажучи, перше, що я побачила, коли зайшла в хол, це невелика табличка біля ліфта п'ятиповерхової будівлі з красномовним написом «Ліфт не працює з технічних причин».

Я не фахівець з будови цього механізму. Але як з'ясувалося, табличка ця вже більше місяця спокійно собі існує. Поки я піднялася на останній поверх, де в одній з палат знаходиться мій близький родич, згадала усі ті плакати, які в центрі міста свідчать про єдність і повагу.

Бабусі і дідусі з паличками і із сльозами на очах від болю, що сковує, в суглобах, вимушені долати крок за кроком високі сходинки. Серед хворих є і ті, хто без ліфта просто не може спуститися вниз. Тільки за допомогою родичів, які приїжджають не щодня, ці люди можуть побачити сквер перед лікарнею.

Усі ці муки тільки заради того, щоб вдихнути свіжого повітря і подивитися на проїжджаючі машини і шумну вулицю. Для нас ця звичайна справа, а для них–ціле життя.

Ви знаєте, мені соромно за те, що цим людям Україна не може дати самий мінімум того, чого вони заслуговують. І я навіть не говорю про нормальне медичне забезпечення–з - за застарілою матеріально технічної бази вони втратили можливість дихати повними грудьми, ступаючи по нашій землі.

Дуже хочеться вірити, що цей крик про допомогу отримає свою відповідь і незабаром ці люди зможуть почувати себе комфортно і захищено. Людська вдячність і істинна повага народу куди важливіше за будь-які передвиборні обіцянки. Давайте залишатися людьми.

P.S.: Друга табличка в холі висить, мабуть, для тих, хто бажає допомогти у вирішенні цього питання.Давно втомилася звертатися до влади, звертаюся до кандидатів - осмілюйтеся! Хіба це не привід хоч де - те об'єднати зусилля?