Гра престолів по - украински

18.07.2016 13:30

День у день з різних куточків країни приходять новини про те, що затримані ті або інші посадовці різних рівнів і масштабів за перевищення повноважень, за дачу або узяття хабаря, розпилювання бюджетних грошей, розпродаж держвласності і пр. Але що - те жити від цього не легшає - ціни і тарифи ростуть, зарплати рівняють індексацією, яку тут же з'їдає інфляція наступних місяців, та і рівень останньої в офіційних щомісячних звітах менше за реальну.

Влада втратила довіру суспільства, при тому, влада будь-яка - під різними партійними прапорами і гаслами. І що тепер треба зробити, щоб його повернути, відверто кажучи, навіть не представляю. Бо зруйнувати ідеали двох революцій уміти потрібно - ні в одному підручнику після політології і Академій держслужби такому не навчать.

  • Посилення заходів покарання аж до вищої міри? Може і спрацює. На самому початку. А після буде проста ліквідація неугодних з офіційним записом по статті УК.
  • Проведення виборів аж до обрання справжніх (читай, чесних і відповідальних)? Ага. Гроші в країні раніше закінчаться, чим ми проведемо треті вибори...
  • Громадський контроль, про що я згадував деякий час назад? Як показує практика, усі чесні до пачки трохи потовще. Хоча є окремі люди, яким ще хочеться вірити. Але їх жахливо мало і навряд чи вони зможуть зламати систему, яка успішно працює вже третє десятиліття. Принаймні–зламати її зараз, адже змін країна вимагає з позначкою «на учора» …
  • Реформа правоохоронної і судової систем з максимальним збереженням нинішнього законодавства? Адже на папері воно (законодавство) досить непогане. Навряд чи це можливо з тими, хто мав відношення до влади останні років 20 і ще стільки ж матиме. Все і уся зав'язано в жорсткому зчепленні. Хоча, якщо поглянути на Туреччину останніх днів і проведення т.з. "судової реформи" Реджепом Эрдоганом з звільненням майже 3 тисяч суддів... Всього кілька днів тому там була спроба держперевороту. Після такого потрібні жорсткі показові суди з масовим освітленням цього дійства. І там це спрацює, упевнене в цьому. Здавалося б, ми так взагалі, у стані війни з "братом" - у нас таке вже точно повинне спрацювати. Але реальність доводить зворотне. Знаєте, відверто кажучи, війна була шансом очистити суспільство і владу негативних елементів, адже війна–це найбільш страшне, що може статися. До квітня 2014 - го мені зустрічалися люди, які в самих крайніх оцінках тієї влади щиро бажали щось подібне країні–війну.Для очищення, для розуміння того, хто забарвлений в чорний, а хто залишився незаплямованим. Хто свій, а хто чужий. Але, на жаль, сірого кольору вийшло ще більше.

Щорічно МВС проводить т.з. «місяць добровільної здачі зброї». Це працює, органи збирають десятки тисяч стволів по країні. Можливо, щось подібне спрацювало б і в чиновницькому стані? Рік не брати узяток, не красти, бути тим, яким обіцяв громаді, а за підсумками року зробити висновки. У такому разі треба цілком і повністю довіритися цим людям, сподіватися на їх совість і чекати результату. Але…Довіри, як я вже згадував, інститут влади втратив зовсім. Тут варто згадати про гучні скандали останніх місяців в нашій ОГА. Адже на цих людей суспільство покладало надії.

Взагалі, відкидаючи хвороби влади як такої, слід пам'ятати про те, що усі, як ліві, так і праві в даний момент заклопотані єдиною проблемою, ім'я якої - вибори. Питання лише в тому, коли вони відбудуться. Від цього залежить інтенсивність накидання локшини нам на вуха. У реалістичності цієї локшини вони навіть не замислюються.

Леді Ю, наприклад по всіх усюдах критикує зрівнялівку на газ внутрішньої здобичі і закуповуваний газ, хоча при підписанні Меморандуму про співпрацю між Україною і МВФ в 2008 - м року цей пункт був одним з тих під яким вона поставила свій автограф, будучи прем'єром. Але її партія вважає за краще про це умовчувати. Втім, як і вартість останнього засвіченого взування.

Біло - синя опозиція судячи зі своїх дій ратує за швидке проведення дострокових виборів, сподіваючись на те, що народ знову повірить їх обіцянкам, але чом би не так–адже по суті «О» займається усього лише спекуляцією на хворі теми в суспільстві, і за цими словами нічого насправді немає.

Радикальна партія на чолі зі своїм лідером, який по всіх усюдах старається згадати про один з сільськогосподарських інструментів, як засобі, за допомогою якого він виноситиме корупціонерів з їх кабінетів, по суті, так само займається лише тим, що поширює гучні заяви. У цьому вони недалеко пішли від своїх колишніх супротивників. Та і варто відмітити, що по суті що ті, що ці де - юрі і де - факто є опозицією до влади.

«Самопомич» мала усі шанси зайняти якщо не лідируючі місця, то хоч би отримати гарантований ліміт своїх прибічників, але останнім часом лише втрачає їх по всій країні.

Провладні ж партії, у свою чергу, ніяк не чекають дострокових виборів, адже це те, що покаже їх реальні рейтинги. Тут швидше працює схема і надія на те, що ті реформи, що яке - як і із страшним скрипом рухаються вперед, принесуть хоч який - те позитивний результат в очах суспільства. Але якщо це і станеться, то не раніше, ніж через рік.

Досить голосно про себе тиждень тому заявив «ДемАльянс» , у якого є досить сильні осередки в деяких регіонах, зокрема і в Миколаєві. Питання лише в тому, яку політику вибудовуватиме т.з. новачки по відношенню до закоренілих і сталих гравців.Та і часу на розгойдування особливо - те немає–потрібні вірні і правильні реакції на те, що відбувається в окремо взятих ситуаціях і в країні в цілому. Плюс до всього є небезпека того, що цей, організм, що по суті зароджується доки, може сам себе з'їсти ще на початковій стадії розвитку. Час покаже.

На початку минулого тижня спікер ВР говорив про те, що у зв'язку з важкою ситуацією в країні парламент, швидше за все не піде на канікули–інтереси держави важливіші. Останні декілька робочих днів так взагалі нагадували швидше який - те цирк: блокування трибуни методом посиденьок мільйонерів біля неї, потім блокування трибуни представниками іншої фракції, щоб не дати це зробити «вчорашнім» , запуск дрона, популізм і подальша відправка беспилотника в зону АТО. Але, як бачимо, наші законотворці занадто втомилися і їм просто потрібний якісний відпочинок де - нибудь на узбережжі Іспанії.

Головне питання, чи готове суспільство до виборів. До будь-яких виборів. Судячи з усього немає, бо голосувати доведеться знову за тих же. Немає якісного оновлення осіб. Немає гідних кандидатів. Немає тих подій і рішень, які могли б підштовхнути кожного проголосувати за того або іншого кандидата/партію. Суспільство деморалізоване. До тих пір, поки влада і опозиція не навчаться працювати в інтересах країни, а не у своїх особових, доти і буде твориться той безлад, що ми маємо вже більше 20 - ти років. Погляньте на політичне життя Великобританії, Штатів, Франції і інших. Відкинемо їх зовнішню політику. Будь-хто, хто приходить до влади–продовжує працювати в інтересах розвитку свого народу зростання економіки і інших показників. Той, хто опиняється в опозиції–виносить на суд громадськості т.з. «роботу над помилками» для влади, коригування напряму, якщо хочете.Що у тих, що у інших стоїть мета подальшого розвитку, а не створення проблем. Там не ставлять палиці в колеса, а пропонують шляху рішення. У нас же такого ніколи не було. Кожен думає лише про власну наживу, при тому вже бажано «сьогодні». Суспільство потребує нової якості життя, і у більшості своїй, воно готове до цього. Питання в готовності політиків до цього. Готовності до відповідальності, рівності перед буквою Закону і розуміння того, що інтереси країни вище своїх особистих.

Спасибі за увагу.