Навчальний візит до Варшави: спостереження та висновки

29.12.2017 10:13

Тим, хто махровий скептик або вважає себе ідеальною людиною, можна не читати.

Ми так часто порівнюємо нашу державу з європейськими країнами, багато говоримо, що в Європі краще, та завжди питаємо «а чому в нас не так, як в Європі?» та при цьому не чекаємо відповіді. А це і є проблема – не бажання зрозуміти та діяти. Ми тільки знаємо, що може бути краще, а як це зробити у себе та як можна цьому допомогти - багатьом не цікаво. Чому так відбувається? Ми виховані ментально так, що для нас в усіх міських та державних проблемах винуваті тільки політики та влада. Нас навчили, що відповідальні за благоустрій, будівництво, роботу і так далі тільки владні структури, хтось інший, а не ми самі. В цьому, на мій погляд, і є головна причина того, що «у Європі краще, ніж у нас». Існує дуже розповсюджена фраза – «Європа починається з тебе» і вона є настільки правдивою, що ми навіть до кінця цього ще не розуміємо.

Саме завдяки програмі Міжнародного Республіканського Інституту (IRI) представники з чотирьох регіонів, таких як Миколаїв, Хмельницький, Маріуполь, Дніпро мали змогу зустрітися з багатьма активними громадянами Польщі– політиками, громадськими діячами, чиновниками, журналістами, з тими, хто робить країну такою, якою ми знаємо.

«Україна зараз більш консервативна, ніж Польща, а європейські країни більш ліберальніші, ніж Польща», - Адам Шлапка (https://www.facebook.com/adamszlapka), депутат Сейму від партії «Сучасна» (https://www.facebook.com/Nowoczesna.oficjalnie/ ).

Мене вразили опозиційні депутати парламенту Польщі – Сейму. Перша зустріч відбулася з депутатом Адамом Шлапкою, генеральним секретарем нової партії «Сучасна», яка представлена в парламенті в меншості – 28 депутатів при загальній кількості мандатів – 460. Політик не критикував владу шляхом популізму, а конкретно наводив приклади, за що виступає його партія (як сам її називає - партія-дебютант), та поділився їх головним гаслом - «ми зможемо краще зорганізувати Польщу за ті ж самі гроші», тобто можемо робити краще, ніж влада. Мені було трішки смішно, адже це занадто лояльно для опозиції, подумала я, але з кожним днем, перебуваючи у Варшаві, зрозуміла, що це нормально та це і є високий рівень політичної культури. Там кожна партія має свою ідеологію, чого так не вистачає українським, та використовує цивілізовані інструменти боротьби за владу.

«Я сам з Варшави і не уявляє як віддати своє місто в чужі руки», - відповідь депутата Сейму Рафала Тшасковски(https://www.facebook.com/rafal.trzaskowski/) на питання – Що Ви обираєте: депутат парламенту чи мер міста?

Зустріч з Рафалом - це зустріч можливо з майбутнім мером Варшави. Політик від партії «Громадянська платформа» одразу відрізняється своїм досвідом (заступник міністра закордонних справ), впевненістю в своїх словах, ризикуючи говорити більше критики в бік влади, але також грунтуючись на чітких фактах. Тому ця критика відрізняється від гучних слів та образ, які ми чуємо від українських та наших миколаївських політиків. Зі слів депутата чітко зрозуміло, що головні теми – це безпека громадян та якість їх життя.

«У владі, звісно, що краще - там ти реалізовуєш свої ідеї, а в опозиції – тільки критикуєш», - депутат Сейму Марцін Сьвєнціцкі (https://www.facebook.com/marcin.swiecicki.1)

Третій опозиційний політик, мер Варшави у минулому – Марцін Сьвєнціцкі має багатий досвід вивчення соціально-політичних процесів в України, тому що був координатором групи польських експертів з децентралізації за запрошенням В. Гройсмана.

Цікаві тези:

- Корупція відсутня, тільки поодинокі випадки, які були дуже давно.

- 30 % жінок в партії – це обов’язкова норма;

- Депутат з парламенту може прийти на місцеву сесію, але як присутній без прямого впливу на хід рішення;

- Прості громадяни здають пожертви на розвиток партії в середньому 20-30 злотих у місяць (200 грн.);

- Для того, щоб змінити владу, потрібна консолідація опозиційних сил на справедливих умовах для кожної партії чи руху – це думка всіх опозиційні партії;

- Наступні вибори - це зміна тренду (провладну партію треба змінити на нових політиків з опозиції);

- Звітування перед виборцями у вільній формі - через фейсбук, газету та систематичні зустрічі;

- Депутат голосує, як сам вважає за потрібне, але партія може вимагати голосувати депутата тільки за офіційною програмою партії, не всупереч їй;

- Багато молодих політиків (30-40 років), їх мотивація – йти туди, де є серйозна дискусія, щоб її вирішити на користь країни;

- У Сеймі (парламенті) кнопкодавство заборонено (буває дуже рідко і останній раз у 2015 році, за що депутата виключили з фракції).

Крім цього, ми зустрічалися із позафракційними депутатами Білоленки - одного з 18-ті районів столичного міста Варшава, які побудували свою роботу на акціях захисту мешканців свого району – Піотром Басіньскі (https://www.facebook.com/piotr.basinski.3) та Філіпом Пельц (https://www.facebook.com/filip.pelc.92?pnref=friends.search). За їх словами, молоді депутати працюють в громадських організаціях, які захищають громадян району, проводять толоки, різного характеру акції, зустрічі. З вагомого: завдяки роботі депутатів, вдалося виділити з місцевого бюджету велику суму на району лікарню та зупинити будування заводу біля житлових будинків. Їх громадсько-політичну роботу мешканці району добровільно підтримують власними коштами. А депутати крім їх депутатської діяльності (громадського хобі, за їх словами) працюють у сферах IT та будівництва.

Низка зустрічей пройшла з громадськими активістами, яким допомагає влада, навіть, якщо організації виступають не на її користь. Від міста активісти отримують приміщення в нормальному стані та в гарних районах Варшави, влада прислуховується до їх думки та деяким навіть виділяє кошти на акції та проекти. Вражає далеко не єдиний Центр креативності, який фінансується з міського бюджету для розвитку креативного бізнесу, громадського суспільства та підтримки Стартапів. Центр Креативності – це синтез влади, креативного бізнесу та громадськості. Видатки на адміністрацію Центру та підтримку його діяльності, зокрема обслуговування триповерхового приміщення та комунальні послуги, формуються місцевим бюджетом, а на проекти, інновації та ідеї - використовуються кошти з фондів. ЦІКАВО, що для українців існують лояльні правила та підтримка бізнесу, який знаходиться в Польщі та є польсько-українським. Про це ми дізналися у Посольстві України в Польщі, де нашу делегацію прийняли дуже тепло та поділилися реальним станом стосунків між нашими державами.

Не менше вразила нас зустріч з генеральним секретарем міжнародної коаліції демократичних держав «Спільнота Демократії» (https://www.facebook.com/CommunityofDemocracies) Томасом Е.Гарретом. Ми побачили глобальний рівень вирішення проблем та ведення діалогу. Дана спільнота – це альянс демократичних урядів, які вирішують, що на сьогодні в світі є глобальним викликом перед демократією, кому спершу допомагати та що розвивати.

Підсумовуючи, хочу додати ще один важливий аспект громадської активності у Польщі – це Громадський бюджет, або бюджет участі, який діє далеко не перший рік і зовсім відрізняється від нашого. Громадський бюджет у Варшаві – це перманентний процес, якій відбувається протягом всього року. Про це нам розповідала представниця районної ради Білоленки. Який досвід нам треба перейняти:

- Бюджет участі розподіляється не на місто в цілому, а по районах міста. В такому разі географія реалізації проектів буде поширена на все місто, навіть на віддалені райони.

- Сума коштів складає 1-2% від бюджету району. Такий відсоток приймає міська рада, а точну цифру визначає районна. Це дає можливість самостійно вирішити скільки коштів райони можуть виділити на бюджет участі.

- Піар-кампанія. У затвердженому одному стилі представники виконавчої влади в певні дати розміщують рекламу через інтернет, в громадському транспорті, у газетах, на телебаченні, на зустрічах з жителями. Зміст кампанії: як можна подати проект, навіщо це потрібно і хто може подати, коли і як голосувати.

- Голосування проводиться не тільки через інтернет, але й через мобільні групи з урнами для голосування, які існують в кожному районі. При цьому, голосувати можна один раз, використовуючи свій ідентифікаційний код.

- Проекти можуть бути різними.Деякі райони визначають пріоритети. Якщо проект, поданий громадою співпадає з бюджетними запланованими проектами, то він реалізовується за міською програмою.

Отже, навчальний візит до Варшави став основою переосмислення підходу до будівництва громадянського суспільства у нашому місті та державі в цілому. Ми впевнилися, що все можливо через конструктивний діалог та роботу громади та влади, бізнесу та влади. Але для цього нам потрібно почати з себе та переймати кращі практики європейських країн стосовно впровадження реформ та розвитку громади. Нам дуже багато є над чим працювати, і цим можемо займатися тільки ми. Або робимо та пишаємося, або…не має інших або. Треба просто це усвідомити і взяти на себе відповідальність змінити на те краще, що недалеко від нас за кордоном.

Окрема подяка Міжнародному Республіканському Інституту (IRI), нашому проекту від IRI «Школа Активного Громадянина» та всім, хто працював над візитом до Варшави.

Блоги
Лидия Василькова

Пресс-секретарь СМТП "Ника-Тера"


Навчальний візит до Варшави: спостереження та висновки
Світ не без добрих людей: нардеп Артем Ильюк і "Стрекоzа" допомогли оздоровитися сім'ям - переселенцям із зони АТО
"Громадське ТБ" в Миколаєві
Гість Миколаєва - Соня Котяча
Як "Стрекоzа" допомогла повірити в диво дітям зі сходу України
Подаруй свято дитині!
День Перемоги. Шануємо і поважаємо наших Героїв.
Насущні питання після Мінська: Війна або світ? Що далі?
З Новим роком, Николаевцы!
Немає "прибульцям"! Молодь вибирає свого!
Верховна рада може бути такою
"СтрекоZа" закликає усіх жителів Миколаєва піти на вибори
"Темні конячки" або Чому більшість кандидатів в мери не представили свої команди
Миколаївський стиль політичної реклами мера
Результати сесії міськради : обраний новий тимчасовий мер, або чи відчує місто роботу нового мера?