Гібрідна ядерна війна

Читають: 0Прочитали:235Коментарів:0    Рейтинг: (141)   
Таке враження, що атомними станціями України, як і раніше, керують з Москви. А експерименти на ядерних енергоблоках це гібрідна ядерна війна Росії проти України.

Таке враження, що атомними станціями України, як і раніше, керують з Москви. А експерименти на ядерних енергоблоках — це гібрідна ядерна війна Росії проти України

Дивлюсь на табло я тай думки гадаю…

https://www.sunpp.mk.ua/uk/node/6037

2018-01-12 10:17:23

 Енергоблок №1 1025МВт

 Енергоблок №2 650МВт

 Енергоблок №3 500МВт

Чи можна робити те, чого робити не можна? Питання суто риторічне. Тим більше, якщо маєш справу з ядерним реактором. А Чорнобиль та Фукусіма занадто наглядно показали «ринкову»ціну ядерного кіловатту.

Одночасно на усих трьох енергоблоках ЮУ АЕС проводять три небезпечних експерименти: перший «вєтхий продовжений блок-пенсіонер» примушують видавати більше, ніж він може це робити згідно проекту. І в той же час два других блоки примушують працювати у нештатному режимі на половинній потужності.

Ще у минулому році «прикрутили» 2ЮУ АЕС ( https://news.pn/ru/blogs/192914 ).А сьогодні на табло станції побачив, що і третій енергоблок переведено у нештатний небезпечний режим роботи. Тепер вже два енергоблоки ЮУ АЕС працюють у небезпечному та збитковому режимі половинної потужності. Якшо це не аварія (потужнісь автоматично переводиться на половинну у випадку пошкодження главного циркуляційного насосу. Але аесівці, як завжди, мовчать. Телефон для зв`язків 05136 56444 не відповідає, а сайти ДІЯРУ та ЮУ АЕС пусті), тоді це наказ диспетчера енергосистеми України. Тобто, черговий доказ того, що енергосистема розбалансована, а на Україні продовжують небезпечний експеримент з регулюванням енергосистеми за допомогою атомних станцій. Чого не можна робити апріорі — не вигідно і небезпечно.

Так, наприклад, КВВП (Коефіцієнт використання встановленої потужності) у 2017 році на ЮУ АЕС склав всього 68%.https://www.sunpp.mk.ua/sites/default/files/information_products/energetik/energetik-1707.pdf Тобто побудовано три енергоблоки, а працювало всього 2.

Енергосистема України разбалансована атомними станціями. Вони — потужні базові джерела електроенергії. Тобто, розраховані на безперервну роботу протягом доби, тижня, року. Але їх забагато. Замість того, щоб збалансувати енергосистему розумним співвідношенням різних джерел ( у тому числі і відновлюванних. Наприклад, сонячні електростанції працюють вдень, коли саме потрібна електроенергія підприємствам. І у них нема проблеми, як у АЕС, «зайвої» нічної електроенергії) уряд планує будівництво нових атомних енергоблоків. Які ще більше разбалансують енергосистему.

Можна з великою ймовірністю заявити, що атомні станції самі ж і з`їдають ту енергію, яку продукують.

По-перше, ніхто не підраховував, скільки енергії витрачено на добування урану та на його транспортування. На збагачування, на виготовлення паливних збірок, на закриття атомних станцій після закінчення терміну їх експлуатації, на поводження з РАВ. По-друге, у процесі експлуатації АЕС вони самі ж використовують 4,5-6,5 % продукованої електроенергії для АЕС з ВВЕР чи до 8% для АЕС з РБМК ( http://nuclearfactor.ru/energy/aes/78-258.html ). По-третє, електроенергію з надпотужних атомних станцій треба транспортувати на великі відстані до споживачів. А при цьому втрачається близько 20% продукованої електроененргії ( http://www.journal.esco.co.ua/2005_10/art27.htm ).

Втрати в електромережах у грошовому еквіваленті у 6 разів дорожче, ніж у газопровідах.

До того ж ще й компанії обленерго нараховують собі “технологічні витрати електроенергії”на рівні 14-24%. (  https://104.ua/ru/analytics/id/vtrati-v-energomerezhah-jak-ce-vrahovujetsja-i-hto-15050 ).

І світ давно вже зрозумів, що атомні станції залишилися у минулому тисячолітті. Їх місце впевненно займають сучасні джерела електричної енергії — відновлюванні, дружні до природи, приближені до споживачів.

А вирішувати штучно створену проблему пікових навантажень та провалів в енергосистемі України планують у не менш маразматичний спосіб — за допомогою ГАЕС. Спочатку десятиліттями будують ядерних монстрів за баснословні державні кошти. А потім десятелітттями будують для них гідроаккумулюючі електростанції. Які вже давно застаріли, є вбивчими для природи та економічно не вигідні. Сучасні альтарнативні економічно вигідні та екологічно безпечні варіанти мають ККД близько 90 % , який постійно підвищується. І збудувати їх можна за кілька місяців http://eco-energy39.ru/news/akkumulyatory-tesla-budushhee-segodnya , ttps://hromadske.ua/posts/tesla-pobuduvala-enerhoskhovyshche-v-avstralii-mensh-nizh-za-100-dniv-mask-vyhrav-pari

У тому ж повідомленні на табло ЮУ АЕС написано: “Потери выработки электроэнергии Южно-Украинской АЭС на теплофикацию за 2018-01-10 00:00:00, млн кВт∙ч»

Потери_за_дату: 10.01.2018

Потери_значение_за_сутки: 0.78

Потери_значение_за_месяц: 6.47

Потери_значение_за_год: 6.47

Я вже давно звик, що «ядерна» логіка «не налазе» на здорову голову.

Коли робили АЕС, то потрібна була не електростанція, а фабрика для виробництва плутонію — начинки ядерної зброї. Тому й реактор сконструювали як генератор радіонуклідів, який із урану виробляв купу радіонуклідів, серед яких був і потрібний для війни плутоній.

Плутоній спочатку у мішках виносили солдати- смертники строкової служби. А що робити з рештою радіонуклідів — не знають і досі. Тому й придумали хитрий «науковий» термін — відкладене рішення. Тобто, зараз беремо плутоній і електроенергію, а що робити з небезпечними радіоактивними відходами — це вже проблема наступних поколінь.

Спробуйте відкрити підприємство хоча б по випуску шипучої води - у вас нічого не вийде. Якщо у проекті не буде вказано, що ви будете робити з відходами виробництва.

А аесівцям дозволяють. І накопичуються гори радіоактивних відходів, забруднюючи довкілля. Як і при СРСР, відпрацьоване ядерне паливо з українських АЕС повертається у Росію ( до країни-агресора з окупованої України поставляється сировина для ядерної зброї (?!) і за це Україна платить десятки мільйонів долларів). Там з нього відбирають плутоній. А радіоактивний непотріб знову повертається на Україну. І вимірюється такий небезпечний груз не граммами, а сотнями тонн (одна загрузка реактору ЮУ АЕС близько 80Т). Чи є у такому гешефті здоровий глузд?

А потім побачили, що пару, яка утворюється при охолодженні ядерного реактору, можна примусити крутити турбіну електростації. Тобто, АЕС — це побочний продукт ядерного військового комплексу, звичайний паровий котел, як у паровозі. Тільки воду гріють не дрова, вугілля, або мазут, а ядерний реактор. Про економічну доцільність та безпеку таких атомних станцій ніхто й не думав. Тай зараз на Україні про це не думають.

Коли будують АЕС, то для неї будують і місто-супутник. Там живуть люди, які будують та експлуатують АЕС. Логічно, що теплозабезпечення міста-супутника — це проблема АЕС. Тим більше, що кожен блок-мільйоник, виробляє теплової енергії у три рази більше, ніж електричної. Дві третини виробленої теплової потужності необхідно якось використати, тому що вона завдає великохї шкоди довкіллю. І тут аесівці повинні дякувати мешканцям міста, які відбирають зайве тепло. Але наразі виходить так, що з них через суди за теплопостачання стягують шаленні гроші. Атомна станція зі своїх же будівельників та експлуатаційників!

Розуму не вистачило у проектувальників використовувати зайве тепло, яке шкодить довкіллю та випаровує мільйони кубометрів річкової води. Вони придумали гріти воду для теплоцентралі парогенераторами АЕС.

Звідси і термін - «Потери выработки электроэнергии Южно-Украинской АЭС на теплофикацию». Якіж це «потери», якщо вони закладені у проекті? Як 1000 МВт електроенергії, так і тепло для обігріву закладені у проекті.

Невже для сучасної науки та технологій є непосильною задачою використання зайвої теплової потужності ядерного реактру?! Впевнений, що рішення є. І не одне. Але для«ядерних неандертальців» вигідніше знищувати довкілля і здирати зі своїх же робітників три шкури.

Таким чином, як і «відкладене» рішення стосовно РАВ, «Потери выработки электроэнергии Южно-Украинской АЭС на теплофикацию» є суто «ядерним» словоблуддям ядерної енергетики, яка « тримається на брехні».

А для чого аесівцям раптом знадобилася та енергія, яка згідно проекту відбирається на обігрів? Відповідь очевидна — поки вони не вилазили за проектні рамки потужності енергоблоку, вони й слова не сказали про відбір енергії на тепло. Але зараз вони реалізують чергову спробу зробити нову ядерну катастрофу на Україні- вижимають з ядерного енергоблоку більше електроенергії, ніж він може дати згідно проекту. Тому й з`вився термін -“Потери выработки электроэнергии Южно-Украинской АЭС на теплофикацию».

Експерименти на атомних станціях проводяться з дозвілу Державної інспекції ядерного регулювання України і Кабінету Міністрів України. А чим займається Служба Безпеки України?!

Невже не зрозуміло, що Україна не витримає нової ядерної катастрофи?! «Могучий и нерушимый» рухнув під тягарем Чорнобильської катастрофи. Могутня Японія витрачає сотні мільярдів долларів на ліквідцію наслідків Фукусіми. А на що здатна згвалтована Україна?

І заради чого так багато небезпечних експериментів на атомних станціях України? Покладіть на одну чашу вагів ядерну катастрофу, а на іншу - нікому не потрібні примарні зайві кіловати : що перевісе?

Так вийшло, що розум покинув голови можновладців. Схоже, що тільки два питання їх хвилюють: що ще можна вкрасти після «попєрєдніків», та як ще більше вижати із свого народу та природи України.

А безпеку своїх атомних станцій Україна гарантувати не здатна. (Німецький інститут: Україна не може достатньою мірою гарантувати безпеку ядерних об’єктівhttp://atom.org.ua/?p=2687 ). Навіть зараз, коли АЕС поки що державні. Але вже запущена программа приватизації. А наслідки української приватизації ми вже всі чудово знаємо.

Таке враження, що атомними станціями України, як і раніше, керують з Москви. А експерименти на ядерних енергоблоках — це гібрідна ядерна війна Росії проти України: для чого кидати на Україну ядерну бомбу, якщо можна зробити ядерну катастрофу на її атомних станціях руками місцевих ідіотів-казнокрадів? Тож і проводять на атомних станціях України купу безглуздих та небезпечних експериментів https://news.pn/ru/blogs/181132 . І друга ядерна катастрофа на Україні — це тільки справа часу.

Чого варте тільки «поголовно-уголовне» продовження терміну експлуатації ядерних енергоблоків, які вже відпрацювали проектний ресурс безпечної роботи?! Розрахунки радянських проектантів назвали занадто безпечними ( а я й не знав, що Чорнобильська АЕС була занадто безпечною!?), знайшли якусь контору (не проектанта діючої АЕС!), яка за гроші видала потрібні псевдонаукові висновки, і продовжують експлуатувати «ветхі реактори» 10, потім ще 10 років… Та й навіть по новим псевдонауковим висновкам термін безпечної роботи продовженного 1ЮУ АЕС скінчиться не через 10 років, як це дозволила ДІЯРУ, а через 6,5 років., тобто, вже у 2020 році http://e-news.com.ua/show/332877.html . А що далі?

Не так вже й багато часу у нас залишилося до дуже ймовірної ядерної катастрофи.

А СБУ неначе залишилася підрозділом московського КГБ — нічого не помічає та не відповідає на відповідні звернення громадськості. І навіть знищення національної святині українського народу — Бугського Гарду, їх не хвилює. З підняттям рівня Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м підуть під воду останні історичні ландшафти козацької доби. А це дозволить Росії назвати ці землі «исконно русскими», як Крим та Донбас.

І попливе радіоактивна рідина з Южноукраїнської АЕС по Бугу до самого Чорного моря.

І мертвою зоною стане квітуча земля півдня України.

Чому я не сокіл, чому не літаю?

І навіть гірше — куди тікати?

І навіть ще гірше — я не можу покинути те місце на Землі, звідки росте моє коріння. Я вже пробував — не виходе. «Здесь всё моё. И я, и мы отсюда родом — и соловьи, и я, и тополя».

Тому я, користуючись своїми конституційними правами, буду воювати з нелюдями без роду та племені за свою Батьківщину та закликаю земляків не здаватися без бою:

1.Старі блоки ЮУ АЕС повинні бути виведені з експлуатації після виработки їх проектного ресурсу безпечної роботи. А нові на проммайданчику ЮУ АЕС будувати не можна.

2. Ніякої Ташл. ГАЕС бути не може.

3. На Південному Бузі не повинно залишитися жодного руслового водосховища. Річка жива, поки вона біжить. А буде жива річка — будуть жити на її берегах і люди.

P.S. На третьем энергоблоке Южно-Украинской АЭС из-за нарушения сработала технологическая защита. « «Энергоблок №3 работал на мощности Nел = 1000 МВт. В 22:45 под действием защиты произошло отключение главного циркуляционного насоса №1, в результате чего энергоблок был автоматически разгружен до мощности Nел = 590 МВт. ...» https://barometr.info/news/n_yu/9279-na-tretem-energobloke-yuzhno-ukrainskoy-aes-iz-za-narusheniya-srabotala-tehnologicheskaya-zaschita.html . А на сайті ЮУ АЕС, як і раніше, нема ніякої інформації про аварію.


Сергей Колесников

Комментарии отключены администрацией сайта.
Телефон редакции (0512) 709-666



українськийгромада