RAB-тариф близько. Що це таке і чому це вплине на життя мільйонів українців

Читають: {{ reading || 0 }}Прочитали:{{ views || 16242 }}Коментарів:{{ comments || 0 }}    Рейтинг:(9745)   

"Урядовий кур'єр" опублікував постанову, що вводить в дію RAB-тариф для обленерго. ЕП пояснює, чому про це важливо знати кожному.

Поки Україна виходила із зимових свят, "Урядовий кур'єр" 10 січня опублікував непримітний, але важливий документ. Він впливатиме на життя та сімейні бюджети мільйонів українців. І точно впливатиме на українську електроенергетику.

Йдеться про публікацію постанови Нацкомісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), яка запроваджує RAB-регулювання для розподільчих компаній — обленерго.

Перехід обленерго на RAB-регулювання кілька років є темою гострих суперечок між політиками та експертами. Наприклад, прем'єр Володимир Гройсман кілька разів наголошував, що за існуючою методикою вводити RAB-тариф неприпустимо.

Що не так з цим RAB-регулюванням? Як це стосується українських олігархів? Чому про це варто знати українцям, які споживають електрику?

Що сталося?

10 січня "Урядовий кур'єр" опублікував постанову НКРЕКП №972 від 27 липня 2017 року. Документ запроваджує нову методику тарифоутворення для розподільчих компаній — обленерго.

Це означає, що держава завершила створення нормативної бази для переведення українських енергокомпаній на так зване RAB-регулювання. НКРЕКП зможе запровадити його з наступного кварталу.

Журналісти та експерти часто застосовують інші схожі визначення — RAB-тарифи чи "стимулюючі" тарифи. Це те саме.

Як це вплине на споживачів електроенергії?

Напряму — ніяк. Проте RAB-регулювання впливає на ціну послуг низки компаній.

RAB вводиться для компаній, які розподіляють електроенергію, тобто доставляють її від виробника до споживача. Споживачеві вони відомі як обленерго, саме вони працюють з населенням.

Більшість цих компаній є приватними і належать Рінату Ахметову, Ігорю Коломойському, братам Суркісам, Костянтину Григоришину та групі VS Energy, яка належить росіянам Михайлу Воєводіну, Євгенію Гіннеру, Сергію Шаповалову та Олександру Бабакову. Держава має частку у низці обленерго, у деяких — переважну.

Послуги таких компаній формують частину рахунку за електроенергію. Саме тому зміна методики оцінки послуг таких компаній вплине на квитанцію кожного українця.

Навіщо потрібні RAB-тарифи?

Розподільчим компаніям (обленерго) потрібно оновлювати свою інфраструктуру. Йдеться про ряд об'єктів, які кожен з нас так чи інакше використовує, коли споживає електроенергію.

Йдеться про дроти, опори, трансформатори і велику кількість іншого обладнання. Усе це вимагає періодичного ремонту, оновлення та модернізації, відновлення після негоди.

Середній час експлуатації розподільчих мереж електроенергетичного сектору в Україні сягає уже понад 40 років, досягаючи 60-85% рівня зносу. Навантаження на електромережі зростає із року в рік. І результати зносу мереж користувачі відчувають на собі вже сьогодні — у вигляді низького вольтажу, відключень електроенергії, зниження якості електроенергії.

Тож модернізація необхідна була ще вчора. І для неї потрібні суми, що вимірюються мільярдами гривень.

За словами НКРЕКП введення стимулюючого тарифоутворення дозволить власникам обленерго модернізувати старіючу інфраструктуру. Регулятор стверджує, що RAB-тарифи дозволять також зацікавити інвестора вкладати кошти в модернізацію інфраструктури та купівлю державних часток обленерго.

Припустимо, шо це потрібно. Як вони працюють?

Скорочення RAB походить від терміну Regulatory Asset Base — регуляторна база активів. Звідси походять всі інші терміни, що позначають те ж саме: RAB-регулювання, RAB-тарифи або "стимулююче тарифоутворення"

Стимулююче тарифоутворення засноване на встановленні певного рівня прибутковості, який залежить від вартості цієї самої регуляторної баз активів.

Регуляторна база активів — це власні потужності обленерго, які підприємство використовує для розподілу електроенергії. Це стовпи, трансформатори, дроти та все, що утворює мережеву інфраструктуру, інші частини активів обленерго.

Прибутковість встановлюється у відсотках від вартості регуляторної бази активу. При цьому розрізняється рівень прибутковості для вже існуючих активів та для новостворених активів.

Постанова НКРЕКП встановлює для обох із них однаковий рівень прибутковості — на рівні 12,5%. На практиці це означає, що у  свої тарифи щороку обленерго закладатимуть 12,5% вартості своїх активів. Якщо простіше — вартості самої обленерго.

Тобто, з кожного 1 млрд вартості обленерго компанія зможе закласти в тариф на розподіл електроенергії 125 млн гривень.

А як обленерго працюють зараз?

Сьогодні в Україні обленерго (а крім них — усі монополісти, діяльність яких регулюється НКРЕКП) працюють за принципом "Витрати+".

Тариф обленерго затверджує НКРЕКП, використовуючи дані про витрати, необхідні для здійснення діяльності монополіста. Регулятор, тобто НКРЕКП, може не затвердити частину витрат обленерго, якщо вважатиме їх необґрунтованими. До обґрунтованої суми витрат Нацкомісія ще додає кілька відсотків "норми прибутку".

Ніби все добре, регулятор перевіряє чи монополіст не закладає зайвих витрат і слідкує за тим, щоб його прибуток не перевищував нормативний і споживачі не платили надмірно. Всі довольні.

Однак картина трохи складніша. Тарифоутворення за схемою "Витрати+" стимулює обленерго роздувати свої витрати. Наприклад, якщо затверджена НКРЕКП норма прибутку становить 3%, то нормативний прибуток на витрати в розмірі 1 мільярд  становитиме 30 мільйонів. З 2 мільярдів — 60 мільйонів.

Відтак за сьогоднішньої моделі тарифоутворення обленерго зацікавлені у роздуванні витрат і не зацікавлені в оптимізації своєї роботи і зменшенні втрат електроенергії в мережах. Адже, якщо ці втрати будуть зменшені, то зменшиться і сума, яку вони отримують як "норму прибутку".

Чим RAB кращий?

RAB-тарифи (за умови правильного впровадження) стимулюють обленерго до скорочення витрат і модернізації мереж. Якщо компанія знає, що за наступні 5 років вона заробить фіксовану суму (відсоток вартості її активів), то вона зацікавлена бути більш ефективною, скоротити витрати.

Досвід розвинених країн свідчить про високу ефективність стимулюючого регулювання. Наприклад, Великобританії вдалося удвічі скоротити витрати розподільчих компаній та тарифи на передачу електроенергії за 15 років. У Румунії знос активів зменшився з 75% до 48% протягом 2004-2011 років. 

Крім того, у розвинених країнах RAB-тарифи надаються під покращення якості надаваних послуг. Наприклад — під зменшення кількості відключень споживачів, покращення якості електроенергії.

Однак, для досягнення таких результатів, такий складний інструмент як RAB потрібно належним чином впровадити.

Припустимо, що це так. Чому тоді навколо рішення НКРЕКП стільки галасу?

Регулятор заклав у методику встановлення RAB-тарифів дохідність для обленерго на рівні 12,5% річних на нову базу (йдеться про інвестиції в нові активи) та так само 12,5 річних дохідності на стару базу (наявні активи компаній).

Фактично це означає, що обленерго, для яких буде запроваджене RAB –регулювання, зможуть додатково отримувати 12,5% дохідності на старі активи, які у них є, і на нові активи (все те, що вони побудують після запровадження нового регулювання).

Ймовірно, відсоток прибутковості для цих двох типів активів повинен бути різним. Адже існуючі активи вже оплачені споживачами через тариф, а їх підтримка коштує менше, ніж створення нових.Однак регулятор призначив дохідність на рівні 12,5% як для існуючих, так і для нових активів обленерго.

Таке рішення перекладає виплату 12,5% вартості активів обленерго на споживача. При цьому, якщо обленерго оцінене, наприклад, у 9 млрд гривень, а було приватизовано кілька років тому за 300 млн гривень і при цьому його власник не вкладав кошти в модернізацію інфраструктури, то призначати таку дохідність для цих активів є необгрунтованим.

12,5% від 9 млрд гривень становиме 1,125 млрд грн. Інакшими словами, власники обленерго отримають більше мільярду гривень, навіть не вклавши жодних коштів у цю інфраструктуру, яку вони приватизували за заниженими цінами.

А тепер щодо нових активів. Ймовірно, 12,5% дохідності на нові активи — це замало. Такий рівень прибутковості ніяк не сприятиме залученню інвесторських або кредитних коштів під проекти розширення або модернізації мережі обленерго. Під них також буде проблемно залучити кредитні кошти.

І причина тут  банальна — інвестору вигідніше покласти ці ж самі гроші на депозит, адже відсотки по депозиту в Україні на сьогодні вищі ніж 12,5%.

Почекайте, а хто оцінював обленерго? Звідки ці 9 мільярдів?

Це ще одна частина, яка викликає питання в історії із впровадженням RAB-регулювання. Адже, чим більша вартість регуляторної бази активів, то більшим буде затверджений для обленерго дохід на ці активи.

Оцінкою вартості активів обленерго займається Фонд державного майна. Саме ФДМ затверджує методологію оцінки, що  визначає, скільки коштують регіональні розподільчі компанії, а відтак — скільки доходу вони отримуватимуть.

Проблема в тому, що у минулому році чиновники Фонду вирішили переглянути методологію оцінки активів обленерго. Одна зміна у формулі збільшила їх вартість практично удвічі, а відтак — вдвічі збільшила тарифи для споживачів.

Якщо обленерго отримують більше, то тарифи для населення зростуть. Наскільки?

- Введення RAB-тарифів підвищить ціну на електроенергію, - про це ще в 2016 році казав голова НКРЕ Дмитро Вовк. Тоді він прогнозував, що зростання становитиме 10%.

Співрозмовники на енергетичному ринку розповідають, що зростання може бути більш суттєвим. За підрахунками Андрія Геруса, тарифи обленерго на розподіл в результаті введення RAB-тарифі зростуть в втричі сумарно становитимуть до 30 мільярдів гривень на рік.

При цьому зростання тарифу не обов’язково ляже на плечі населення. Окрім населення в Україні є ще непобутові споживачі — підприємці, малий, середній, великий бізнес, бюджетні установи та організації.

На кого покладуть зростання тарифу повинна визначитися Комісія. Можливо на населення, можливо на бізнес, а може поділять на всіх. Ще можливий варіант, коли тариф знизять для виробників електроенергії, наприклад, для "Енергоатому" та завдяки цьому перекриється рахунок для кінцевого споживача.

Коли це взагалі почне працювати?

НКРЕКП зможе затверджувати RAB-тариф для обленерго вже починаючи з квітня 2018 року. При цьому, обленерго мусять відповідати ряду критеріїв для отримання RAB-тарифу.

Зокрема, у них не повинно бути заборгованостей перед ДП "Енергоринок". Крім того, компаніям доведеться проводити громадські слухання з приводу затвердження RAB-тарифу.

Таким чином, регулятор вирішуватиме сам, які обленерго отримають новий тариф, прив'язаний до вартості їх активів, а які поки що залишатимуться на старій схемі тарифоутворення "Витрати+".

Добре. Якщо модернізація потрібна, але рішення НКРЕКП погане, то як бути?

Різниця між поганими і хорошими рішеннями часто полягає у деталях. У випадку із RAB-тарифами йдеться перш за все про нормативні відсотки дохідності на стару і нову базу активів.

Для існуючих активів їх потрібно суттєво зменшити. Для нової ж бази активів норму дохідності варто збільшувати. Наскільки — це предмет дискусії.  

Збільшені відсоткові ставки дозволять максимально заохотити розподільчі компанії залучати кошти на модернізацію своїх мереж та створювати нові активи, бо вони приносять більше доходу.

Крім того важливим моментом є контроль за використанням тарифних грошей. Необхідні гарантії, що регулятор та правоохоронні органи діють незалежно і максимально прозоро, а також має достатньо повноважень для збору всієї інформації, необхідної для контролю за дотриманням рішень.

Без цього обленерго зможуть продовжити виведення коштів, отриманих від RAB-стимулювання та не забезпечать кращих параметрів якості постачання електроенергії кінцевому споживачу.

Усі обленерго будуть працювати за RAB-тарифами?

Звичайно, що захочуть перейти на RAB-тариф всі, оскільки їх введення принесе власникам додаткові кошти. Але наразі планується переведення тільки частини приватних компаній.

Серед критеріїв готовності: відсутність або невелика заборгованість компанії перед ДП "Енергоринок".

Затвердження RAB-тарифів окремо для кожного обленерго створює ризики тиску на власників та дискримінації компаній з боку регулятора.

Андрій Зінченко , Микола Топалов , Дмитро Дєнков, «Економічна правда»

Преступности.НЕТ



Оставить свои комментарии и высказать свое мнение Вы можете на странице «Преступности.НЕТ» в социальных сетях Facebook ВКонтакте


українськийгромада