Дерибан-команда панікує

«Міськрада подала касацію у справі антинародного зонування, бо в Миколаєві вільної землі для дерибану не лишилося!»

Історія з так званим антинародним зонуванням Миколаєва набула продовження. Начебто можновладцям варто вже заспокоїтися? Але ні! Мені поштою надійшла інформація, що міська рада подала касацію до Верховного Суду і буде таки «на смерть» відстоювати «земельну аферу сторіччя»:

Що б не бути голослівним наведу ще один характерний приклад «афери»: Сквер пам’яті «Чоронобильців» по пр. Миру, між вул. Свірідова та Ізмалкова. Чудове місце де гуляють з дітьми. Чималенька площа у 16168,0 кв. м.. Але згідно зонінгу переводиться під забудову:

Нагадаємо передісторію. Ще 11.08.2016 міська рада прийняла Рішення № 6/3, яким затвердило «зонування» території міста, що розроблялося з 2012 року. Серед іншого було змінено функціональне призначення величезної кількості загальнодоступних рекреаційних зон (лісів, парків, скверів, інших територій зелених насаджень, берегів річок тощо). Таким чином «узаконюється» їх знищення, забудова, передача під торгівлю, інший бізнес, у приватні руки. Звісно відповідний документ повинен бути, але ж не в такій антинародній формі. А мова йде про БАГАТО МІЛІОНІВ у грошовому еквіваленті, бо саме така ринкова вартість сотень гектар зон рекреації. Загальноукраїнське законодавство передбачає, що ці території повинні перебувати у державній, або комунальній власності, всі громадяни мають право вільного доступу, а приватизація їх заборонена. Зміна призначення дозволяє “передачу” у приватні руки. Виходить, що знов коштовна народна власність за безцінь перерозподіляєтьсяодиницям, перед носом більшості виростають огорожи, замість парків - автозаправки та ринки, перекривається вихід до води, дітям для прогулянок лишають роздовбаний асфальт….. Сумнівне Рішення надає можливість латіфундистам “узаконити” й те, що вже раніше було захоплене у протизаконний спосіб. Все це всупереч: Генеральному плану забудови, Водному та Лісовому кодексу. Як приклад. Виведено з охоронного статусу під забудову: водоохоронні зони, ліс «Маяк», сквер «Спортивний», сквер «Пожежник», сквер присвячений заснуванню Миколаєва, парк «Молодіжний», сквер «Чорнобильців» і ще багато чого.

Активісти - майданівці своєчасно помічають це і починається боротьба за справедливість. Внаслідок прокуратура подає позов до Адміністративного суду, а мені особисто вдається стати учасником судового процесу від громадськості. Боротьба точиться запекла, міська рада заповзято відстоює «земельну аферу сторіччя». Все ж таки 06.10.2017 року Миколаївський окружний адміністративний суд визнає зонування незаконним та скасовує його.

Міська влада подає апеляцію до Одеського апеляційного адміністративного суду. Активісти їдуть до «Перлини у моря» і колегія суддів стає на сторону громади, 30.01.2018 року відхиляє апеляцію.

Все це звісно не дивно. В Миколаєві просто геть не лишилося вільної землі для «прихватизації». Дерибан – команда звісно в паніці! Всі ці особи з «Партії Регіонів», яки були у багаторічній більшості міської та обласної влади, а зараз перефарбувалися у інши політ проекти, з компаньйонами з місцевих олігархів та кримінальних авторитетів. За два десятки років роздерибанено вщент, лишились тільки недоторкані рекреаційні зони.

Тому «земельна афера сторічча» ґрунтовно впроваджувалась при Чайці, була прийнята при Сенкевичу, а відстоювати продовжила Казакова.

Цікава й аргументація представників міськради, що озвучувалась у суді. Вони територію під парками і скверами «хитро» об’єднали з ганделиками, «рюмочними», АЗС, іншою забудовою. Причому «інородні вкраплення» в рекреаційних зонах значно менші самих площ рекреації, але саме на ґрунті такого документального об’єднання, парки, сквери, береги переводяться у землі торгівлі, автозаправок, будівництва тощо. В деяких місцях міськрада намагається створити вигляд, що робить добро та «узаконює» споруди, які знаходяться там де їх не повинно бути. От і весь секрет та механізм шахрайства. Приклад в сквері «Чорнобильців», невеличке, сумнівної законності, вкраплення торгівельно-ресторанних споруд, як аргумент переведення його в зону забудови: