Професійне свято?

Читають: 0Прочитали:1080Коментарів:0    Рейтинг: (648)   
Сьогодні в нашій країні усі вітають з професійним святом людей, чия одна з «найдавніших професій у світі» (і хто це придумав?) нещодавно стала вимальовуватися і на наших теренах. Саме тому хочу приєднатися до вітань своїх колег і побажати дещо від себе особисто.

Сьогодні в нашій країні усі вітають з професійним святом людей, чия одна з «найдавніших професій у світі» (і хто це придумав?) нещодавно стала вимальовуватися і на наших теренах. Саме тому хочу приєднатися до вітань своїх колег і побажати дещо від себе особисто.

Враховуючи те, що у сучасному суспільстві на фоні стрімкого розвитку технологій, журналістика набуває дещо нових форм і переходить в площу соціальних  медіа, де кожен з учасників процесу тепер інформацію не лише отримує, але і жваво обговорює і більше того – стає його основним джерелом, працювати в сфері стає все важче. Але, так чи інакше, я сподіваюся, що ми встигнемо застати ті часи, коли журналіст зможе працювати не лише як найманий письменник за безцінь, а як виробник кінцевого продукту, який на загальних засадах буде продавати його засобам розповсюдження, які заробляють на продажі реклами, а не ефірного часу під потреби виключно політичні.

Тому мій перелік буде конкретним і я бажаю вам, друзі:

  1. Гідної оплати праці. Бо особисто мене дивує рівень зарплат початківців, і ще більше рівень зарплат у разі роботи на контору журналістів зі стажем. Здається враження, що він низькій настільки, що разом з ним може понизитися і рівень соціальної відповідальності.
  2. Неупередженість та об’єктивність – це та розкіш, яку можуть дозволити собі одиниці. В першу чергу тому, що більшість проектів мають власника і діють в його інтересах. На національному рівні цього ніким не здивуєш. На місцевому тим більше. І це наша реальна проблема.
  3. Незалежність – саме те, завдяки чому можуть з’явитися якості з попереднього пункту.
  4. Повага з боку суспільства – а це вже те, що випливає з попередніх двох пунктів, якщо їх реалізувати.
  5. Захист з боку держави, який на собі відчувають (шуткую) журналісти щодня. Бажаю вам, щоб завдяки вашим спільним зусиллям ставлення з боку правоохоронної та судової системи, нарешті змінилося. І вас захищали як від самої системи, так і від неадекватів, яких на репортажах завжди вистачає.
  6. Грамотність та професійність – ставлю у кінець списку, бо це найменша з проблем, як на мене. Так, багато хто не чув нічого про стандарти. Дехто не чув, навіть, що вчителька на уроках мови казала. Але, якщо вас читають, значить не все так погано. (Або погано і аудиторія так само безграмотна, подумайте про це)
  7. Бажаю також стати тією самою реальною 4-ю гілкою влади, як у розвинених країнах. Але тут головне слово – «розвинених» (суспільствах)
  8. І наостанок – відповідальність. За свої слова та матеріали. Цього так само іноді не вистачає через відносно невеликий термін існування журналістики в нашій країні в принципі. Але, бажаю вам і цьому навчитися.

Отже, нам всім є над чим працювати. І суспільству, і акулам пера, бо ви – така сама частина нашого суспільства. Різниця лише в тому, що ви завжди раніше про все дізнаєтеся. І ви реально маєте можливість впливати на розвиток країни щодня. Вдачі вам на цьому шляху!


Дмитрий Плетенчук

Комментарии отключены администрацией сайта.
Телефон редакции (0512) 709-666



українськийгромада