Миколаїв. Російський світ

Читають: 0Прочитали:82Коментарів:0    Рейтинг: (49)   
А, Русский мир, знаємо, знаємо, чули. Ні, в тому-то і справа, як я нещодавно дізнавсь, що Русский мир (далі РМ) не перекладається як «російський світ». Російський світ, так само як німецький чи французький це одне, а от РМ зовсім інше. Дізнавсь, як я кажу, завдяки двом книжкам, що прочитав з великою для себе користю, як вважаю. Про це і хочу розповісти, але почну здалеку

А, Русский мир, знаємо, знаємо, чули. Ні, в тому-то і справа, як я нещодавно дізнавсь, що Русский мир (далі РМ) не перекладається як "російський світ". Російський світ, так само як німецький чи французький – це одне, а от РМ – зовсім інше. Дізнавсь, як я кажу, завдяки двом книжкам, що прочитав з великою для себе користю, як вважаю. Про це і хочу розповісти, але почну здалеку.

1. Бідні бо дурні, а дурні, бо бідні

Народна мудрість, тут ніхто не може заперечити. Розум, знання, наука в широкому сенсі – то єдиний можливий шлях до заможного і щасливого життя. То як в нашому українському суспільному житті щось не так, щось весь час виходить не добре, а "як завжди" – маємо звертатись до науки в пошуках рецептів?

Навіщо нам наука, коли все і так ясно: в усьому винні олігархи (вони ж політикани або зайди)! Є, щоправда, два додатки: Путін і Америка. А може то ми самі винні? Бо дурні, ненавчені, не спроміглись до кінця розібратись з тим радянським життям, з його перебудовою  - зламати таки зламали, а побудувати щось натомість забули. Чи не змогли. Бо ненавчені.

Нема простих відповідей на те, що саме і як маємо будувати. РМ тут подає чудовий конкретний приклад.

2. Вчись, синку, вчись…

Так, коли йдеться про навчання, то відразу постає перед очима цей образ. І слова. А той батько, чи він готовий навчатись? Навряд. Нема зазвичай в нього такого бажання. Бо нема відчуття того, що він, доросла людина, що працює, заробляє, дітей виховує - і чогось не знає, не розуміє. Як так? І тут головна наша перепона на шляху до нормального заможного і мирного життя.

Бо можливостей у навчанні зараз маса. Тут тобі і дистанційні курси, тут і різні статті з будь-яких питань в Інтернеті, тут і книжки. Дійсно, навчання шляхом читання – це ж самий зручний, необтяжливий формат. Прийшов з роботи, поснідав, зробив там щось – і почитав перед футболом. Чи перед серіалом. А може замість? Ну, тоді взагалі нема про що казати – можна за рік так вивчитись, що професори здивуються.

І то все, зауважте, коли ми кажемо про самостійне навчання або самоосвіту. А є ж ще маса організацій, що пропонують навчання колективне.

І все одно, діло з тим навчання в нас не йде.

Може тому, що лідери нації не показують прикладу? Не чув, щоб хтось з них в якомусь там інтерв'ю або і в прямому ефірі згадав про книжку, що її він щойно прочитав.

3. То що там з РМ?

Так от, повертаємось до Русского мира. Питання по-перше, дуже складне об'єктивно, по-друге, суспільно значуще і суспільно залежне, а до певної міри і визначальне. Кожного з нас воно стосується, є важливим для кожного (хоч він цього може і не знати) і кожний з нас важливий для того, щоб цю проблему вирішувати або загрозу зменшувати. Це я передаю свої враження, які залишились від читання отих двох книжок.

А чому саме двох? Може одної вистачить? Або є і третя, що теж потрібна для остаточного прояснення питання? Не знаю стосовно третьої, а що кожна з двох, як на мене, потрібна для повної картини, то це точно. Прочитаєте, то підтвердите чи заперечите.

От, бачте, підступили і до головного. З того, що я прочитав, витікало, що було б дуже добре, аби ті книжки прочитало багато людей. І не тільки прочитало, а ще й поділилось враженнями стосовно запропонованих рецептів можливих чи потрібних дій. Дій кожного з нас, підкреслю, бо йдеться про явища і процеси масові, щоденні, повсюдні, то і читати ті книжки, визначати своє ставлення до РМ має кожен з нас. А потім діяти. Ну, принаймні кожен освічений і небайдужий.

Ці враження і пропозиції на 13.01.19 мають 266 переглядів. Але нема жодної артикульованої, простої і зрозумілої обіцянки

а) книжки прочитати і

б) про своє ставлення до них публічно сказати.

Запрошені до цієї роботи поки що вагаються. А це саме робота. Так, громадська, неоплачувана, але робота. Тепер, зрозуміло, я звертаюсь до миколаївців з тим самим запрошенням: прочитати дві книжки про РМ і сказати, що вони про це думають. Як лідери нації приклад не показують, то може пересічні миколаївці це зроблять? А може не миколаївці? Ну побачимо.

За місяць повернемось до цього питання. Вам цікаво? Мені дуже. Робити провокативні прогнози я не буду, але вони в мене є.


Вадим Петриченко

Комментарии отключены администрацией сайта.
Телефон редакции (0512) 709-666



українськийгромада