Будівельний бізнес по-миколаївськи або корупція в деталях

Читають: 0Прочитали:285Коментарів:0    Рейтинг: (171)   
Почну с того, що працював собі в державній архітектурно будівельній інспекції у Миколаївський області такій собі Малій Констянтин та було у нього три друга Поляков Євген, Савчук Олексій та Перерва Володимир. Перші троє працювали в управлінні, а четвертий забезпечував звязок із забудовниками.

Почну с того, що працював собі в державній архітектурно будівельній інспекції у Миколаївський області такій собі Малій Констянтин та було у нього три друга: Поляков Євген, Савчук Олексій та Перерва Володимир. Перші троє працювали в управлінні, а четвертий забезпечував зв'язок із забудовниками. 

Та дуже наш Констянтин  полюбляв грошики збирати з об’єктів будівництва, а допомагали йому в цьому друзі Поляков Євген (відповідав за перевірки містобудівних умов та обмежень, будівельних паспортів та паспортів привязки) та Савчук Олексій (відповідав за проведення перевірок безпосередньо на об’єктах будівництва), які створювали проблеми забудовникам, починаючи із перевірки вихідних даних та закінчуючи перевіркою об’єктів будівництва. А допомогав ці проблеми вирішувати    Перерва Володимир, якій і забезпечував відповідний корупційний зв'язок.

І так працював Костянтин, поки не став заступником керівника Управління державної архітектурно будівельної інспекції у Миколаївський області. Враховуючи, що тодішній керівник Міхеєв не дуже переймався справами Управління, то всі рішення приймались Маліем. Так і працювали вони собі, перетворивши державну службу на власний бізнес, забезпечуючи стійкий потік коштів собі в кишені.

Так як із часом роботи все більшало, то приєдналась до них така собі ще не відома нікому персона як Туова Олена. Та стала вона допомагати Володимиру окучувати допропорядних забудовників.

А Малій та його підлеглі Поляков та Савчук працювали, обзаводились новими знайомствами. Скільки статей писали, що потрібно було лише зайти в 6-й кабінет в приміщенні управління, в якому і знаходився Малій, щоб всі питання було вирішено.

Також була собі на той час така фірма «АБМ», власником якої був Антонів Богдан, а проектувальником на цій фірмі працювала його дружина Антонів Світлана, і робили вони такі собі проекти, і за порушення вимог законодавства наклали на фірму штрафи у великих розмірах. Але вони швиденько знайшли рішення проблеми через кабінет № 6  та фірму закрили. А на світ з’явилась нова з репутацією кристальною як сльоза, тільки з назвою не дуже заморочувались так і назвали «АБМ Проектні роботи». І війшли вони у дружню команду корупціонерів Миколаївської області разом із Малійом, Савчуком, Поляковим, Перервою, інженером технічного нагляду Новіковим та декількома особами, створивши таку собі ОПГ.

І працювала собі «Фірма» з назвою ГАСК та заробляла грошики для своїх учасників. І все б було добре, та дійшли до столиці чутки про їх корупційну діяльність, і звільнили Малія із посади заступника. Але тодішній керівник Міхєев І. його чомусь не вигнав, а так і залишив сидіти в кабінеті №6 та збирати мзду за вирішення питань, і робив він до того часу, поки не приїхали із Києва та других регіонів працівники і звільнили наказом керівництва ДАБі України пана Міхеєва із займаної посади начальника вказаного управління.

І так і працювали собі робітники із Києва та робота управління потроху почала налагоджуватись, алеж тривалий час так не пропрацюєш, тому і прислали виконувати обов’язки керівника Управління людину із іншої області без зв’язків із миколаївськими хабарниками.

Але наших героїв такий стан справ не влаштовував і одного разу Туова і Антонів написали заяву в поліцію, щодо неправомірного знаходження нового виконуючого обов’язків на робочому місці. Але, як зазначають мої джерела, в поліції справа з місця не зрушила, так як людина перебувала на своєму місці відповідно до наказу із Києва у відповідності до чинного законодавства.

В процесі роботи Поляков отримав догану за невиконання власних посадових обовязків (відповідно до відкритого реєстру судових рішень подав позов, першу інстанцію виграв, але програв апеляцію, яка залишила догану в силі) та терміново звільнився за власним бажанням, а за ним звільнився і Савчук, так як не звикли вони працювати у рамках чинного законодавства.

А можливості для здійснення корупційних діянь зменшувалися та не давали вже можливості заробляти, як це було раніше.

І почали наші герої, залишившись без можливості втручатись в роботу управління, писати численні скарги на діяльність посадових осіб управління, тим самим втручаючись у роботу державного органу і паплюживши його репутацію.

При цьому продовжували заповнювати дозвільні документи на початок виконання будівельних робіт, так і документи про готовність об’єктів до експлуатації. Їм  було байдуже до державних будівельних норм правил та вимог законодавства. Подавали декларації на об’єкти, котрі не були завершені, або на об’єкти, які були давно збудовані. Як вдалося дізнатись, перевірити їх об’єкти інспекторам управління не вдавалось, бо вони всіляко від них ухилялись, починаючи із зазначення не існуючих телефонів і закінчуючи відсутністю в межах країни. Але при цьому скарги писати не переставали.

І тут удача, об’явлено конкурс на вакантну посаду начальника Управління ДАБІ у Миколаївський області. За допомогою старих зв’язків із керівництвом ДАБІ пан Кудрявцев та пан Філончук вирішили поставити свою людину на посаду керівника як обласного, так і міського управління, щоб всі питання вирішувались виключно через них і ніхто не зміг проскочити.

Документи на конкурс подали Савчук і Поляков, та нікому не відомий пан Крячко на супротив тодішнього виконуючого обов’язки начальника управління  г-н Грейца. Але враховуючи, що за результатами конкурсу тільки Грейц та Поляков набрали достатню кількість балів, то так і порішили зробити переможцем конкурсу Полякова, заплативши за це по пліткам близько 80 тис доларів. Як Полякова допустили до проходження конкурсу при наявності догани за невиконання посадових обов’язків, відомо тільки мабуть кадровій службі ДАБІ.

Так би і став Поляков керівником, але громадськість своєчасно звернулась до суду із заявою про результати конкурсу та їх призупинили до визначення та прийняття рішення по суті. Наскільки відомо, на даний час справа з місця не зрушила. Все це ще тільки посилило невдоволення наших корупціонерів і почали вони всіляко скаржитись на дії посадовців для досягнення власного зиску. Але враховуючи, що на чинне законодавство їм було начхати, то відповіді вони, мабуть, отримували відповідні.

Тоді порішили вони прибрати до рук поки що місто корабелів і за допомогою Єрмолаєва влаштували на роботу Савчука, при цьому навіть конкурс не провели, а за результатами стажування. Потім, звісно, положення про Управління ДАБК Миколаївської міської ради зазнало термінових змін, як і штатний розпис. Це нічого, що відповідно до законодавства на той штат, який був, посада першого заступника не передбачена чинним законодавством.

В подальшому керівника управління Возчикова було усунуто від виконання обов’язків у зв’язку із проведенням службового розслідування. І тут, як кажуть в народі, «поперло», і почав Савчук керувати Управлінням, видаючи незаконні накази, створюючи штучні перепони забудовникам, скасував робітникам преміювання, якщо хтось його командам пручався.

Наскільки нам відомо із власних джерел в ДАБК ММР, допрацювався він до того, що всі працівники звернулись із відкритим листом до Держархбудінспекції та мера міста із проханням вплинути на ситуацію та звільнити Савчука із займаної посади. Але ви думаєте, що це вплинуло на ситуацію – та ні, навпаки були зроблені кадрові перестановки і Возчикова призначили першим замом, а Савчука просто заступником, при цьому обов’язки керівника із нього не зняли. Що взагалі ні в які рамки не вписується і суперечить Конституції та законам України. Але, як відомо, хабарникам закон не писаний.

А пан Поляков тим часом тихенько влаштувався до Єрмолаєва позаштаним помічником та кришував роботу Управління містобудування, яке надавало містобудівні умови, будівельні паспорти, та інші документи, тим самим створюючи перепони забудовникам вже на етапі отримання вихідних даних. А також представляв інтереси забудовників, займаючись посередницькими послугами, що прямо заборонено Законом «Про запобігання та протидію корупції»

При цьому не переставали писати надумані скарги, статті та звернення, маючи на меті мабуть паралізувати роботу Управління ДАБІ у Миколаївській області або досягти таким чином власного зиску. При цьому пані Туова неодноразово представлялась представником забудовників, фактично ним не бувши, тобто надавала недостовірні відомості в офіційних документах. А це питання скоріше до правоохоронних органів, які, як я сподіваюсь, втрутяться в цю ситуацію.

Савчуком із метою влаштувати на роботу ще одну свою людину було незаконно призначено себе головою конкурсної комісії та проведено конкурс на посаду спеціалісту дозвільного сектору. Але тут стався конфуз, не пройшла людина конкурс, бо, мабуть, не готова була до нього.

Розуміючи той факт, що влада в місті почала поступово висковзувати із ціпких хабарницьких рук, вони зробили «хід конем», пані Туова на швидкоруч звільнилась зі всіх власних підприємств і влаштувалась на роботу до ЦНАП Миколаївської міської ради, де і чесно пропрацювала три дні. В подальшому швидко була переведена до ДАБК ММР на посаду спеціаліста дозвільного сектору. Бо як же можна залишити реєстрацію дозвільної документації без контролю зі свого боку так і роботи ніякої не буде. При цьому профільної будівельної освіти у неї немає. Але навіщо вона, якщо є стійке бажання заробляти на реєстрації. Бо це, мабуть, більш дохідно, ніж законно працювати. А то, як інакше відповісти на питання, чому цю команду так тягне до кормушки…

Враховуючи зазначене, сподіваюсь, що правоохоронні органи все ж зацікавляться діяльністю вищезгаданих осіб та наддадуть їх діям відповідну правову кваліфікацію, яку підтвердить суд. А всі згадані структури почнуть працювати в рамках закону та для людей, а не для збагачення окремих корумпованих чиновників.

 


Максим Ярченко

Комментарии отключены администрацией сайта.
Телефон редакции (0512) 709-666



українськийгромада