"Кинбурну потрібно дати імпульс для самовідновлення" - думка ученого

07.08.2008 14:30

7 серпня на запрошення миколаївських представників Партії зелених нашу область відвідав головний науковий співробітник ННЦ "Інститут землеробства УААН", доктор сільськогосподарських наук, професор, член - кореспондент УЕАН, академік МАФОБ Едуард Дегодюк.

Головна мета візиту високого гостя - вивчити екологічну ситуацію на Кинбурнской косі і запропонувати методи збереження Кинбурна від настання урбанізації. З цим завданням учений впорався, а після цього зустрівся з міським головою Володимиром Чайкою.

- Унікальність цього природного об'єкту безперечна, Кинбурнскую косу потрібно зберегти.Як тільки сюди прийде великий бізнес, цьому унікальному куточку природи, якому немає рівних в Європі, погрожуватиме небезпека. Тому кращий варіант для Кинбурна - надати йому статус Національного парку. В принципі, рішення таке є, але переміщень немає ніяких. А як тільки статус Національного парку коса отримає, то її урбанізацію можна буде відтягнути на довгі роки. Але я вже відчуваю в потилицю дихання тих сил, які не хочуть, щоб тут був Національний парк, - вважає Э.Дегодюк.

Учений, побувавши на Кинбурнской косі, побачив багато що, що бачимо і ми, але він може дати цьому наукове пояснення.

Наприклад, чому з літака при погляді на Кинбурн здається, що він порізаний дорогами?

"Це не дороги - це сліди того транспорту, який пройшов 10, 15, 20 років тому, і після нього на цьому місці нічого не росте.Тому що для Кинбурна характерний ефект тундри, адже тут, як і в тундрі йде первинний процес грунтообразования, і цей процес триває до сьогоднішнього дня. Ось чому нам потрібно уберегти Кинбурнскую косу від інтенсивного антропогенного впливу. І це цілком можна зробити", - говорить Э.Дегодюк.

Пояснює учений і рудизну сосен. На його думку, сосни шкодять Кинбурну, порушують екологічну рівновагу - вони знищили не пересыхаемые озерця, які були будинком для багатьох представників кинбурнской фауни. Та і самій сосні від життя на Кинбурне радість невелика : рудий колір хвої - це не хвороба сосни, це токсикоз, викликаний окислом залоза, якій багато в грунтових водах і яка вбиває цю сосну, рахує учений.

Едуард Дегодюк бачить вихід не у вирубуванні соснового лісу(там, де сосні добре рости, нехай росте), а в посадках замість поруділого лісу тих дерев, які коли, - те росли на Кинбурне, - добре тут буде дубу, чорній вільсі, березу дніпровську(відносно останньою учений говорить, що на Кинбурне росте зовсім не береза дніпровська, а карликова береза льодовикового періоду).

"Головне - посадити тут своє, а не привносити чуже. І я вже побачив, де можна посадити дуб, де - березу, а де - сосну, і де вони будуть рости. Ми не повинні переробляти природу, ми повинні в неї вписуватися. І давати природі імпульс самовідновлення", - упевнений Едуард Григорович.

Фотофакт