Правозахисник подав позов на дніпропетровські телеканали до Європейського суду

З приводу реклами в телевізійних фільмах можна просто кривитися і гніватися, а можна поступити так, як зробив житель Дніпропетровська Олександр Сорочка. У 2005 році він подав до суду позов на 11 - й телеканал за фактом порушення "Закону про права споживачів".

Сам заявник пояснює мотиви свого вчинку так:

- Споживач, у тому числі і я, отримує від телебачення продукцію в зіпсованому, по суті, виді. Реклама перетворює телевізійну трансляцію на безглузду, малопривабливу суміш з шматків кінофільму, жіночих прокладень, пива, жуйки і горілки. Причому робиться це телестудіями без відома і згоди телеглядачів.Кінофільми я дивлюся для відпочинку, для розширення кругозору, і, перериваючи їх рекламою, телебачення, по суті, втручається в моє особисте життя. Таке зневажливе відношення до глядачів є образливим, знущальним. Воно принижує їх гідність, у тому числі і моє.

Семеро свідків звинувачення в судовому засіданні підтвердили той факт, що кожен трансльований на каналі фільм несподівано і неодноразово уривається рекламою, що не має відношення до сюжету. Жовтневый районний суд несподівано для багатьох позов задовольнив і стягнув з каналу значну суму за заподіяний моральний збиток телеглядачеві. Апеляційну скаргу телевізійників суд відхилив.

Наступною "жертвою" Олександра Йосиповича став 9 - й канал. Знову свідки підтвердили факт переривання кінострічок рекламою, і Жовтневый суд знову виносить ухвалу на користь позивача.Але цього разу Апеляційний суд стає на бік телеканалу і задовольняє апеляційну скаргу.

Верховний суд України відмовив позивачеві в розгляді його апеляції. І тут знайшлася одно бентежача обставина: апеляція, усупереч процесуальним нормам, розглядалася Верховним судом не публічно, без відкриття касаційного провадження у справі. В даному випадку це не лише формальність.