Без люстрації суддів, міліціонерів в України немає майбутнього
20.08.2014 00:18
Вищій раді юстиції України
Вищій кваліфікаційній комісії суддів
Генеральному прокурору України
Міністру МВС України
Чарнецького Я.Б, представника
Городецької Катерини Анатолівни
СКАРГА
Ще 14. 11. 13 я звернувся до Заводського райсуду зі скаргою на бездіяльність слідчого,в порядку ст. 303 КПК України. Але моя скарга досі не розглянута судом. Слідчим суддею судове провадження за цією скаргою не порушене. Повторюю зміст скарги.
За дорученням Городецької К. А. 10. 12. 12 довелоось звернутись до прокурора Миколаївської області із заявою про злочини.
……………………………………………………………………………………………………………..
ЗАЯВА ПРО ЗЛОЧИНИ
Працівники Корабельного РВ УМВС у Миколаївській області Власова (Вороніна) Лілія Вікторівна та її співмешканець Ворзопов А. могли особисто вбити або бути безпосередньо причетними до вбивства Городецького Анатолія Івановича, 1957 р. н. Як записано в свідоцтві про його раптову смерть № 11- ФП №340459, 14. 01. 94 чоловік у віці 37 років помер від «удушья - механической асфиксии от закрытия просвета гортани инородным телом». Попри неодноразові звернення його колишньої дружини в правоохоронні органи Миколаївської області, кримінальна справа не порушена.
У Власової Л. В. був мотив – після раптової смерті Городецького вона з допомогою посадових злочинів, корупційних дій різних службовців незаконно привласнила двокімнатну квартиру за адресою: вул. 1 Слобідська, 122/2. Служба в міліції дозволила Власовій уникнути будь-якої відповідальності та отримати через фіктивний договір дарування квартиру у власність.
Квартиру їй «подарувала» Городецька Олександра Григорівна, яка від 1959 року стояла на обліку в психлікарні № 1 через хронічну душевну хворобу.
Прописавшись в квартиру, Власова. Л. В. запитувала Городецьку О. Г, коли вона вже помре. Про всі муки Городецької О. Г. її рідна сестра Хмелевська писала до суду та прокуратури. Створена виконкомом комісія в липні 1997 власним актом засвідчила нелюдське ставлення Власової до Городецької. Повірити в те, що душевно хвора Городецька після катування добровільно подарувала квартиру Власовій, неможливо.
Коли Хмелевська О. Г. 12. 09. 97 прийшла до сестри, до Хмелевської підбігла Яна, донька Власової Л. й сказала: «Не давайте бабушке гостинцы, она завтра умрёт». Так і сталось. Ввечері Власова повідомила рідних, що бабуся вже померла і похована.
.……………………………………………………………………………………………………………..
Ст. слідчий СВ Заводського РВУ ММУ УМВС в Миколаївській області Коринфський Ю. В. 28. 12. 12 прийняв мої письмові пояснення, додаткові матеріали і надав мені повідомлення про початок досудового розслідування.
Попередня кваліфікація кримінального правопорушення: ч 1 ст. 190 КК України. Відомості про кримінальне правопорушення було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012160030000876, від 28. 12. 12.
Після цього я не отримав жодної інформації про слідчі дії. Злочинні дії були вчинені групою осіб стосовно інваліда 2 групи (психічне захворювання, Городецької Олександри Григорівни, 1926 року народження, яка від 1959 року стояла на обліку Миколаївської обласної психіатричної лікарні як хронічно хвора на «параноїдальну форму шизофренії» згідно довідки облпсихлікарні № 4423, від 29. 09. 10.
Надалі 31. 03. 13 я звернувся до прокурора області з повторною заявою про злочини. Після цього 21. 05. 13 я отримав відповідь заступника прокурора Заводського району О. Зеленюка на мою заяву про бездіяльність слідчого СВ Заводського РВ ММУ Коринфського Ю. В. З відповіді я дізнався, що ще 21. 01. 13 слідчий Коринфський Ю. В. виніс постанову про закриття кримінального провадження (досудове розслідування № 12012160030000876), від 27. 12. 12, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Потім я 12. 08. 13 звернувся до Заводського райсуду із скаргою на бездіяльність слідчого.
В суді я отримав копію постанови прокурора Заводського району, від 21. 08. 13 про скасування постанови слідчого Коринфського Ю. В, від 21. 01. 2013, про закриття кримінального провадження. Власною постановою від 21. 08. 13 прокурор направив матеріали досудового розслідування № 12012160030000876 слідчому для подальшого розслідування.
Минув рік!!!. Протягом цього часу слідчий не здійснив жодної слідчої дії в межах зазначеного досудового розслідування.
Тим часом Заводський райсуд 20. 12. 13 ухвалив рішення про визнання договору дарування квартири від Городенцької Власовій недійсним. Ухвалюючи рішення, суд послався на висновок судово-психіатричної експертизи, здійсненої кваліфікованими експертами на чолі з кандидатом медичних наук, головним лікарем Миколаївської обласної психлікарні Очколясом В. І. Три експерти 11. 10. 13 встановили, що в момент дарування власної квартири відповідачці Власовій Л. В. хронічно хвора на шизофренію з параноїдальним синдромом Городецька О. Г. 18. 02. 94 «не здатна була розуміти значення власних дій та керувати ними». Отже, експерти встановили, що квартира була привласнена Власовою (Вороніною) завдяки шахрайству.
Апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції в частині визнання недієздатною Городецької в момент дарування нею власної квартири без змін. Але корумповані судді апеляційного суду Миколаївської області Буренкова К. О, Коломієць В. В, Крамаренко Т. В. за власною ініціативою (а не за клопотанням відповідачки!) неправомірно застосували строк давності, пропущений з поважної причини, щоб сховати злочин.
Вищий спеціалізований суд України ще 16. 01. 2013 надіслав апеляційним судам лист № 10- 70/0/4-13 «Про окремі питання застосування строків позовної давності». Цитую лист: «Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Оскільки рішення по суті спору ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обґрунтованості рішення суду (ст. 303 ЦПК України), то заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції. Вища кваліфікаційна комісія суддів України від 0. 08. 2014 проводить перевірку щодо цих суддів, котрі ігнорують ВССУ, якщо треба сховати кримінальний злочин.
Виходячи з вище наведеного, прошу вжити заходів в межах компетенції, регламентованої законами «Про міліціїю», «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів» для розкриття кримінальних злочинів та покарання винних осіб.
18. 08. 2014 Чарнецький Я. Б.