Зміна клімату, сільське господарство та ЮУ ТЕНЬК.

Бережіть цю Землю, цю воду.
Навіть малу былиночку люблячи
Бережіть усіх звірів усередині природи
Вбивайте лише звірів усередині себе!

Дивлюся на глобус–куля земна
І раптом зітхнув він, як живий;
І шепочуть мені материки:
Ти бережи нас, бережи!

У тривозі гаю і лісу
Роса на травах, як сльоза!
І тихо просять джерела:
Ти бережи нас, бережи!

Сумує глибока річка
Свої втрачаючи береги
І чую голос я річки:
Ти бережи нас, бережи!

Зупинив олень свій біг:
- будь людиною, людина!
У тебе ми віримо, не збреши.
Ти бережи нас, бережи!

Дивлюся на глобус–куля земна
Такой прекрасний і рідний;
І шепочуть губи на вітрі:
«Я збережу вас, збережу!»

(Е.Евтушенко).

Під впливом глобальної зміни клімату ВЖЕ відбулося суттєве зневоднення українських грунтів. І це вже не аномальні, а типові зміни клімату.

По даним Інституту водних проблем і меліорації НААНУ http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=1012949

за останні 25 років на 8млн.га збільшилася площа посушливої зони України. І посуха поступово пересувається з півдня на північ.

Клімат, який раніше був характерний для Херсона, тепер характеризує Первомайськ і т.д.

Дефіцит водного балансу у Херсоні збільшився на 60мм–це складає 600куб. м води на гектар. У Первомайську дефіцит водного балансу збільшився на 45 мм, що складає 450куб.м на гектар.

У Херсонській області вірогідність посушливих років складає 80%, тобто 8 років із 10 можуть бути посушливими. Для миколаївщини така вірогідність складає 50%.

Науковці бачать три шляхи пристосування до зміни клімату:

1. Нові посухостійкі сорти та культури.

2. Вологозберегаючі технології.

3. Зрошення.

Заразом можна цілком відповідально заявити, що без зрошення у нас виростити високий врожай не можливо. І у зв’язку зі зміною клімату проблема зрошення буде лише загострюватися.

Однак, мабуть, всі вже знають, до чого приводі зрошення : декілька років земля буде давати щедрі врожаї, а потім поступово перетвориться у безплідні солончаки.

Причина–засолена вода.

Якщо раніше в річці бігла прісна дощова вода, то тепер людина перетворила її на каналізаційну трубу. Після поливу такою водою прісна вода випаровується, а всі «солі» (тобто увесь бруд, що підприємства та населення скинули в річку) залишається на поверхні землі, вбиваючи в ній усе живе.

Що ж робити?

Відповідь очевидна: раз без зрошення обійтися не можливо, то треба зробити все, щоб вода у річці була придатна для зрошення. Держава повинна дбати про ті, щоб підприємства та населення ощадно використовували воду з річки та не забруднювали її. Без цього сталий розвиток держави не можливий.

Вода, звичайна питна та зрошувальна вода, стала ресурсом №1 на планеті.

На шкода, заразом держава піклується тільки про ті, щоб якомога більше зерна продати. А про ті, що буде з нашими чорноземами через рік, п’ять, десять–ніхто і не думає.

«Не наче люди подуріли».

Наприклад, в посушливій зоні України на кращих у світі чорноземах побудували Южноукраїнський енергокомплекс ( ЮУ ТЕНЬК). Хоча вже тоді було відомо, що річка вже зарегульована більше, ніж це дозволяє Водний Кодекс. Руйнували Закон, побудували енергокомплекс. Забрали із Бугу рештки води для потреб ЮУ ТЕНЬК. Влітку річка нижче Олександрівського водосховища перетворюється у болото. А солена вода з лиману підіймається вгору по руслу річки.

Замість того, щоб оживити річку, поступово ліквідувавши дамби на руслових водосховищах Південного Бугу та малих річках і балках влада дозволяє ЮУ АЕС порушувати Водний Кодекс - підвищити рівень Олександрівського водосховища до позначки 20,7м для того, щоб ще більше води відбирати з нашої річки.

А нам кажуть, що це потрібно для того, щоб забезпечити населення питною та зрошувальною водою.

А звідки вона візьметься, коли води в річці вже німа, а ЮУАЕС збирається відбирати ще більше?

Тепер поговоримо не про кількість, а про якість води.

Що ж за вода тече у р.П.Буг нижче Олександрівського водосховища?

Я не вірю аналізам продажних природоохоронних служб–сморід кажуть, що все відповідає нормам. А мі, що живемо нижче ЮУ ТЕНЬК, бачимо, що річка є тяжко хворобливою.

Що стосується питної води з Бугу нижче Олександрівського водосховища, то про її якість дуже красномовно говорити історія з «Єланецьким водогіном». Він подавав воду в м.Вознесенськ та Вознесенський, Веселинівський, Братський, Єланецький та Новоодеський райони. Подавав до тихий пір, поки був здатний очищувати річну воду. Колі ж якість води у Бугу погіршалась настільки, що вже ніякими реактивами очистити її стало не можливим «Єланецький водогін» переставши працювати. Заразом від нього залишилися тільки руїни, сурми поїхали до Туречини а населення, що споживало його воду, залишилося без води.

Для потреб міста Южноукраїнська ( побудованного для обслуговування ЮУ АЕС) та для потреб самої АЕС беруть воду із Бугу вище по течії річки. Вода вже забруднена стоками зі всієї України, проте вона ще жива. Природний гідробіодинамічний фільтр чистити воду на бугських порогах від Мігеї до Южноукраїнська. І така ж очищена вода текла б і до Вознесенська, якби не ЮУ ТЕНЬК.

Підняли рівень Олександрівського водосховища–затопили частину порогів - природнього фільтру. Якість води погіршилась. Залишки поверхневого кулі землі та рослинності на дні водосховища сприяють погіршенню води. Старожили кажуть, що раніше там не можна було надихатися свіжим духм’яним повітрям, а заразом там нічим дихати. З великої поверхні водосховища випаровується чиста вода, а солі залишаються.

Шкірного дня вода закачується до верхньої водойми Ташлицької ГАЕС ( де знову ж таки чиста вода випаровується, а солі залишаються), а потім скидається назад у Олександрівське водосховище. Зі дна річки підіймаються вікові накопичення мулові та бруду ( у тому числі і чорнобильські радіонукліди) і через турбіни Олександрівської ГЕС скидаються в наш Буг.

Але й це ще не саме погане.

Свій суттєвий вплив на кількість і якість нашої води робить сама ЮУ АЕС.

По - перше, випаровування. Атомна станція - це, в принципі, звичайний водяний котел, як у паровоза. Тільки у паровозі воду гріють дрова чи вугілля, а на АЕС - уран. Та й коефіцієнт корисної дії у них приблизно однаковий–близько 30%. Тобто, якщо атомна станція виробляє 1КВт електричної енергії, то 2КВт теплової енергії вона віддає воді ставка - охолоджуавча ( Ташлицьке водосховище). Один блок ЮУ АЕС виробляє 1млн.КВт електричної енергії. Для цього, образно кажучи, у Ташлицьке водосховище атомна станція цілодобово занурює 2 млн. штук кіловатних кіп’ятильників. Якщо працюють три енергоблоки, то в Ташлицьке водосховище занурено 6млн. штук кіп’ятильників. Тепер зрозуміло, чому взимку вода парує, коли їдеш по мосту на Южноукраїнськ.

А раз парує, то, означати, чиста вода випаровується, а всі забруднювачі (солі, що приплили зверху по річці та ті, що додали місто Южноукраїнськ та проммайданчик ЮУ АЕС, разом зі станційними радіонуклідами) залишаються.

А щоб не забивалися їх трубки і вода в ставку не закипіла, аесівці скидають цю гарячу і засолену воду в Олександрівське водосховище (продування), а собі закачують чисту і холодну воду вище по течії Бугу.

Гаряча вода сприяє розвитку синьо - зелених водоростей у Олександрівському водосховищу, а солі потрапляють до нашіх водогінів та на наші поля.

Що солі роблять з чорноземами та чому це НЕПРИПУСТИМО мі говорили раніше, а що сморід роблять з нами–краще не говорити: це не тільки жовчно - кам’яні захворювання тихий, хто споживає бугську воду, але й радіонукліди, що потрапляють в наші організми з повітрям, водою та продуктами.

По - другу, радіація. Атомна станція–потужний генератор радіонуклідів. І навіть у безаварійному режимі частина їх потрапляє в навколишнє середовище.

https://news.pn/ru/public/129404

Аесівці кажуть, що викиди не перевищують допустимі. А життя та наука кажуть, що навіть малі дози радіації здатні суттєво впливати на здоровий’я людини.

«Мабуть, найнебезпечнішим на сьогодні радіонуклідом для людини є тритій, радіоактивний ізотоп водню з періодом напіврозпаду 12,3 року, який утворюється у великих кількостях при опроміненні звичайної води в реакторах і практично не піддається очищенню і поступає в довкілля. Небезпека його полягає, передусім, в тому, що він легко мігрує, включається у біологічні ланцюжки. Від нього не позбавитися при переробці РАО, наприклад, він просто летить з парою при упарюванні води» ( http://www.bellona.ru/articles_ru/articles_2013/plutonium-v-bolote ).

«Слід враховувати відверте визнання член - кора АН СРСР В.Сидоренко (МСМ СРСР), в тому, що<за рік роботи реактора утворюється тритію активністю сотні і тисячі кюрі (залежно від потужності і режиму експлуатації реактора). Як хімічний аналог водню він не затримується на очисних системах...і поступає в довкілля з дебалансными водами... Неудаляемость тритію хімічними засобами і великий час напіврозпаду (12,26 року) приводять до тому, що будь-які заходи утримання його в системах АЕС за рахунок скорочення кількості дебалансных вод, збільшення місткостей для зберігання скидних вод першого контура і тому подібне, не можуть дати практично ніякого ефекту. Що увесь, що утворився в 1 - м контурі тритій буде скинутий за межі станції>(Л3). Кількість тритію, що скидається, в довкілля не піддається контролю.

Напрацьовуваний у воді КМПЦ РУ РБМК - 1000 тритій, в дещо меншому кількості також<покидає>АЕС, і, опинившись в грунтових водах ставках - охолоджувачах, по біологічних ланцюжках потрапляє в організм дітей і дорослих людей.Він небезпечний тим, що як водень, може опинитися також в клітинах генних структур, проте, зазнавши радіоактивний розпад, перетворюється у гелій, руйнуючи клітину гена. Ця дія на людей, навіть не працюючих на АЕС, є варварський досвід, потайно і що постійно проводиться над нами без нашої згоди (порушення положень п. 2 Ст. 21 і п. 3 Ст. 41 Конституції РФ).» https://news.pn/ru/public/129404

«При внутрішньому опроміненні (при попаданні тритію всередину організму людини з повітрям або водою), він може представляти серйозну загрозу для здоров'я. Річ у тому, що тритій, будучи ізотопом водню, хімічно поводиться також як водень, і тому здатний заміщати його в усіх з'єднаннях з киснем, сіркою, азотом, легко проникаючи в протоплазму будь-якої клітини.Що в цьому випадку випускається тритієм бета - випромінювання здатне серйозно пошкодити генетичний апарат клітин.
Дослідження, присвячена поведінка тритію, у біологічних об'єктах свідчать про його часом тисячократне накопичення в живих організмах і харчових ланцюжках. Ці і деякі інші специфічні особливості дозволяють віднести тритій до числа найбільш радіаційно - небезпечних довгоживучих нуклідів, які здатні забруднювати біосферу не лише в районі безпосереднього розміщення джерела, але і в регіональному і глобальному масштабі. Очевидно, що ці міркування і привели до включення тритію в список контрольованих радіологічних параметрів в новій Директиві ЄС за якістю питної води.»

У ЄС контролюють і тритій. А у нас, в основному, контролюють тільки колір, смак і запах.

« Не враховувати далі вплив антропогенного тритію і його органічних сполук а особливо тритій прекурсорів, що містять ДНК– злочин. Хочу ще раз підкреслити, що до найбільшого впливу схильні саме жителі, що мешкають в системі водокористування водних джерел, в які робить скидання води атомний об'єкт.

« Але що особливо вражає, так це дані по зменшенню захворюваністю раком і лейкемією, зменшенню дитячої смертності серед новонароджених, після закриття або призупинення діяльності підприємств атомної промисловості.»

Углев Володимир. Доповідь по темі: «Вплив тритію і його органічних сполук (ОСТ) на здоров'я людини.Водойма–охолоджувач Балаковской АЕС»

Все, що говорилося вище стосується безаварійного режиму роботи атомної станції. А якщо нова ядерна катастрофа? Ймовірність досить велика зважаючи на ті, що на ЮУ АЕС продовжують експлуатувати реактори, що вже відпрацювали свій проектний ресурс та експериментують з американським паливом замість проектного.

«Приведені дані по викидах радіонуклідів відносяться тільки до штатного режиму роботи АЕС і не враховують викиди активності у разі порушення штатного режиму роботи. Найголовніше ж, що в проекті ЮУ ЭК немає прогнозу позамежних проектних аварій АЕС (а події по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС показали, що це необхідно)». (Матеріали екологічної експертизи 1989 року).

Катастрофа на АЕС Фукусіми показала, якові велику кількість радіоактивної води доводитися скидати у море. А куди буде скидати ЮУ АЕС? У нас моря німа. Зате поки що є Буг. Тому і Буга не буде, і на наших полях нічого не буде, та й нас тут не буде НАЗАВЖДИ. Нема нічого страшнішого, ніж «мирний» атом у руках ядерних неандертальців.

Можна зробити висновки:

1. Глобальна зміна клімату вже привела до зневоднення грунтів Миколаївської області. Вірогідність посушливого року становить 50%. Для гарантованого вирощування високих врожаїв необхідне зрошення.

2. Зрошення тією водою, що тече у Бугу нижче ЮУ ЕК приведе до засолення зрошувальних земель та накопичення радіонуклідів у продуктах.

3.Потрібна державна програма відродження річок України з поступовим демонтажем усіх руслових водосховищ та гребель на річках та балках. Накопичення води для зрошення потрібно проводити не в руслових водосховищах. Потрібний жорсткий контроль за забрудненням річок.

4. Не будувати Ташлицьку ГАЕС. Не підвищувати рівень Олександрівського водосховища до позначки 20,7 м. Енергоблоки ЮУ АЕС необхідно виводити із експлуатації в міру вичерпання проектного ресурсу їх експлуатації, а нових не будувати. Енергетична стратегія держави повинна включати зменшення енергоємності виробництва, збільшення енергоефективності обладнання та перехід на дружні для природи джерела енергії.

Якщо мі сьогодні не вирішимо ці проблеми, то завтра може й не бути.