Кредит іноді шкодить

Мало не щодня читаю в новинах об захоплені пасажі миколаївських чиновників про притягнені або обіцяні кредити на автобуси, модернізацію водоканалу або більше екзотичні речі. За роки роботи у банку мені доводилося бачити багато людей, які в ейфорії брали валютні кредити на заповітні іномарки і інші предмети розкоші і потім у відчаї і безвиході розлучалися з предметами запоруки.

У 2007 році мені довелося розмовляти з колегою - чехом, якого банк з іноземними інвестиціями найняв керівником кредитного департаменту в Україні. Я запитав його, які особливості роботи в Україні йому здаються незвичайними.У перший день роботи мені прислали заявку на 70 тисяч євро. Двадцятидвохрічний хлопець хотів купити новенький Lexus в топовій комплектації! - з піднятими бровами розповідав банкір. У Чехії голова правління банку, в якому йому довелося працювати, їздив на скромнішій машині. І дійсно, багато європейських чиновників, що приїжджають до нас з нескінченними місіями МВФ, ЄС і інших міжнародних організацій дивуються з автопарку і колекцій годинника своїх українських колег.

Представники бізнес - адміністративних груп, кабінети, що окупували у органах влади і комунальних підприємствах, найбільше радіють двом речам: субсидіям і кредитам. Субсидії перетворюють споживача на жебрака. А кредити дозволяють набивати кишені за рахунок майбутніх поколінь.Крадійство у борг! Додатковим бонусом для чиновників, які не бояться брати участь у виборах, додається можливість за рахунок кредитів задобрити населення соціальними виплатами або распиаренным ремонтом об'єктів інфраструктури.

Але, справедливості ради, треба сказати, що кредити бувають і «хорошими». Нещодавно я познайомився з одним з керівників облдержадміністрації, що знаходиться на пенсії і що займається викладацькою роботою. Він навів мені приклад кредиту, який я підтримав би однозначно. У одному з районних центрів на півночі України впали надої молока. Коли глава ОГА почав розбиратися в причинах, з'ясувалося, що молокозаводи, які закуповували молоко у селян, вирішили поділити територію і понизити закупівельні ціни. Людям стало невигідно продавати швидкопсувний продукт, і корови пішли під ніж.Для виправлення ситуації необхідно було обладнати холодильник, в якому молоко могло б зберігатися до трьох днів і продаватися великими партіями. Спільно з керівництвом РГА були зроблені відповідні розрахунки, написаний бізнес - план, під який був отриманий кредит на три роки. Проект окупився за два з половиною і люди досі вдячні за вирішення їх проблеми.

Аналогічна ситуація була на заході України з грибами і ягодами. Збирачі здавали товар в сезон за безцінь, а заповзятливі поляки купували, переробляли і ввозили назад сушені гриби і ягоди з процентною для тисячі націнкою. Поки громада не узяла кредит на сушарку.

У нашій країні кредити для малого і середнього бізнесу практично недоступні з - за величезних ставок, що вводять європейців в стан шоку. Зате для комунальних і державних підприємств знаходяться дешеві гроші. Але є нюанс.Компаніям, що не мають валютної виручки, держава заборонила брати валютні кредити. Дбайливий законодавець таким чином спробував захистити бізнес від ризиків девальвації нацвалюти. Але ця заборона чому - те не торкається самої держави“виручка”якого у вигляді податків, зборів і доходів держпідприємств виключно гривнева. Тобто не можна сказати, що чиновники не знають про існування валютних ризиків. Підприємцям цей ризик брати на себе заборонили, хоча підприємець відповідає перед кредитором власним майном. А за борги держави розплачуватися припаде нам і нашим дітям.

Тому коли наступного разу побачите очі чиновника, що повідомляє про те, що він ціною неймовірних зусиль завдяки власному таланту притягнув черговий кредит від Євросоюзу, що світяться, замисліться, це“перемога”чи, швидше“зрада”.