Єланець і децентралізація: розмова, яка, на шкода, не відбулась

14.06.2016 11:38

На позаминулому тижні, у п'ятницю 03.06.2016 р., відбулась поїздка в Єланець (Єланецький район). Тема - децентралізація. Спільну групу, в основному з представників ОДА, очолював заступник голови ОДА Бонь В.В.

Я був запрошений до цієї робочої поїздки, за що щиро вдячний організаторам. Такі поїздки назріли і вже давно не відбувалися або майже не відбувались.Загалом, після того як В'ячеслав Бонь ставши за дорученням голови ОДА займатись додатково до своїх основних повноважень ще і децентралізацією, принаймні, організаційна складова комунікації обласної влади з людьми змінилась на краще, а в деяких моментах і змістовна.

Загальне враження від поїздки таке, що наша група побувала НЕ на зустрічі з питань децентралізації, а на конференції районної організації якоїсь лівацької політичної партії, де місцевим партійним осередком на порядок денний було поставлено питання шаленої критики існуючої в державі політики модернізації країни шляхом децентралізації. Начебто повернувся десь у 1985 рік.

Так, ліві і лівоцентристи Єланця не схвально відносяться до реформи. Не думаю, що для когось це є відкриттям. Тому сприймаю позицію єланечан без закидів і осуду. Ціла епоха виховувала багатьох з них у площині радянської свідомості.

Хоча, даруйте, людина під впливом обставин має бути гнучкою і догматично не сидіти десятиліттями на "скріпленнях" минульщини. Нагадую, у 1996 році український парламент, який, на 2/3 - ні складали комуністи, прийняв таки європейські правила гри і проголосував за Конституцію України, яка до сьогодні вважається чи не найкращою в Європі, зокрема в частині гарантій дотримання прав і свобод людини.

Повертаюсь до зустрічі. Спілкування вибудувалось на сучасний американський манер кіногри у "доброго" і "поганого" поліцейського. Звісно, всі, хто відверто пересмикував, висловлював застереження, сумнівався, ніяковів - булі "добрими" під оплески залу мені ж дісталася доля бути "поганимо".

Нічого, за рік роботи звик, і терпляче відношусь до будь - яких образ, окрім ХАМСТВА, особливо коли ти намагаєшся, знаходячись в цейтноті і зоні осуду з боку консервативної частини аудиторії щось довести, а тобі перебивають, якщо не сказати відверто затикають рота.

Стало зрозуміло, що розмова з предмету зустрічі не відбудеться вже після першого виступу із зали. Виступаючі, задаючи "тон" розмові, висловлювати своє обурення під враженням вкарбованої на минулому тижні у національне законодавство судової реформи, а саме її фрагменту щодо розміру зарплатні суддів Конституційного суду, яка можливо буде сягати 315 тис. грн на місяць (звідки сморід це узяв???). Подібне настільки затьмарило присутнім очі, що більшість, говорячи чесно, психологічно виглядали надламаними і неспроможними сприйняти будь - якові інформацію з приставкою РЕФОРМА.

Наступне, що пролунало у виступах є класикою радянської свідомості і знаходиться в площині патерналістичного (батьківського) розуміння ролі держави при вирішенні місцевих проблем : ви ДАЙТЕ, тільки після цього я подумаю, чи робити мені щось, чи ні! (Патерналі́зм (від лат. pater —батько)—система політичних відносин, принцип державного управління або політична практика, при якій одні політичні суб' єкти поводять собі до інших як «батько» до «дітей» у патріархальній сім'ї. Мається на увазі поведінка держави або її інститутівповідношеннюі до громадян,суспільства.У просторіччі «патерналізмом» також часто звуться дії або ставлення до людини, спрямовані проти її волі, у вигляді опіки, піклування з боку деякого «авторитету» ).

ДАЙТЕ - вбачається, що спочатку якісні дороги, і якісна інфраструктура навколо шкірного села (хто буде робити і за що???), а тільки потім мешканці подумають про ефективне адміністрування.

А наразі адмініструємо погано (насправді справа не в адміністраторах, а в системі), навіть СТАБІЛЬНО ПОГАНО - район дотаційний але нічого - ЗВИКЛИ!

Щодо першого обурення аудиторії висловлю власну позицію. Я не прибічник ситуації, коли диверсифікація добробуту між чиновником і пенсіонером буде досягати латиноамериканського або африканського рівня.Це не європейський, а "банановий" підхід, якщо досягається на тлі тотальної бідності. Прикро, що таке відбувається. Болісно за пенсіонерів. Їх добробут треба піднімати. Сподіваюсь, так і станеться, підхід має бути комплексний.

Проте не можна не зважати на наступне: ще наприкінці "дев'яностих" качану "нульових" передставник України в Євросуді з прав людини, де вирішуються глобальні проблеми із застосуванням права, отримував заробітну плату, якщо не помиляюсь, у 16 тис. доларів США на місяць. Для суддівства "Вищої ліги" висока заробітна плата - це нормальна світова практика. На судах тримається світ. Судді Верховного й Конституційного суду України будуть отримувати значно менше - десь навколо 100 тис. грнна місяць і не відразу, але такі умови є одним з пунктів антикорупційного щеплення і підуть на користь кінцевого продукту судочинства - справедливого, законного, неупередженого рішення!!!

Розумію, для мешканця сільської місцевості, де іноді просто роботи немає, такі речі б'ють рефреном по мізках. Але не можна занижувати планку, статус і оцінку роботи суддівства, треба піднімати фінансові можливості селянина і сільської місцевості в цілому.

Саме на це і направлені зусилля реформаторів. На новій територіальній основі, під власну ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ жорстко контролювати ситуацію, наповнювати місцевий бюджет, не допускати, щоб в Єланецькому районі питання розробки вапняних кар' єрів вирішувалися чиновниками чи депутатами "З області" під хабар у розмірі в 100 тис. доларів США.

Невже секрет, що тіньовий рух грошів у кишені чиновників - це наша байдужість до стилю і способу управління?! Гроші підприємців при іншій, здоровій філософії адміністрування і розподілу місцевих ресурсів, мали б публічно піти на місцевий розвиток. Бізнесмени (зазвичай нормальні люди, у яких серце ближче до соціально - відповідального бізнесу, а не до хабарів) залюбки б офіційно дотували громаду. Бізнесу важливі ясні правила гри і гарантія стабільності. Впроваджуючи реформу спроможна повнокровна громада відкрито подає руку бізнесу, поєднує його інтереси з інтересами розвитку територій.

Яким треба бути наївним, щоб на прикладі "Миколаївської справи" не побачити як діюча система розподілу повноважень місцевого самоврядування, системи існуючого державного управління породжує нечистоплотність її представників.Виходячи з публікацій в пресі засвітився довгий ланцюг, так званих обранців, у тому числі з числа партійних босів, хто, на шкода довгий година поглядає у "корито".

Щодо другої умови, якові, нагадаю, чомусь мені поставили присутні на зустрічі передставників громади : спочатку дороги, потім реформа, інакше кажучи - "гроші уранці, стільці увечері" - відповідаю: інфраструктуру відновить новостворена об' єднана громада, якій більш за ВСІХ на планеті Земля є у цьому потреба. Як це зробили мешканці інших розвинутих країн (мі ж не гірші поляків, шведів, норвежців, румун, грузин), де повноцінно запрацював інститут місцевого самоврядування.

Держава допомагатиме, надасть відповідні повноваження, одночасно і ресурси на їх виконання. Гарантії містяться в законі. Державна підтримка самоврядування, перш за усе фінансова, як принцип (основний напрям діяльності) закладена у всіх нормативних актах.

Окремим рядком акцентую: бути деремо найскладніше, але від цього перші мають певні переваги. Держава заохочує до цього. Випереджати година краще!!!! Значно гірше, якщо щось робиться ПІЗНО!!!, це коли на твоїх очах хтось сів у перший вагон потягу, що відправляється, хтось встиг заскочивши у середину, хтось стрибнув на останню сходинку останнього вагону, а ти... ну, просто вчасно не подумавши і не поквапився, а тому залишився на пероні, маючи квиток.

Чому? Мені зрозуміти важко!

Щодо аргументів. Будь ласка, пропоную увімкнути уявлення. Якби наприкінці минулого року все ж таки була створена за Перспективним планом Єланецька об' єднана територіальна громада, то перш за все це призвело б до покращення управління територією.Перші вибори о’єднаної територіальної громади відбулись би на мажоритарній основі, і люди вибирали б у депутатський корпус - патріотів території, а не політиків. Районна рада, як така, взагалі б не обиралася. Замість Єланецької районної державної адміністрації (РДА), при раді об' єднаної громади обрались й почали б діяти власні виконавчі органи. До об' єднаної громади перейшли б повноваження району, а також бюджет району, уся районна інфраструктура. Потреба мати РДА і райраду в районі б відпала. Умовно кажучи, з Києва через структури РДА вже б ніхто не диктував і не розказував як жити, що будувати і як будувати. Міжбюджетні трансфери здійснювались би напряму з державою, без "посередництва" району і області.Є Конституція і Закони України, дотримуйся і живи! Свобода і відповідальність! Земля і Воля!

Замість сільських голів вже заразом булі б старості зі значно більшими повноваженнями щодо впливу на розвиток території і задоволення потреб мешканців. Єланецька об' єднана територіальна громада отримала б, виходячи з площі і кількості населення, у 2016 році державну субвенцію на розвиток інфраструктури (перш за все - дороги) не менше 18-20 млн. грн Отримала б субвенцію від обласної ради на рівні 3-4 млн. грн Усе це реально і гарантовано. Все це ВЖЕ отримала наша деручи на Миколаївщині об' єднана громада–Куцурубська (понад 5 млн. грн державної субвенції на розвиток інфраструктури–дороги, освітлення, водозабезчення) з урахуванням площі і кількості її населення.Великі гроші, які ніколи громада в руках не тримала!

Тож читаємо пресу і бачимо - о’єднані територіальні громади наразі займаються не балаканиною, а конкретно готові наводити у своїй хаті порядок, працюють над дорогами, благоустроєм, соціальною сферою, задовольняючи амбіції своєї громади, простих трударів - селян, а не політиків - «кукловодів».

Якщо десятиліттями робити ті, що нічого не змінює в житті і вважати, що щось зміниться саме по собі на краще - ЦЕ БЕЗГЛУЗДЯ!

Отже, діємо! Треба йти назустріч проблемам. Хоча завжди є варіант залишити все так, як є. Тоді, даруйте, померти не дадуть, але життям таке я б не наважився назвати.

Існує страх помилитися? А що втрачаємо? Якщо система місцевого самоврядування у повноцінному вигляді не впроваджена, а ті карикатурне, що є, чверть століття не спрацьовує, причому незалежно від того, хто при владі - залишається надія на одне: мають прийти розумні люди для впровадження і модернізації нового. Сморід є!

Що і пропонує реформа! Ми поки що на етапі добровільного розуміння цих простих розмов і одночасно складних розмов.

Насправді я дуже вдячний керівництву Єланицької РДА і районної ради за організовану зустріч. Дякую і небайдужим мешканцям громади, що знайшли година і прийшли! Дякую!