Вивчаємо досвід децентралізації та роботові місцевих громад Польщі (день - 2)

21.09.2016 07:57

Громадянський діалог в південно - східній Україні» почався згідно графіку–одразу після сніданку наша група відправилася до місця, де на нас чекав мікроавтобус, і далі до Михаловіце–центру невеличкої сільської гміни у південній Польщі, яка належить до Краківського повіту Малопольського воєводства.

Площа території гміни Михаловіце - 51.27 км², офіційна кількість населення за реєстрацією близько 10 тисяч осіб, реально проживають 12 тисяч. До складу гміни входять 19 населених пунктів, у яких мешкають від 200 до 3 тис. осіб.

Починаючи від входу до адміністративної будівлі усе дуже симпатично та акуратно–зовсім по - європейські.

Деремо, як і треба, зустрічає відвідувачів «пункт обслуговування клієнтів».

Уся атмосфера всередині адмінбудівлі нібито підкреслює відкритість і прозорість роботи адміністрації–уряду гміни.

Крім кулерів з водою, прямо в коридорах розставлені контейнери для роздільного збирання сміття.

Акуратна о’ява нагадує про ті, що енергозбереження теж на порядку денному роботи гміни.

Таке саме прозорим є і вхід до приймальні керівника гміни–вуйта.

Вісь так просто виглядає залу засідань ради гміни–ані величних декорацій, ані електронної системи голосування. Все просто та скромно. Поки що на місцях депутатів розмістилися гості з України.

Вуйт гміни пан Антоній доволі детально розповів про свій багаторічний досвід роботи. За його словами, коли він у 2003 був обраний керівником гміни, тут панував «повний маразм». Доходило до того, що працівники говорили мешканцям: «Вийдіть, мі віп’ємо кави, - потім зайдете!» Тому панові Антонію прийшлося частину працівників звільнити, але, як підкреслює вуйт, головним було ті, що «якщо людина хотіла працювати, - у неї завжди був шанс залишитися на роботі».

Принципом роботи керівництва гміни є ті, що «гроші варто шукати не у бюджеті держави чи воєводства, а у собі». Завдяки організований роботі бюджет гміни з 8 млн. злотих у 2003 році виріс до 33 млн. злотих. «Якщо мі не найбагатші, то вже й не найбідніші» , - підкреслює вуйт.Основна складова дохідної частини бюджету–податок на доходь фізичних осіб, оскільки у Польщі 37% цього податку надходить до бюджету за місцем основного проживання людини.

Населення гміни постійно зростає за рахунок представників середнього класу, які працюють у Кракові але бажають проживати поза містом. Загальна чисельність адміністративного персоналу гміни складає близько 60 осіб, на утримання апарату гміни витрачається приблизно 2 млн. злотих на рік. У гміні 3 школи, де навчаються близько тисячі дітей, до 100 осіб вчителів.

За словами п. Антонія, він постійно навчає працівників простому правилу– «спробуйте вирішити питання мешканців з першого разу, тоді смороду не будуть повертатися, і у вас буде година і на каву, і на інтернет». У 2000 році він був на Тернопільщині в Україні та зрозумів, як багато дала Польщі реформа місцевого самоврядування. «Фантастично приємним відчуттям є ті, коли бачиш, як реалізується ті, що планувалося тобою» , - зазначив місцевий очільник.

Передставники адміністрації також розповіли про життя та досягнення гміни.

Історично склалося так, що частина території сучасної гміни Михаловіце відносилася до Австро - Угорщини, а частина–до Російської імперії.

Вісь так виглядає пункт збору дитячих розмов, які у подальшому передаються малозабезпеченим.

У новозбудованому культурному центрі гміни нас раде зустріли працівники бібліотеки.

Книжок у бібліотеці гміни доволі багато, а у наших районних бібліотеках книжок набагато більше, все - таки не вміємо мі цінувати та зберігати того, що маємо.

Прямо у будинку творчості присутня чи те кав’ярня, чи те бар.

У культурному центрі є й вісь така невеличка кінозала, яка слугує й місцем зустрічей представників громади. Порівняйте із нашими будинками культури, що є в шкірному селі та райцентрі. Ми можемо не витрачати мільйони на їх будівництво, треба лише зберігати ті, що мі маємо.

У кабінеті керівника культурного центру атмосфера дійсно робоча.

У такій кімнаті не буває нудно ні малим, ні дорослим.

Будівництво культурного центру обійшлося у 4 млн. злотих, але місцеві урядовці задоволені реалізацією цього проекту, бо він реально ставши важливим місцем проведення соціально важливих заходів та розваг.

Ще одним проектом гордитися уряд гміни–спортивний майданчик, побудований за фінансової допомоги Євросоюзу.

Вісь цим автобусом довозять дітей.Автобус належить приватному перевізнику, який здійснює перевезення дітей за догодою . Польща не така багата країна, як Україна, щоб дозволити купувати автобуси для кожної гміни чи для кожної школи.

Адміністративний будинок у місті Мєхув явно є продуктом соціалістичної епохи.

У залі засідань на нас вже чекали членуй Заради сеньйорів (вік 60+)

Та Молодіжної заради гміни.

Бурмістр Мєхува пан Дарек розповів про ті, що в гміні проживає більше 20 тисяч мешканців, з яких 12 тисяч - у самому місті. Крім міста до складу гміни входять ще 34 сіла. У раді гміни–15 осіб. Бюджет гміни складає близько 60 млн. злотих.Основними питаннями діяльності бурмістра крім поточної роботи є залучення зовнішніх фінансових ресурсів для реалізації місцевих проектів, зокрема у Мєхуві було реалізовано кілька проектів по модернізації інфраструктури за рахунок коштів Євросоюзу (у місті було реалізовано проект по розміщенню значної кількості сонячних батарей та реконструкція міської котельні.

Як підкреслив бурмістр Мєхува : «У Польщі ні в кого німа сумнівів у важливості самоврядування у гмінах та залучення громадян до місцевого самоврядування».

Передставники Молодіжної заради розповіли про діяльність свого органу. До складу ради входити 1% від кількості школярів гміни віком від 13 до 21 року. У більшості передставників Молодіжної заради співпрацюють із центром культури з метою організації дозвілля молоді, сприяння у проведенні святий та інших заходів.До речі, діючий бурмістр у минулому був головою Молодіжної ради, тому може й цих дівчат очікує велике політичне майбутнє.

Передставники гміни розповіли про особливості формування громадського бюджету, який щорічно виділяється радою гміни на реалізацію проектів запропонованих громадянами.

Цього року на реалізацію громадських ініціатив було виділено 100 тисяч злотих.

До речі, не тільки зовнішній але й внутрішній вигляд адмінбудівлі нагадує радянські часи

Гроші у гміні рахувати вміють і їх не стали витрачати на заміну дверей минулих часів

Може й ці грати залишилися ще з часів соціалістичної Польщі, а може з’явилися вже за нових часів.

Батареї опалення тут теж міняти не поспішають.

Але коли виходиш–ззовні розкривається панорама сучасного європейського містечка.

Як це відрізняється від наших українських реалій, коли всередині адмінбудівель «євроремонти» , а ззовні часто бачимо, що все як було, так і залишилося.