"Нонсенси" пані Баланюк або ще разів про децентралізацію на Вознесенщині

прочитання: 3124
22.09.2016 15:40

"Нонсенси" пані Баланюк або ще разів про децентралізацію на Вознесенщині

15 вересня 2016 року у газеті «Вісті Вознесенщини» № 37 (12529) опубліковано мою статтю «Деремо виборам в об' єднаних громадах на Миколаївщини - бути!» , у якій на широкий загал було проінформовано про стан процесів об' єднання територіальних громад у нашому регіоні. У цьому ж номері газети статтю прокоментувала голова Вознесенської РДА Н.Ю.Баланюк під назвою "Виборам в ОТГ - бути. А чи бути обіцяним ОТГ привілеям"?, - де вона дозволила собі таке вільне трактування подій і обставин, що здатне спантеличити будь - кого. Викликає підверб відвертий шантаж державних органів з боку керівника виконавчої гілки районної влади :"якщо ж держава відмовиться...", - і подальший «заклик» до населення і сільських голів на кшталт:"…не бути осторонь зазначеного процесу і, якщо виникне така потреба, піднятися і відстоювати свій вибір, доводити свою спроможність... не розраховувати, що за них все вирішить райдержадміністрація".

Я міг би у вигляді особистого листування чи усного роз'яснення пояснити Наталі Баланюк щодо її «азартного» трактування о’єднавчих процесів на Миколаївщині. До цього годині і робочі і людські стосунки дозволяли таке. Але коли свою точку зору публічно висловлює голова РДА–це розцінюється як офіційна позиція районної влади, яка представляє інтереси держави на конкретно визначеній території. Зважаючи на ті, що Н.Ю.Баланюк прокоментувала інформацію Офісу реформ публічно, - мушу відповісти у такий самий спосіб–через ЗМІ.

Тож бачу в коментарі голови Вознесенської РДА багато перекручень і пересмикувань. Зразу скажу, не знаю і не чув ні про які - такі "привілеї" об' єднаним територіальним громадам (ОТГ). Можу підтвердити про визначену законом державну підтримку спроможним громадам (визначених у Перспективному плані) у вигляді субвенції на розвиток інфраструктури. Знаю про підтримку проектів громад з боку програми ДФРР. Зазначаю, підтримка місцевого самоврядування на рівні принципу існує скрізь у світі, особливо в державах, які вважають собі правовими, соціальними і демократичними, тим більше, під година проведення реформ. Впевнений, що і в наступному році держава знайде спосіб підтримати об' єднані громади, навіть якщо сморід не отримали статусу спроможних. І не тільки об' єднаних.Нагадаю, в цьому році бюджетний кошик середньостатистичної громади в Україні має достатнє наповнення, настільки достатнє, що інколи дозволяє громадам дотувати районні споживи.

Що стосується "нонсенсу", на який так палко посилається пані Баланюк у своїх коментарях, то основним "нонсенсом", як не дивно, є вона сама як держслужбовець, що виступає у ролі опонентки статті 19 Конституції України.

Ніколи не міг уявити, що голова місцевої державної адміністрації, яка має відповідати за забезпечення законності і правопорядку на території району, може собі публічно дозволити в ситуації, яка потребує державницької виваженості і далекоглядності, звертатись до людей з абсолютно деструктивними закликами до непокори. Це перший в Україні керівник адміністрації району, який так собі повів. Хто з місцевих бізнесменів або політиків наставивши її на такий крок, - мені важко сказати.

І в деру чергу, що я вимушений зробити, так це звернусь за підсудністю до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з проханням провести відповідну профілактичну роботові з метою запобігання злочинів з головою Вознесенської РДА Н.Ю.Баланюк в порядку ст.ст. 27, 279, 293, 294, 295 Кримінального кодексу України (підбурювання, організація групових порушень громадського порядку, блокування транспортних комунікацій).

Другу, направлю матеріали до Секретаріату Президента України, аби керівництво держави мало о’єктивну картину того, як «агітує» за реформи керівництво виконавчої влади Вознесенського району, та могло надати оцінку подібним розмовам. Вочевидь, що кадрова кризу в системі державного управління набрала апогею.

Третє, надаю відповідь на зухвалість пані Баланюк.

Почну з того, що не треба змішувати вимоги до адміністративно - територіального влаштую з організацію бізнесу на тій чи іншій території, приміром на території Бузької і Таборівської громад, про яких більш за все піклується пані Баланюк (Олександрівська і Прибужанівська ОТГ виставлені нею на позір, це всі розуміють). Перше диктується необхідністю ефективного надання адміністративних та соціальних послуг, наближенням їх до людини, можливість розвитку територій. Другу - кон'юнктурою ринку (економічна ситуація на ринку, попит, пропозиція можуть змінитись, і бізнес за рішенням власника може у будь - який годину зірватися з місця і перейти в інше вигідніше місце). Адміністративно - територіальний устрій є скелетом держави, він не може на відміну від бізнесу жваво рухатись і шукати вигідніші місця.Тож нова конфігурація організації влади за результатами територіальної реформи створює сприятливий клімат для приходу бізнесу, а НЕ НАВПАКИ!

Добру організацію соціально відповідального бізнесу на територіях існуючих (ще необ' єднаних) громад треба поважати і цінувати (ПДФО є суттєвим джерелом наповнення бюджету), але це не означає, що там, де є бізнес, необхідно створювати ОТГ з обов'язковим наданням їм статусу спроможних. Ще разів нагадую, спроможність громад визначають не збори громадян шляхом голосування і складанням протоколу, не сільські голови "тримаючи руку на пульсі", не бізнес - партнери в наглядовій раді тієї чи іншої корпорації чи товариства, а ДЕРЖАВА. Регулюючи адміністративно - територіальний устрій, держава визначає вимоги до створення адміністративно - територіальних одиниць таким чином, аби ці одиниці булі спроможними для виконання тихий функцій, заради яких сморід утворюються.Саме Перспективний план формування громад Миколаївської області визначає вимоги до оптимальної конфігурації громад як в адміністративному, інфраструктурному, так і в економічному планах. Перспективний план по кожній області затверджується розпорядженням Кабміну.

Якщо Вас, пані Наталю, дуже хвилює доля Бузької об' єднаної громади, то відповідно до Методики формування спроможних територіальних громад адміністративні і соціальні послуги мешканці цієї об' єднаної громади мають отримувати у місті Вознесенську, там, де сморід їх отримують наразі, де більшість з них має роботові, користується ринками, банками, театрами, стадіонами, магазинами, майстернями, парковою зоною міста обласного значення. Де навчаються їх діти, відвідують музичні та художні школи. Де є уся належна інфраструктура.

Варто зазначити, що до складу Бузької і Таборівської громади входити по одному населеному пункту, власне центри - сіла Бузьке і Таборівка. Сморід не просто знаходяться біля міста Вознесенськ, сморід вже давно "врослися" у місто: їдеш по селу Бузьке і не розумієш де закінчується Бузьке і починається Вознесенськ.

Населені пункти Вознесенськ, Бузьке і Таборівка вже давно стали єдиним соціально - економічним кластером.Цілком логічно, що сіла Бузьке і Таборівка мають бути місцями комфортного проживання, а місто Вознесенськ - працювати на розвиток всієї території, забезпечувати людей роботою і ринками. Ці три поселення визріли, щоб взаємодоповнювати один одного.Тож відповідати вимогам спроможності, потребам людей і здоровому глузду має модель об' єднання цих громад з адміністративним центром у місті Вознесенськ.Більш того, до цього об' єднання по Методиці мали б бути запрошені Григорівська, Вознесенська селищна та Новогригорівська громади.

Пані Наталя ще три тижні тому на засіданні спільної обласної робочої групи презентувала Перспективний план Вознесенщини, де за її думанням до складу вже створеної Олександрійської об' єднаної громади з центром в селищі Олександрівка мали б входити і Бузька і Таборівська громади. Що на найближчі десятиліття зобов'язувало б жителів сіла Бузьке чи Таборівка їхати через Вознесенськ за отриманням соціальної, медичної, іншої допомоги до села Олександрівка, яку знаходиться за 10-12 кілометрів. Чим можна керуватись, виходячи з подібною пропозицією, якщо мешканці Бузького і Таборівки увесь спектр послуг можуть отримати у м. Вознесенськ на сусідній вулиці, у крайньому випадку через дві - три зупинки міського громадського транспорту від місця проживання.

Щодо визнання спроможними об' єднаних Бузької і Таборівської громад з адміністративним центром в селі Бузьке, то у міні великі сумніви в життєздатності такої ідеї. Сподіватись на ті, що табличка буде висіти на будинку Бузької сільради, а під організацію послуг буде використовуватись майно спільної власності територіальних громад району в місті Вознесенську - те це балачки. Відповідно до поокремої чисельності і розміру територій громад Вознесенщиничастка, яка буде належати Бузькій громаді, може скластися образно кажучи з двох - трьох кімнат, можливо з одного зверху від наявного в районному центрі майна. І чи буде взагалі щось "складатись" - це ще питання. Позаяк майбутня районна влада укрупненого Вознесенського району (Вознесенський, Веселинівській, Доманівський, Єланецькій) буде правонаступником майна і майнових прав району.Відповідно буде використовувати базу теперішнього районного центру, якої можливо буде і не вистачати. Таким чином, для визнаної гіпотетично спроможної Бузької об' єднаної громади треба буде десь знаходити далеко не гіпотетичні, а реальні адмінбудівлі, бюджет, інші ресурси для розміщення органів управління місцевого самоврядування (управлінь, відділів), органу державної реєстрації прав, актів цивільного стану, реєстрації місця проживання, відділення пенсійного фонду, терцентру соціального захисту, органу правопорядку, пожежної частини, пункту швидкої допомоги, центру надання адміністративних послуг, відділу держархбудконтролю, центр первинної медичної допомоги те інших об' єктів.

Скажіть, будь ласка, навіщо все це городити в селі Бузькому на відстані одного житлового кварталу від місця, де усе вищенаведеневже єі треба тільки протягнути руку, щоб дістати! Надія на ст.93 Бюджетний кодексу щодо отримання послуг будь - де у м. Вознесенську за гроші - малоймовірна. З районного рівня багато функцій в найближчий годину буде передано на місця.

Є у декого побоювання, що місто Вознесенськ після об' єднання почне "хапати"? Впевнений - НІ! Заразом же ніхто не "хапає". На сьогодні жодного передставника від навколишніх територій у Вознесенській міській раді не має, але місто ні для кого не закрито, навпаки, люди з району отримують ті, за чим їдуть чи не щодня. У принципі нічого абсолютного і стерильного в житті не буває, конфлікти існують завжди і всюди, навіть в дружній родині, але для того і створюється в соціумі представницький колективний розум, щоб все зважено і своєчасно вирішувати.

Щодо Прибужанівської та Олександрівської громад.Хоча ці громади поки що не представлені в Песпективному плані формування громад Миколаївської області (об' єднання поза Перспективним планом з подачі Мінрегіонрозвитку прийнято називати "вільним"), однак ці громади є перспективно (потенційно) спроможними (з частково наявною інфраструктурою), і це розуміють в області. Обласна робоча група з підтримки та впровадження заходів із добровільного об' єднання територіальних громад у Миколаївській області після факту утворення цих громад - наприкінці серпня - одноголосно визначила ці громади як спроможні з подальшим клопотанням до Миколаївської обласної заради щодо ухвалення рішення про несення змін до Перспективного плану. Чекаємо на вирішення питання в цілому по Вознесенщині, далі - в обласній раді.

Щодо Бузької і Таборівської громад робоча група оцінила обставини навколо них (на тій година не об' єднаних, але принципового значення це не має) та висловило КОЛЕКТИВНЕ побажання районній владі доопрацювати бачення і пропозиції їхнього місця в Перспективнону плані області, яку б відповідало чинному законодавству, Методиці формування територій громад і потребам мешканців, за що проголосувала переважна більшість членів робочої групи. Виокремлювати Бузьку об' єднану громаду від міста Вознесенськ на мій суб' єктивний погляд - не найкраще рішення! Це створить дуже негативний прецедент, після чого уся територіальна реформа на Миколаївщині з її "скріпленнями" накриється мокрим рядном.

Здається тут усе зрозуміло.

Незрозуміло для міні інше. Звідки така лють і незичливість керівництва Вознесенського району, окремих сільських голів до міста Вознесенськ і керівництва міста.Я не збирають примушувати високоповажних чиновників з одного чи іншого боку до "Братерської любові", але з волаючою немилістю треба щось робити. На засіданні спільної робочої групи в серпні я у своєму виступі був вимушений нагадувати розлюченій пані Баланюк, що Вознесенський район це Україна, а місто Вознесенськ є українським містом і питання об' єднання стоїть не з ворожимо містом закордонної держави.

Працюючи в Офісі реформ більш ніж півтора року бачу : антагонізм еліт районів і районних центрів не вщухає і ще більше поглиблюється, навіть роздмухується. Це говорити тільки про ті, що місцева влада не є самостійною і не є відповідальною в глибокому державницькому розумінні цього слова. Побачити країну вдається далеко не всім.

Конче необхідно перегорнути цю ганебну сторінку. Залишити в минулому ворожість, образи, недовіру.Треба якнайшвидше впроваджувати повноцінний інститут місцевого самоврядування, а тому створити нові спроможні громади на новій територіальній основі, переобирати місцеву владу, надати їй можливість володіти однаковими повноваженнями, однаковими правами щодо використання ресурсів, наповнення бюджету, однаковими інструментами для забезпечення розвитку територій.

Від громадянського суспільства - міра своєї небайдужості і відповідальності за тихий, кому мі довірили місцеві і державні справи.