Іноді я чую питання: «За що мої друзі загинули на Майдані та на фронті?». Я знаю за що. Але дедалі важче стає відповідати, коли кількість негативу постійно росте. Це стосується різних сфер життя і я завжди намагаюся бачити і позитивне.
Але, не помічати те, що деякі структури відкрито саботують реформи неможливо. Життя складається з дрібниць і тому лише боротьба кожного призведе до змін. Так сталося і цього разу, коли ми натикнулися на стіну байдужості з боку працівників нашої міліції, бо назвати цих представників поліцейськими я не можу - не заслуговують.
Так, вони продовжують займатися своєю улюбленою справою – писати «відписки» замість реальної роботи. Як і до всіх тих подій, що змінили суспільство. На прохання ветерана війни, не учасника АТО, а саме ветерана, знайти його дитину, яку від нього переховує його колишня дружина, яка не зрозуміла навіщо він пішов захищати країну, вони не просто написали стандартну відписку. Вони зробили це з такою байдужістю, що навіть замість доньки шукали (увага) сина!
Тобто, виходить, що у нас нема до кого звернутися, щоб навіть з’ясувати де твоя рідна дитина. Поліція у нас на це не спроможна, не мотивована чи не уповноважена? Раніше постійно казали що у них зарплатня маленька, тому так і працюють. Зараз теж маленька? Так важко встановити де мешкає державний службовець, який щодня на службі, або подати відповідні запроси в якому дитячому садочку дитина і так далі? Я маю їх вчити оперативній роботі? Чи просто «вихлопу» нема, навіщо робити? Чи може це ще один приклад колової поруки між працівниками МВС та працівниками суду, в якому працює героїня цієї розповіді?
Я добре пам’ятаю співробітника Заводського районного відділку поліції, який підписав цей документ. Шість років назад, коли на мене напали два нетверезі вилупки, тому що я, будучи позаштатним дільничним, намагався розборонити групову бійку, які погрожували вогнепальною зброєю, яка в них була і влаштували бійку з нарядом ДПС, він так само мені сказав: нічого не вийде, не рипайся. Я тоді і відписки не отримав. І ці люди успішно пройшли переатестацію, люстрацію і так далі. Я про це раніше писав у своєму матеріалі «Продам місце в національній поліції. Дорого».
Багато було написано мною на тему поліції. І я послідовно продовжую відстежувати її роботу як людина яка приймала участь у її формуванні і має особисту відповідальність за все що відбувається навколо. Це право дав мені Майдан та участь у громадській діяльності мого міста, в першу чергу. Тому я буду і надалі висвітлювати те, що бачу в її роботі. Як добре так і погане.
Чекаємо на реакцію. Так не залишимо. #pletenchukclub 20/06/17 Д.В.Плетенчук