Про скіфський курган, Первомайську прокуратуру та геббельсівську пропаганду…

З часів ІІ Світової війни та перемоги над нацистським режимом, доволі часто, маючи на увазі підбурювання, провокацію, завуальовану брехню, використовується термін «геббельсівська пропаганда», та відповідно під «геббельсівськими методами пропаганди» розуміється спотворення фактів або спритне поєднання фактів і брехні.

Саме рейхсміністром народної освіти та пропаганди Геббельсом було сформульовано ряд «професійних фундаментальних постулатів», зокрема стосовно того, що:

- оволодіння масами – єдина мета пропаганди;
- для досягнення цієї мети є позитивними будь-які засоби, головне, щоб пропаганда була ефективною;
- відповідно, крім «білої», правдивої інформації, необхідно використовувати «сіру», тобто напівправду, і «чорну» - відверту брехню: «ми домагаємося не правди, а ефекту»;
- причому «чим жахливіше брехня, тим охочіше в неї вірять» і тим швидше вона поширюється;
- а щоб у натовпу не виникало сумнівів, «послання» повинні бути примітивними, без подробиць, на рівні однозначного гасла: «найгірший ворог пропаганди – інтелектуалізм»…

Відмінною рисою такої пропаганди є те, що вона не просто маніпулює громадською думкою, а створює її, перетворюючись на інструмент соціального контролю.

Саме такі асоціації викликало розміщене на офіційному сайті обласної прокуратури та розповсюджене серед миколаївських ЗМІ інформаційне повідомлення Первомайської місцевої прокуратури про те, що «Завдяки прокуратурі державі реально повернуто земельну ділянку, яка є культурною спадщиною України».

Нібито і подія така дійсно відбулася, про що особисто можу засвідчити, і Кривоозерська районна прокуратура на цей час перетворилася на Кривоозерський відділ Первомайської місцевої прокуратури, тому інтереси держави в судовому порядку представлялися Первомайською місцевою прокуратурою, і Кривоозерським районним судом дійсно було «визнано частково недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку та зобов’язано громадянина повернути її у власність держави», і акт відповідний було складено… а от враження того, що це повідомлення писалося у відповідності із відомими постулатами доктора Геббельса не пропадає.

Чомусь у деяких представників ЗМІ та миколаївців, які ознайомилися із «інформацією», та навіть у деяких моїх колег – працівників Кривоозерської районної державної адміністрації, які особисто брали участь у вирішенні цього питання, після ознайомлення із цим повідомленням склалося таке враження, нібито Кривоозерською райдержадміністрацією нещодавно був незаконно переданий якомусь громадянину у приватну власність скіфський курган, а тут Первомайська місцева прокуратура – раз, і «забезпечила повернення культурної спадщини»…

Може таке враження склалося тому, що у зазначеній «інформації Первомайської місцевої прокуратури», прямо таки відповідно до наведеного геббельсівського постулату щодо примітивності та недоречності інтелектуалізму і подробиць, жодним чином не згадується про те, що вказану земельну ділянку загальним розміром 4,44 га разом із курганом площею 0,1894 га зазначений громадянин отримав у приватну власність у 2004 році при розпаюванні земель КСП, дійсно на підставі розпорядження голови Кривоозерської райдержадміністрації №599-р від 04.10.2004 року «Про затвердження Проекту землеустрою щодо організації території земельних ділянок (паїв) про виділення в натурі (на місцевості) громадянам земельних ділянок (паїв) та складання державних актів на право власності на землю» стосовно 463 осіб, тобто майже півтора десятиріччя тому.

Мало того, починаючи з 2015 року, коли вивчалися правові варіанти вирішення зазначеного питання чітко визначалося, що з метою дотримання чинного законодавства України у разі подання прокуратурою судового позову, Кривоозерською райдержадміністрацією повністю підтримується позиція щодо повернення кургану як культурної спадщини у державну власність (вих. №539/02-35-9/15 від 07.10.2015).

При цьому райдержадміністрація, як один із відповідачів, не погоджувалася лише с позицією прокуратури щодо повного скасування приватизації належного громадянину паю, наполягаючи на тому, щоб із приватизованої земельної ділянки була виключена лише площа кургану, яка відповідно до законодавства не мала підлягати розпаюванню та приватизації, але при цьому були дотримані законні права громадянина на отримання земельного паю як члена КСП. Саме така правова позиція і була підтримана судом, у рішенні якого чітко зазначено, що через те, що прокуратурою «не доведено недійсності всього державного акту на право власності… виданого Кривоозерською районною державною адміністрацією 15 жовтня 2004 року на земельну ділянку площею 4,44 га… суд вважає, що позов є обґрунтований та такий, що підлягає частковому задоволенню в частині незаконного виділення земельної ділянки площею 0,1894 га, що є пам’яткою». Тобто у судовому порядку спільними зусиллями суду, прокуратури, райдержадміністрації і навіть громадянина, який як власник земельної ділянки забезпечив збереження кургану, було вирішено давню проблему із незаконною приватизацією культурної спадщини.

Правда, варто підтвердити і те, що прокуратура замість того, щоб у робочому порядку сприяти правовому оформленню повернення кургану, у притаманній їй безцеремонній манері чомусь лише через півроку «нагадала» про необхідність повернення кургану не самому громадянину, якому це приписувалося рішенням суду, а райдержадміністрації. Але нічого, працівниками Кривоозерської райдержадміністрації та сільським головою спільно з власником земельної ділянки було складено і підписано відповідний акт прийому-передачі.

А от у тому, що «зроблений відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно», – знов «інформація Первомайської місцевої прокуратури», м’яко кажучи не відповідає дійсності. Бо для того, щоб цей запис здійснити, згідно чинного законодавства потрібно розробити і затвердити проект землеустрою, на що райдержадміністрації має бути виділене відповідне фінансування, що також має бути зроблено згідно передбаченої чинним законодавством процедури.

Але я переконаний в тому, що сектор культури, юридичний відділ та управління фінансів райдержадміністрації спільно з районною радою вирішать питання фінансування, державним реєстратором райдержадміністрації буде внесений відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, – але, звичайно ж, все це буде робитися лише «завдяки Первомайській місцевій прокуратурі».

Наприкінці, правда, також хотілося б згадати і про те, що враховуючи спільний позитивний результат по поверненню об’єкта культурної спадщини, Кривоозерською районною державною адміністрацією 20.07.2018 р. направлено до прокуратури клопотання про здійснення комплексної перевірки дотримання чинного законодавства щодо охорони пам’яток археології (курганів), наявних на території району.

Варто підкреслити, що і структурні підрозділи райдержадміністрації, і сільські ради, як і у згаданому випадку, готові максимально сприяти в цьому процесі. І питання не в тому, що підготовивши куцу і напівправдиву «інформацію», Первомайська місцева прокуратура відверто «підставила» облпрокуратуру, яка її офіційно розповсюдила, і викликала відверте несприйняття серед місцевих жителів, які знають, як це відбувалося насправді. Просто якось не хочеться, щоб коли наступного разу спільно буде вирішено чергову проблему, це відбулося б виключно «завдяки вжитим прокуратурою заходам», бо це знов стане підтвердженням того, що «творче надбання» відомого «класика пропаганди» Йозефа Геббельса, нажаль актуально і затребуване донині.

Використані джерела:

1. Завдяки прокуратурі державі реально повернуто земельну ділянку, яка є культурною спадщиною України // https://myk.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_c=view&_t=rec&id=235381

2. «Мы добиваемся не правды, а эффекта пропаганды!» Десять правил Геббельса, которые работают и сейчас // https://www.znak.com/2014-10-29/desyat_pravil_gebbelsa_kotorye_rabotayut_i_seychas

3. Йозеф Геббельс // https://uk.wikipedia.org/wiki/Йозеф_Геббельс

4. Главные принципы пропаганды Геббельса // https://pikabu.ru/story/glavnyie_printsipyi_propagandyi_gebbelsa_1660825