Вода – це право людини, це вище за всі інші ресурси

прочитання: 3295
03.01.2021 17:47

Не можна знищувати Ресурс№1 на Землі – воду, без якої нема життя, заради виробництва іншого ресурсу – електричної енергії, яку можна отримати із дружніх для природи відновлюваних джерел.

До 07.01.21 можна надіслати до Міненерго свої зауваження та пропозиції до проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції довгострокової Державної економічної програми розвитку атомної енергетики».

Ця Концепція передбачає подальше збільшення навантаження на водні ресурси, що неприпустимо.

«Зелений світ» м. Вознесенська направив до Міненерго вже два своїх зауваження. Перше стосувалося негативного впливу АЕС на здоров`я населення https://news.pn/uk/blogs/247158 , друге – неприпустимий вплив на водні ресурси.

Для тих, хто бажає знати більше, прикріплюю текст листа.

Міністерство енергетики України

kanc@mev.gov.ua

ГО ВЕА «Зелений світ»,

56507, Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул. Омеляновича-Павленка,106, Сергій Колєсніков, kolesnikov.s.t@gmail.com

Пропозиції та зауваження до проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції довгострокової Державної економічної програми розвитку атомної енергетики»

Зауваження №2.

Запропонована концепція довгострокової Державної економічної програми розвитку атомної енергетики (далі – Коцепція) не може бути схвалена у зв`язку з її незабезпеченістю водними ресурсами та негативним впливом на стан водних екосистем.

Згідно п. 20 Постанови (3) викладене вище Зауваження є підставою для грунтовного вивчення проблеми забезпечення водними ресурсами атомних електростанцій України та їх впливом на стан водних екосистем із залученням відповідних фахівців до схвалення Концепції.

Пояснення.

Не можна знищувати Ресурс№1 на Землі – воду, без якої нема життя, заради виробництва іншого ресурсу – електричної енергії, яку можна отримати із дружніх для природи відновлюваних джерел.

«У своєму ставленні до такого ресурсу, як вода, наголошує Кенза Робінсон з водного управління ООН, потрібно мислити більш далекоглядно, ніж у випадку з іншими ресурсами Землі: "Вода – це право людини, це вище за всі інші ресурси. У води – особливий статус, і тому ми повинні підходити до неї комплексно"(5).

Проблема питної води.

Лише 0,014% води на Землі є питною, легкодоступною і знаходиться на поверхні (1) Вже зараз дві третини населення планети живуть в умовах гострої нестачі вологи не менше одного місяця на рік. Півмільярду людей відчувають дефіцит води щоденно. Експерти прогнозують, що до 2030 року глобальний попит на воду перевищить пропозицію на 40% (1). В останні роки деякі регіони світу впритул наблизились до так званого «дня нуль» – часу найбільшої вразливості, коли вода просто закінчується. Так сталося в бразильському Сан-Паулу в 2015 році, в південноафриканському Кейптауні в 2018 році, в четвертому за розміром індійському місті Ченнаї в 2019 році (1).

Вода поповнила ряд ресурсів, поряд із нафтою та золотом, що торгуються на Wall Street (2)

За класифікацією ЮНЕСКО Україна належить до країн з малим рівнем водного забезпечення (1 тис. метрів кубічних на людину). Обсяг річкового стоку, що припадає на одного жителя України, один з найнижчих в Європі. А на півдні держави й того менше – 400-500 метрів кубічних на особу (2).

У світовому рейтінгу «Відновлювані внутрішні ресурси прісної води на душу населення», які оприлюднює Світовий банк (8), Україна посідає 125 місце зі 180 країн. Тут на одну людину приходиться усього 1,2 тис.куб.м. прісної води ( у Росії – 29 тисяч). Українські пропорції гірші, ніж у Ефіопії та Нігерії. А у південних регіонах України співвідношення ще гірше – всього 400-500 кубів на людину.

На 80% українці черпають питну воду з поверхневих джерел, а в окремих регіонах цей показник доходить до 100% (1). Це при тому, що саме ці водні об’єкти останні десятиліття нещадно експлуатуються, активно забруднюються та міліють.

Глобальні зміни клімату є вирішальними й для України. Зростання середньорічних температур провокує активне випаровування вологи. Наразі воно вдвічі більше, ніж було в 1990 році. Станом на березень 2019 року посушлива зона України змістилася (12) на 200 км на північ (Додаток 1). Кількість опадів зменшується. Якщо нічого не робити, зона посухи в 2050 році розростеться ще на 30% (1).

Світовий банк дослідив ситуацію в Україні: якщо нічого не змінювати, то в 2040 році в Україні буде дуже обмежена кількість джерел води, а питна вода стане дефіцитом (8).

До кліматичних змін додається нераціональне використання води та масові викиди нечистот й шкідливих речовин в поверхневі води.

Україна синхронно з усім світом рухається до водної кризи.

Час прирівняти проблему якості та кількості наших водних ресурсів до питань національної безпеки й адекватно протидіяти загрозі, розумно використовувати водні ресурси та відроджувати водні екосистеми.

Тому державна влада повинна усвідомити масштаби проблеми та враховувати її під час схвалення Концепції довгострокової Державної економічної програми розвитку атомної енергетики.

Вплив АЕС на водні ресурси.

Дві третини теплової енергії, яка продукується ядерним реактором, скидається у довкілля за допомогою систем водяного охолодження. При цьому десятки мільйонів кубометрів чистої води (Ресурс №1) випаровуються, а весь той бруд, що залишається у технічній водоймі-охолоджувачу, «продувається» до річки. Так відбувається негативний вплив АЕС на обсяг природних ресурсів (вода – ресурс №1), екологію та навколишнє природне середовище (виснаження та руйнація водних екосистем), забруднення ... води, земель (зрошення після АЕС), зокрема забруднення утвореними відходами ( радіаційне, хімічне та теплове забруднення води).

Таким чином, ствердження, що «Проєкт акту не матиме впливу на ... екологію та навколишнє природне середовище, обсяг природних ресурсів, рівень забруднення ... води, земель, зокрема забруднення утвореними відходами, ...» (п. 6 Прогноз впливу) не є коректним (тобто, є таким, що не відповідає дійсності).

Варто згадати що в США встановлені терміни переходу енергогенеруючим кампаніям на водокористування без скидів у поверхневі водні об’єкти. Цей захід є необхідним для збереження водних ресурсів і його необхідно застосовувати і в Україні.

На прикладі ЮУ АЕС розглянемо забезпеченість атомних електростанцій водними ресурсами та вплив АЕС на водні ресурси.

Офіційна інформація на сайті ЮУ АЕС за 2018 рік:

Забір води з р. П. Буг (підживлення Ташлицької водойми-охолоджувача) тис. м3 55745,6
4 Скидання зворотних вод до Олександрівського водосховища (продувка Ташлицької водойми-охолоджувача) тис. м3 26397,4
5 Скидання забруднюючих речовин до Олександрівського водосховища з продувочними водами Ташлицької водойми-охолоджувача тонн 8997,4

ЮУ АЕС у 2018 році забрала з Південного Бугу 56 млн. куб.метрів води тільки для підживлення (без водоспоживання м.Южноукраїнська та проммайданчику АЕС), а скинула забрудненної води 26 млн. куб.метрів. Тобто, 30 млн. куб.метрів чистої річкової дефіцитної води втрачено безповоротно. Разом з «продувочними» водами скинуто 9 тонн забруднюючих речовин.

В той час, коли Миколаївська область має самі низькі експлуатаційні запаси води (Додаток 6)

Сток води в басейнах річок, зокрема, Південного Бугу, постійно зменшується (Додаток 4)

«1845 року в районі села Олександрівка витрата весняного паводка складала 6400 м3/с. За наступні 55 років – до 1900-го включно – цей середній показник не перевищував 1209 м3/с. Ще через півсторіччя (до 1950 року) середня витрата вже становила 988 м3/с, на 2000 рік – 592 м3/с. Останні ж 15 років середній весняний паводок не перевищував 307 м3/с. У 2014-му, 2015-му та 2016 роках витрати води під час весняного водопілля становили відповідно 84 м3/с, 89 м3/с та 114 м3/с (4).

«Николаевская область всегда выделялась дефицитом воды, и острота проблемы водообеспечения усиливается из года в год. Так, из последних 15-ти лет двенадцать в промежутке летней межени имели периоды, когда расходы воды в низовье Южного Буга были ниже установленных санитарных попусков. В этом году в связи с жаркой и засушливой погодой решением специальной межведомственной комиссии, начиная с 3 июля, санитарный попуск также уменьшен - с 17 м3/с до 12,8 м3/с» (7).

Тридцять років тому, до пуску третього енергоблоку ЮУ АЕС, сток Південного Бугу був більше, ніж зараз. І вже багато років у зв`язку зі зміною клімату спостерігається тенденція до його зменшення (Додаток 4). Навіть у листопаді цього року сток Південного Бугу був рекордно мінімальний для цього місяця за усі роки спостережень ЮУ АЕС, починаючи з 1977 року (10). Наведене свідчить про те, що можлива ситуація, коли навіть всього стоку Південного Бугу може не вистачити тільки для водозабезпечення ЮУ АЕС.

Третій енергоблок було введено у експлуатацію тому, що він вже був майже збудований., хоча технічна водойма-охолоджувач ЮУ АЕС була розрахована на роботу двох енергоблоків. Це викликало як економічні втрати ( влітку ЮУ АЕС зменшувала виробництво електроенергії майже вдвічі від проектної), так і екологічні ( вимушена постійна «продувка» технічної водойми-охолоджувача до річки Південний Буг).

Екологічна експертиза 1989 року рекомендувала переводити енергоблоки ЮУ АЕС на градирні для того, щоб забезпечити ефективну їх роботу та відійти від забороненої прямоточної системи охолодження. Але вже третій, останній енергоблок ЮУ АЕС, відпрацював свої проєктні 30 років, а охолоджування відбувається згідно проекту 1976 року - водою Ташлицького водосховища.

Реконструкція системи технічного водозабезпечення, яку зараз активно реалізує ЮУ АЕС з неприпустимим порушенням діючого законодавства, не вирішує проблеми охолодження. А , навпаки, передбачає подальше зарегулювання річки та збільшення на чверть забору води з р.Південний Буг. При цьому у прихованому від громадськості проєкті, який не пройшов оцінки впливу на довкілля, передбачається відділення частини технічної водойми-охолоджувача ЮУАЕС для роботи Ташл.ГАЕС. Разовий скид 10 млн.кубічних метрів рідини технічної водойми-охолоджувача до Південного Бугу, а потім щоденне вимивання радіоактивних намулів через гідроагрегати Ташл.ГАЕС неминуче приведуть до неприпустимого забруднення річки. Яка є джерелом питного водопостачання та зрошення.

Не можна не згадати про негативний вплив ЮУ ЕК на стан іхтіофауни Південного Бугу. Вже третій енергоблок ЮУ АЕС відпрацював свої проєктні 30 років, а рибохід ( наявність якого була обов`язковою умовою будівництва Олександрівської ГЕС у складі ЮУ ЕК) у дамбі Олександрівського водосховища так і не збудовано. Ніхто і не підраховував економічні збитки від перекриття природніх шляхів міграції цінних видів риби.

Стан рІчки Південний Буг до ЮУ ЕК та після.

Робота ЮУ АЕС була не забезпечена водними ресурсами з самого початку, що призвело до економічних збитків та неприпустимого негативного впливу на стан Південного Бугу та здоров`я населення.

«Наміри підвищити рівень Олександрівського водосховища протирічить низці Законів, у т.ч. Водного Кодексу України. Так, стаття 82 вказаного Кодексу, з метою збереження гідрологічного та санітарного стану річок , однозначно ЗАБОРОНЯЄ споруджувати у їх басейнах водосховища і ставки загальним обсягом більше обсягу стоку річок в розрахунковий маловодний рік. Для Південного Бугу об’єм зарегульованого водосховищами і ставками стоку вже зараз становить 1,6 млрд. куб.м, тоді як сток маловодного розрахункового складає лише 1,3 млрд.куб.м. Тобто, межа допустимої зарегульованості стоку річки і без заповнення Олександрівського в-ща вже перевищена» (11). Такою була ситуація ще до пуску першого енергоблоку ЮУ АЕС. Зараз сток річки зменшився і буде зменшуватися далі, а зарегульованість тільки зростає.

Фотографії (Додаток 2,5) та Карта екологічного статусу поверхневих водних тіл (Додаток 3) показують, що стан Південного Бугу з відмінного після Мигійських порогів переходе у поганий після Олександрівського водосховища на р.Південний Буг, яке перетворене у технологічну водойму ЮУ АЕС.

У 2011-2012 роках була спроба оцінити якість води у Південному Бузі за європейськими критеріями, так званими таблицями RQBA (Додаток 3) Кращий статус — 1, найгірший 5. Навіть не в умовах маловоддя на такій невеликій відстані від Мигії до Олексанрівки якість води падає від 1 до 4! (9)

А мешканці Вознесенська та інших населених пунктів нижче за течією змушені споживати цю воду. А чим це для них закінчується дуже наглядно показує медична статистика (Зауваження №1).

Вплив ЮУ АЕС на стан екоситеми річки Південний Буг є неприпустимо негативним навіть у безаварійному режимі роботи. А в наслідок тяжкої аварії на ЮУАЕС, ймовірність якої різко зростає у зв’язку з продовженням експлуатації трьох енергоблоків ЮУ АЕС понад проектний термін та низки інших експериментів (заміна штатного палива, підвищення потужності понад проєктну, робота блоків у нештатному маневреному режимі ... ) до річки П.Буг потраплять радіонукліди, що унеможливить використання води для зрошення та питних цілей. Що знищить життя на посушливому півдні України.

У запропонованій Концепції розвиток атомної енергетики пропонується за рахунок знищення Ресурсу №1 – питної води, Тому не припустимим є включення до Концепції намірів продовжувати терміни експлуатації енергоблоків АЕС, підвищувати їх потужність, будувати нові блоки .

Пункт 20 Постанови (3) говорить, що Пропозиції та зауваження, що надійшли під час публічного громадського обговорення, електронних консультацій з громадськістю, вивчаються та аналізуються із залученням у разі потреби відповідних фахівців. Тому викладене вище Зауваження№2 є підставою для грунтовного вивчення фахівцями проблеми водозабезпеченості АЕС України та їх впливу на стан водних ресурсів до схвалення Концепції довгострокової Державної економічної програми розвитку атомної енергетики.

Посилання:

1. Що робити, щоб зберегти запаси та підвищити якість питної води в Україні.

2. На біржі вперше придбали ф’ючерси на воду.

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996 “Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики”. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-2010-%D0%BF#Text

4. Сток р. Південний Буг.

5. Глобальним запасам водних ресурсів нині загрожує не лише посуха.

6. Вплив ВП ЮУАЕС на навколишнє природне середовище за 2018 рік

7. Нарада у Южноукраїнську щодо Ташл. ГАЕС 26.08.15р.

8. Дослідження Світового Банку.

9. План управління річковим басейном Південного Бугу: аналіз стану та заходи, Київ, 2014 рік.

10. Екологічна обстановка в зоні розташування ВП ЮУАЕС.

11. Лист міністра екології України Ю. Костенко «Про Ташликську ГАЕС» від 13.01.1997 №10-3-21.

12. НОВА КАРТА КЛІМАТИЧНИХ ЗОН УКРАЇНИ: ЗМІЩЕННЯ НА 200 КМ НА ПІВНІЧ.

13. Офіційний сайт м. Южноукраїнська. ЯКІСНА ВОДА - НАШЕ ЗДОРОВ’Я . ПІВДЕННИЙ БУГ – НАШ КРАСЕНЬ, ЩО З ТОБОЮ? 28.08.2017

Додатки:

1- Зміна агрокліматичних зон України

2 - Фото р.Південний Буг до та після ЮУ ЕК

3 - Карта «Екологічний статус поверхневих водних тіл» ( с.182, План управління річковим басейном Південного Бугу: аналіз стану та заходи, Київ, 2014 рік).

4 - Графік витрат води р. Південний Буг.

5 - Евтрофікація Олександрівського водосховища (13).

6 - Експлуатаційні запаси води.

29.12.2020 року, Сергій Колєсніков, Голова ГО ВЕА «Зелений світ».