Чому Майдан переміг 21.02.2014

прочитання: 2404
22.02.2021 13:38

Якщо відповісти коротко – тому, що майданівці почали відстрілюватись. Тобто, після того, як протягом 18-19 лютого 2014 року російськомовні беркути-кати (які нині б’ють московських протестувальників) розстріляли, як в тирі, 8 десятків мирних протестувальників, 20. 02. 2014 зі сторони Майдан в бік псів режиму В. Януковича полетіли кулі. До цього спецпризначенці легко захищались від каміння та пляшок з «коктейлем Молотова». І якби окремі демонстранти не почали стріляти з мисливських рушниць та карабінів в беркутів, ми сьогодні поминали б не «Небесну сотню», а небесні тисячі. Непокаране зло миттєво множиться.

Це правда, котру сором’язливо замовчують, попри неспростовні факти та логіку історичних подій. Російський імперіалізм розуміє лише силу. Поки московський окупант не отримує по зубам, він не зупиняється. Порівняйте Крим та Донбас. Якщо б українські добровольці не почали збройно відповідати на військову агресію, російський чобіт безпроблемно дійшов би до Києва. Лівобережжя України чекала доля Придністров’я чи Абхазії.

Теперішнє поминання загиблих за Україну в лютому 2014 року вимагає бодай короткого правового аналізу. Особливо в контексті заяв генерального прокурора України та деяких нардепів про необхідність перегляду закону «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України», підписаного О. Турчиновим 21. 02. 2014 та чинного від 22. 02. 2014. Верховна Рада України означеним законом звільнила від кримінальної відповідальності осіб, які були учасниками масових акцій протесту, що розпочалися 21 листопада 2013 року…

Коли професор, доктор юридичних наук І. Венедиктова радить П. Порошенку вирушати до суду і саме там ДОВОДИТИ ВЛАСНУ НЕВИНУВАТІСТЬ, втрачаєш мову. Адже про презумпцію невинуватості мовлено в ст. 62 Конституції України: «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину».

Народні депутати (чи України ?), прокурори, які намагаються нині порушити кримінальні провадження проти майданівців, що не бажали бути живими мішенями в київському тирі для «Небесної сотні», взагалі ніколи НЕ ЧИТАЛИ української Конституції. Інакше вони б помітили ст. 58: «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи» {Офіційне тлумачення ч. 1 ст. 58 див. в Рішенні Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.1999}

Спеціально для них мушу коротко нагадати й інші дотичні до цієї прави конституційні норми.

Ст 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Ст. 8. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії

Ст. 39. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Ст. 55. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Ст. 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

Ст. 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Як бачите, мирні демонстранти, які після двох днів розстрілів беззбройних людей почали відстрілюватись, не порушили жодної статті Конституції України. На відміну від озброєних опонентів з «Беркуту», що складали присягу українському народу, а не Кремлю та його київським посіпакам.

Прокурорам, суддям, депутатам (усім причетним до 5 колони російського імперіалізму) додатково нагадаю й про Кримінальний кодекс України. На нього ця публіка традиційного посилається з надією, що народ наш – неписьменний, не вміє читати.

Отже, демонстранти, які на третю добу почали на постріли відповідати пострілами, діяли в межах ст. 15 КК України: кожна особа має право на необхідну оборону, незалежно від можливості уникнути зазіхання або звернутись за допомогою до інших. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту інтересів чи прав особи, яка захищається, або інших особи…від суспільно небезпечного посягання шляхом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії ЗУМОВЛЕНІ ПОТРЕБОЮ НЕГАЙНОГО ВІДВЕРНЕННЯ ЧИ ПРИИНЕННЯ зазіхання. НЕ Є ЗЛОЧИНОМ ЗАСТОСВАННЯ ЗБРОЇ або будь-яких інших засобів чи предметів, НЕЗАЛЕЖНО ВІД НАСЛІДКІВ, якщо воно здійснено для захисту від нападу озброєної особи чи нападу групи осіб (тітушок, беркутів – авт.)

Відповідно за ст. 16 КК України не є злочином дія, яка хоч і підпадає під ознаки діяння, передбаченого кримінальним законом, але вчинена В СТАНІ КРАЙНЬОЇ НЕОБХІДНОСТІ, тобто для усунення небезпеки, що загрожує інтересам держави, громадським інтересам, ОСОБІ ЧИ ПРАВАМ ЦІЄЇ ЛЮДИНИ АБО ІНШИХ ГРОМАДЯН, якщо цю небезпеку не можна було усунути іншими засобами.

Професійні юристи на найвищих державних посадах, корі не знають вище наведеного, множать на нуль репутацію українських навчальних закладів, де вони здобували власну правову «освіту».