Луганські щоденники. Частини 2-3

прочитання: 4286
05.04.2021 10:34

2. Нині бачив пошарпаного» «пазіка», що ледь не розпадається на частки, сновигаючи між залишками лисичанського асфальту. На чолі машини, втомленої життям не менш за пасажирів, зазначено маршрут «Золоте – Сіверськодонецьк». Утримуюсь від спокуси відвідати м. Золоте, щоб побачити на власні очі, у що перетворився наш будинок, власноруч споруджений татом на перетині вулиць С. Павлова та І. Рєпіна. Наприкінці вулиці Павлова колись стояв дім дідуся. Там ми – онуки вперше почули смачні українські слова: чувал, віхоть, вигон, погріб, успідок, цапок, гвіздок, бантини, цеберко, очкур, ослін, толь, підбріхувач, жужалка, палимон, терикон, посадка, кармазин, забрьоха, баюра, тюря, прив’язь, кліть, налигач, байрак, вагонетка, макуха, мазайло, півмисок, коногонка, ладик, к…цап, справа гарбузова, сраламазалаказала (це одне слово)))… Нехай в моїй пам’яті м. Золоте залишиться таким, яким я його востаннє побачив 40 років тому, провідавши бабуню (доньку та онуку репресованих куркулів) в статусі студента Миколаївського кораблебудівного інституту. Дідусь не дожив до моменту, коли перша людина з його родини вступила до ВНЗ СРСР.

Блукаю розбитими вуличками провінційного Лисичанська посеред куп побутового сміття та некошених бур’янів. Намагаюсь «почути Донбас». Автор цієї мантри вже трохи говорить англійською мовою. Але він принципово ніколи не вимовить жодного слова українською. В контрактах зірок ФК «Шахтар» зазначений обов’язок вивчати російську, а не українську мову. Щоб почути Донбас, треба обов’язково говорити російською? Якути, татари, інгуші, ханти, даги, мордва, осетини, абхази з РФ, котрі зруйнували донецькі аеропорт та стадіон, є тими, хто «услишал Донбас» Ахметова? Співставляю Лисичанськ з Дрогобичем, Мукачевим чи Кам’янцем. Бачу різні планети. Про порівняння обласного центру Луганщини – Сіверськодонецька з Тернополем, Франківськом або Хмельницьким взагалі не йдеться. Почуйте Донбас…Слухаємо, дивимось.

Телевізія щодня обговорює тему «Що робити з окупованою частиною Донбасу (ТОТ) після її повернення в Україну». Ми вже перемогли у війні з РФ? Хтось знає, коли повернеться ЛуганДон? А Крим повертаємо? Коли та яким чином? Сучасні керманичі держави не відають, що робити з вільною частиною Донбасу, водночас витрачаючи значні суми бюджетних та грантових коштів на розробку планів «відновлення окупованих територій після їхнього повернення під юрисдикцію України». В Києві зробили так, що пенсіонери з довідками ВПО змушені ходити в окуповану зону. Позаяк ТАМ залишились: нерухоме майно, старенькі батьки. Натомість ТУТ – соціальна допомога та пенсія. Сплата громадянину України пенсії за віком є обов’язком української держави, в яку б точку земної кулі цей українець не помандрував. Й ніхто не має права «тимчасово» позбавляти людину пенсійних коштів.

Урядовці з місячними зарплатами 200-300 тисяч грн вирішили «зекономити» на пенсіонерах, що отримували щомісяця в середньому по 4 тисячі грн. Розуміючи, що позбавлення українських пенсіонерів засобів до існування суперечить і Конституції України, і низці міжнародних документів, ратифікованих українським парламентом! Дійсно, з окупованих територій Донецької, Кримської, Луганської областей України протягом 5 років війни до ПФУ не надійшло ані гривні. За функціонування солідарної пенсійної системи ця ситуація є причиною, не єдиною, величезного дефіциту ПФУ. Але нерозв’язання військово-політичних проблем «безвізу» з РФ, дипломатичної дружби з агресором, успішної торгівлі з окупантом та його донбасівськими маріонетками вирішувати за рахунок смертей тисяч голодних громадян похилого віку, позбавлених їх пенсій, АМОРАЛЬНО.

Лисичанськ, район «РТИ». Пам’ятник «Донбас відлітає в Росію», як мовлять місцеві.

Типовий Сіверськодонецьк.

3. Нині Лисичанськ мене здивував. Я – ветеран УГС, що встигнув закінчити школу за часів совка. Чим мене можна подивувати, особливо «на Донбасі»?

Зранку випадково зустрів двох волоцюг (народ їх називає «бомжами»). Чоловік та особа жіночої статі – вони є офіційними безпритульниками Лисичанського району «РТИ» – розмовляли між собою УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ. Глава Луганської ОДА завжди принципово говорить російською. Лише не пишіть мені, що розкрадати бюджет можна і в новенькій вишиванці, й навіть вимовляючи щось державною мовою, публічно. Я це і сам бачив та спостерігаю. Подивився я на двійко 40-річних старців біля сміттєвого контейнеру – символу сучасних українців.. і ледь не заплакав.

В будь-якій цивілізованій країні Кравчука, Кучму, Ющенка, Януковича, чи Порошенка з наступником очікувало б довічне ув’язнення. Бодай за те, що вони перетворили унітарну країну з 80 % представниками титульної нації - українців серед населення на федерацію. Коли я 22 роки тому в Пенсільванському університеті, у Філадельфії, намагався пояснити місцевим правникам український конституційний феномен, вони не сміялись (через ввічливість), а лишень «донтандестендили». Наш основний закон демонструє світові українців в якості клінічних ідіотів. Адже в загальних засадах (ст. 2) Україна є унітарною державою. Але в межах «унітарної» країни існує автономна республіка (їй виокремлено розділ Х), з власними урядом, освітою, 3-ма офіційними мовами, зовнішньоекономічною політикою etc. Каталонія чи Борусія у федеративних Іспанії, Німеччині володіють меншим обсягом прав, аніж колишня Кримська область в унітарній Україні. Крим віддали Росії відразу, як ухвалили його автономний статус.

Наразі Донбас отримав власну автономію де-факто в 1994 році, а де-юре в 2014-му. Коли після Кримської області РФ окупувала частину Донецької та Луганської областей. Якби не добровольці, 14 тисяч загиблих українських громадян, нині увесь Донбас був би російським.

Протягом десятирічь регіональна політика на сході України базувалась на легалізованій українофобії. Всі керівники правоохоронних органів, будь-яких державних структур в Донецькій, Луганській областях призначались президентами України виключно після погодження кандидатів з місцевим російським криміналітетом (а україномовного злочинного світу в Україні ніколи не було і НЕМАЄ, що є ознакою несформованої держави). Карткові кидали, шлепери, баклани, шаапкокради, сутенери під парасолькою КГБ/ФСБ стали мільярдерами, мультимільйонерами. Через відкритий кордон вони руйнували економіку потоком контрабанди з РФ, що потрапляла в Україну через Донбас завдяки дозволеним Києвом прямим угодам з прикордонними областями Росії. Ніхто не розслідував резонансні вбивства, зникнення людей . Хазяї Донбасу наказували власним холуям розмовляти з ними виключно російською мовою Міський голова А. Садовий у Львові говорив з віце-прем’єром Б. Колесніковим виключно російською, не соромлячись телекамер. Високопосадовець Ю Луценко може навіть з Л. Кучмою говорити українською. Але в спілкуванні з Р. Ахметовим (біологічним сином Л. Кучми) Луцик стає на задні лапки і говорить виключно мовою хазяїна. Тобто, російською, рідною мовою мордви. Чия мова – того й держава.

Тому на 29-му році «розбудови» незалежності міські голови Лисичанська, Сіверськодонецька, Рубіжного, як і керівник Луганської ОДА/ВЦА публічно виступають російською. А місцеві бомженки, як і двірнички, говорять українською. Рідною мовою запорізьких козаків, котрі в 1710 році й заснували Лисичанськ. Серед козарлюг були українці з прізвищами, що і сьогодні трапляються в Лисичій Балці: Затуливітер, Бублик та….Гарбуз. Українці Південної Слобожанщини про те, що від 1991року безперервно будується в Донбасі, завжди казали: «Ця справа – гарбузова», тобто безперспективна. Отримаєте відмову – гарбуза.

Лисичанський Ейфель. Він забезпечує трансляцію на ОРДЛО російськомовного телеканалу «Дом», що фінансується з держбюджету України, з Ю. Мендель в якості журналістки ))).