Українська морська піхота та Миколаїв

прочитання: 12997
25.05.2021 16:24

Якось майже непоміченим виявилось святкування Дня морської піхоти України 23 травня. Цього дня в1918 році гетьман України (від 29.04. 1918 до 14. 12. 1918) Павло Скоропадський видав указ по Морському відомству «Про початок формування бригади морської піхоти у складі трьох полків для несення служби». Миколаїв та Миколаївщина мають безпосередню причетність до цього свята. І не лише тому, що в місті базується 36 окрема бригада морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського. Корисно вчинити історичну екскурсію.

На берегах річки Синюхи наприкінці вересня 1362 року відбулася відома переможна «битва на Синіх Водах» між військом Великого князя Литовського Ольгерда й татарами, поблизу фортеці Торговиці. До слова, тоді ординці були розбиті ще до розрекламованої росіянами Куликовської битви 1380 року. Українці вважають перемогу, 660-літній ювілей котрої відзначатимемо наступного року, власною. Офіційною мовою Великого князівства була тогочасна українська (не литовська, польська чи білоруська). Українською мовою написані усі три Литовські статути – давні правові східно-європейські джерела. Русини переслідувала переможених татарів до впадіння Синюхи у Південний Буг. Там в 1676 році виникла козацька фортеця Орлик. Нині це територія м. Первомайськ.

Пізніше в чорноморських краях Великим князем Вітовтом на перетині сторічь були засновані Кочубеїв (сучасна Одеса), Дашів (нині – Очаків), Вітовка (Корабельний район Миколаєва), Тягиня (село Тягинка на Херсонщині). На території сучасної Польщі в цей період відбулась Грюнвальдська битва 1410 року, серед переможців котрої було й військо руського королівства. То був час встановлення кордонів європейських держав та зміни їх. На теперішньому українському півдні відбувались аналогічні процеси.

Пригадую, як в 2010 році до Очакова приїздили литовські депутати, які відзначали, без місцевої влади, 600-річчя заснування Дашіва князем Вітовтом. Миколаївці досі вважають Очаків турецькою фортецею Ачі-Кале, яка нізвідки виникла в 1492 році. Насправді тоді турки висадили морський десант, захопили Дашів і на його місці збудували фортецю, що контролювала вихід в Чорне море водами Бог-ріки.

Власне 1492 рік вважається роком народження українського морського флоту та появи праобразу сучасної української морської піхоти. Саме тієї весни козаки виграли морський бій в турків біля фортеці Тягиня, район зустрічі Дніпра з Чорним морем. Тобто, наступного року є всі підстави відзначити 530-літній ювілей ВМС України.

Підрозділи української морської піхоти в сучасному значенні формувались в 1918 – 1919 роках. І безпосередню участь в процесі брали видатні миколаївці Андрій Покровський (про нього я вже згадував в дописі «Визначні українці Миколаєва. Перша десятка», news.pn/uk/blogs/250257), Феодосій Камінський та Михайло Білинський. Звісно, в десятці можуть бути і Данило Самойлович/Сушковський, і особливо. Феодосій Камінський, який народився в Миколаєві (1888 рік) та був вбитий в рідному місті грабіжниками (1978 рік), переживши три засудження сталіністами і реабілітацію в 1956 році. Він заслуговує на окреме вшанування, пам’ятник та назву вулиці в Миколаєві.

Наразі найбільше саме для становлення української морської піхоти зробив Михайло Білинський. Саме він наказом по морському відомству № 107, від 11. 01. 1919 вводить в дію «Закон про гардемаринську школу» та особисто організовує її роботу в Миколаєві. Зусиллями Білинського до Миколаїв було скеровано кошти на завершення будівництва нових кораблів та погашено борги перед суднобудівниками (це вам нічого не нагадує?) На підставі «Закону про флот» Директорія УНР наказом № 57/28 від 25. 01. 1919 надала українські назви кораблям, що будувалися в Миколаєві: дредноуту - «Соборна Україна», крейсерам - «Гетьман Богдан Хмельницький», «Гетьман Петро Дорошенко», «Тарас Шевченко». Ескадрені міноносці отримали назви «Київ», «Батурин», «Чигирин», «Львів», «Іван Виговський», «Іван Сірко», «Петро Могила», «Іван Котляревський», «Кость Гордієнко», «Іван Підкова», «Пилип Орлик», а база підводних човнів назвалась «Дніпром».

Одначе, 01. 02. 1919 флот Антанти захопив Херсон, наступного дня, — Миколаїв. А вже 03. 02. 1919 під тиском росіян уряду Симона Петлюри довелося залишити Київ.

М. Білинський розпочинає формувати полки морської піхоти. Відповідно до наказу Головного отамана С. Петлюри № 68/32, закону «Про організацію ВМС на побережжі Чорного моря», від 09. 04. 1919, територія між Миколаєвом, Очаковом і Херсоном була проголошена Приморським фронтом. Морську піхоту почали комплектувати на Галичині з колишніх моряків Адріатичного флоту, але їх кількість виявилася малою. Тому Михайло Білинський почав заохочувати до піхоти сплавників лісу (плотогонів) з карпатських річок, котрі й утворили «Перший гуцульський полк української морської піхоти», введення в дію якого відбулось 29. 07. 1919. Дивізія, яку наприкінці липня очолив Білинський, складалась з трьох полків; першого (гуцульського), другого – подільського та третього, сформованого в м. Броди на Галичині. Дивізія української морської піхоти воювала проти російської червоної армії в 1919-1920 роках, як сучасні морські піхотинці України воюють проти росіян на східному фронті (2014 - 2021 роки).

Історія України - безкінечне ходіння по колу. Якщо ми не навчимось робити висновки з минулих помилок, будемо приречені на вічне побиття власних голів граблями після чергового заступу. Сподіваюсь, нинішні українські морські піхотинці це розуміють. Слава Україні! Героям слава!