Чому П. Порошенко та В. Зеленський не оголошували війни Росії

перегляди: 6232
26.11.2022 11:55

Якщо коротко відповісти на це світоглядне питання, варто згадати, що обидва президенти мали в РФ власний бізнес нерухоме майно грошові кошти, рідних та близьких. Бажаючих отримати більш детальну відповідь на вище означене питання після того, як росіяни від березня 2014 року вбили більш як 200 тисяч українських громадян, окупували 20 % території України, завдали українцям збитків на суму понад трильйон євро, відсилаю до право встановлювальних документів. Читайте та робіть самостійні висновки, без птахів-говорунів з «єдиного маратону цензурних новин» та арестовичів, що обіцяли закінчення війни цього року.

У відповідності з Гаазькою конвенцією про початок військових дій (від 1907 року) початок військових дій між державами не повинен відбуватись без попереднього попередження у вигляді мотивованого оголошення війни або у формі ультиматуму з оголошенням війни. В. Путін війну проти України називав то реалізацією підсумків регіональних референдумів, то інтернаціональною допомогою озброєним танками шахтарям, то захистом російської мови та російськомовних громадян України, то військовою спецоперацією тощо.

Оголошення війни, відповідно до міжнародного права, відбувається: шляхом звернення до власного народу; звернення до народу або уряду держави-супротивника або через звернення до світової спільноти.

Про стан війни необхідно одразу повідомити нейтральним державам. Ані РФ, ані Україна досі цього не зробили. Нейтральними на європейському континенті країни – не члени НАТО.

Положення Гаазької конвенції не втратило своєї чинності. Проте, згідно з визначенням агресії, прийнятим на 29-й сесії ГА ООН, оголошення війни, що не є актом самозахисту, за ст. 51 Статуту ООН, не може вважатися фактом, що перетворює незаконну війну на правомірну.

Початок агресивної війни без її оголошення є обставиною, що обтяжує юридичну відповідальність агресора. В ст. 3 написано, що актом прямої агресії, незалежно від того, чи була оголошена війна, чи ні, є: вторгнення або напад збройних сил держави на територію інших держав, або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка із застосуванням сили анексія території іншої держави або частини її; бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; блокада портів або узбережжя держави збройними силами іншої країни; напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили чи флоти іншої держави; застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої країни за згодою з країною, що їх приймає (Білорусь згадали?)

Глава держави, який є одночасно Верховним Головнокомандувачем, уповноважений оголошувати стан війни з іншою країною, з наступним схваленням рішення парламентом.

Оголошення війни означає початок юридичного стану війни і має правові наслідки для усіх воюючих сторін: припиняються дипломатичні стосунки між державами; втрачають чинність договори між державами в стані війни; починають діяти міжнародні норми, прийняті спеціально для періоду збройного конфлікту; майно, що є власністю ворожої держави, підлягає конфіскації; торгові судна воюючих країн, що знаходилися до початку війни у ворожих портах, повинні залишити порт супротивника (для цього встановлюється розумний термін для вільного виходу з вод ворога— індульт, після закінчення якого такі судна підлягають реквізиції і затриманню до закінчення війни; військові кораблі підлягають обов'язковій реквізиції; до громадян країни-противника може застосовуватися спеціальний режим: їх право на вибір місця проживання обмежується, вони можуть бути інтерновані (пригадайте, скільки бородатих громадян РФ з військовою виправкою «служить» в РПЦ/ УПЦ МП на території України); власні громадяни поділяються на військових та цивільних.

Робіть висліди, хто й як порушує «закони та звичаї війни», а хто (і не лише в керівництві РФ) робить вигляд, що кривавої війни між Росією та Україною немає.

І насамкінець процитую ст. 4 закону «Про оборону України»: «У разі збройної агресії проти України або загрози нападу Президент ухвалює рішення про загальну або часткову мобілізацію, введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, застосування ЗСУ, інших військових формувань, подає його ВРУ на схвалення чи затвердження, а також вносить до ВРУ подання про ОГОЛОШЕННЯ СТАНУ ВІЙНИ. Органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення війни, вживають заходів для відсічі агресії.

На підставі відповідного рішення Президента України ЗСУ разом з іншими формуваннями розпочинають воєнні дії, у тому числі проведення спеціальних операцій.

Зрозуміло, після оголошення стану війни жодні вибори в державі не проводяться. Світове співтовариство не визнає результати отаких вибори у разі їхньої реалізації. Водночас члени ЦВК України продовжують отримувати космічні зарплати. Для багатьох чиновників України, не лише з виборчої комісії, закінчення війни з РФ – «не на часі». На жаль. Можна абсолютно безкарно красти гуманітарну допомогу, видавати собі захмарні премії, «дерибанити» бюджет та західну допомогу, сидіти на «відкатах» під час тендерів etc.