9 міфів про вимоги МВФ

У вівторок, 4 березня, в Україні почала роботу місія Міжнародного валютного фонду. Представники бізнес-кіл зустрічають місіонерів з оптимізмом і впевненістю, що за підсумками моніторингового візиту Україні буде надана нова кредитна лінія, яка підвищить довіру до країни з боку зовнішніх інвесторів. Про самої місії більше можна прочитати тут - https://news.pn/ru/politics/98405.

У теж час мало хто з громадян роблять висновки повністю розібравшись в суті проблеми, що, вибачте за тавтологію, проблеми нам всім і створює. Журналіст Delo.UA Марія Стасенко розклала по поличках що ж насправді хоче від нас МВФ і, що ми повинні для цього зробити...

Так, прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що потреба в зовнішньому фінансуванні надзвичайно гостра, тому уряд виконає всі вимоги Міжнародного валютного фонду, необхідні для отримання кредиту. Мова йде про суму приблизно в $15 млрд. Про конкретну суму, на яку ми можемо розраховувати, як і про конкретний план реформ стане відомо після того, як місія Фонду зробить свої висновки. На думку головного економіста Dragon Capital Олени Бєлан, експерти МВФ сфокусуються на оцінці економічної ситуації в країні, в тому числі таких параметрів, як реалістичний прогноз зростання ВВП і бюджетних доходів, потребу держави у зовнішньому фінансуванні, стан банківської системи та її потреби в додатковому капіталі.

У зв'язку з відсутністю повної інформації в народі з'явилося багато "страшилок" і вельми вільних трактувань вимог МВФ, які не завжди відповідають дійсності або не відповідає зовсім.

Почнемо з того, що вимог насправді лише чотири:

1. Привести в порядок валютно-курсову політику і стабілізувати фінансовий сектор;

2. Скоротити витрати і дефіцит бюджету до 3-4% від ВВП;

3. Відкоригувати тарифи на енергоносії і одночасно ввести адресні субсидії;

4. Провести реформи, які забезпечать поліпшення бізнес-клімату і стійкий економічний зростання.

Це те, що нам точно необхідно зробити, все інше - рекомендації. Але щоб остаточно заспокоїти громадян, ми зібрали всі домисли російських (і не тільки) ЗМІ і знайшли їх підтвердження або спростування.

Міф 1. Підвищення пенсійного віку, скасування права на достроковий вихід на пенсію.

Поступове підвищення пенсійного віку передбачено законом 7455 від 8 червня 2011 року, який був прийнятий в рамках виконання Україною вимог МВФ за попереднім кредитом. Російські бійці інформаційного фронту упустили цей момент. Про заборону на достроковий вихід на пенсію там, правда, ні слова.

Міф 2. Скасування соціальних допомог і пільг (транспорт, ЖКГ) для окремих груп громадян.

Так, соціальні пільги можуть бути скорочені в боротьбі за зменшення бюджетного дефіциту. В той же час враховуючи розмах "соцалки" в Україні, поширюється на досить численні, і далеко не завжди потребують групи громадян, найменш захищені верстви такі скорочення не торкнуться ще дуже довго.

"Пільги, субсидування комунальних послуг і т.д. - така турбота про людей створює глибокі проблеми в економічній системі, дає помилкові сигнали", - вважає Дмитро Боярчук, директор центру соціально-економічних досліджень CASE-Україна. Наприклад, субсидування комунальних послуг не покриває собівартість виробництва тепла та інфраструктури, в результаті ми маємо постійні аварії тепломереж. Пільги - це осередок корупції, так як ренту з них збирають зовсім не малозабезпечені люди. "Шокова терапія" всі ці перекоси вирівняє, перенесе людей в нову реальність. Саме це відкриє реальний шлях і до інвестицій, а значить і до нових робочих місць, а значить і до економічного зростання, впевнений Боярчук.

Міф 3. Підвищення ціни на газ для комунальних підприємств і для населення на 40% відразу і на 40% через півроку.

Під час переговорів уряду Азарова з МВФ тема тарифів на газ була гарячою і стала одним із приводів відмовитися від співпраці. Це вимога Україні озвучили не на зло, а тому що з таким боргом, який накопичив "Нафтогаз", держава не справляється, особливо з урахуванням того, що "дружня" Росія відмовилася продовжувати дію знижки на газ, і "Нафтогазу" знову доведеться закуповувати його не за $268,5 за кубометр, а по $400-420. Загальний рівень енергетичних субсидій в Україні Фонд оцінює в 7,5% ВВП. Причому часто ними користуються цілком забезпечені громадяни. Це - регресивна і неефективна система.

Але, по-перше, глава місії Фонду в Україні Жером Ваше ще восени 2013 року говорив про те, що від України не чекають різкого збільшення тарифів. За інформацією Михайла Гончара, директора енергетичної програми центру "Номос", мова йшла про підвищення ціни на 20%, поступово, за 5-7% раз на півроку. Звичайно, це не всім подобається, але вибуху невдоволення немає. "Головне, щоб була прозорість формування тарифу",- вважає Гончар. Що важливо зрозуміти: підвищені тарифи - не проблема, проблема - це низька платоспроможність населення. Тарифи у нас найнижчі в Європі - у найближчих сусідів (Польщі, Молдови, країн Прибалтики), вони в 3-5 разів вище. Боротися потрібно з неплатоспроможністю, яка сама по собі є наслідком неефективної політики.

По-друге, чому-то зазвичай береться до уваги той факт, що підвищення тарифів МВФ рекомендується поєднувати з одночасним посиленням соціальної допомоги для малозабезпечених домогосподарств. Більше того, ця адресна допомога повинна покрити 40% сімей, а це досить багато. В цілому вимога МВФ полягає в тому, щоб допомогу отримували ті, кому це дійсно потрібно.

Міф 4. Зниження мінімальної заробітної плати.

МВФ рекомендував не знизити зарплати, а обмежити зростання "мінімалки" у відповідності з рівнем інфляції.

Міф 5. Скасування мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення.

Цей пункт також був в умовах старого договору, але на сьогоднішній день питання мораторію не обговорюється. Так що російські пропагандисти знову "забули" актуалізувати інформацію.

Міф 6. Обмеження спрощеної системи оподаткування.

Суперечка навколо "спрощенки" з Фондом був вирішений ще в 2011 році, в сьогоднішніх переговорах він не грає ніякої ролі.

Міф 7. Обмеження зарплати державних чиновників

Йшлося, насамперед, про скорочення витрат бюджету на утримання апаратів державної влади. Чому б і ні, якщо тільки на утримання Адміністрації президента у 2014 році планується витратити 313,82 млн гривень. Неймовірно високі зарплати вищих посадових осіб і так дратують українців, навряд чи хтось буде проти їх зниження, крім тих, хто цю зарплату отримує. Але набагато важливіше скоротити кількість чиновників, які отримують зарплату - наш адміністративний апарат надмірно перевантажений усілякими відомствами, а наявність незліченних заступників і помічників у кожного керівника важко чимось виправдати.

Міф 8. Приватизація всіх шахт.

Рекомендація полягала в тому, щоб продати дотаційні промислові об'єкти, на модернізацію яких у держави не вистачає коштів, прибутку вони не приносять, але потребує витрат на утримання. Їх приватизація не тільки скоротила б витрати бюджету, але й дала б шанс на підвищення їх ефективності.

Міф 9. Нарахування допомоги по безробіттю тільки після мінімального стажу в 6 місяців.

Ця норма вже кілька років утримується в "Законі про обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", і особливого обурення вона ні в кого не викликала.

Тепер про реальності.

Більшість названих заходів відносяться до вимогу фіскальної консолідації - скорочення витрат бюджету. Вимога складається, повторимо, у тому, щоб до певного рівня зменшити дефіцит. Ймовірно, що в поточних умовах МВФ зробить знижку на обставини і не буде наполягати на дефіцит в 3% - зараз це просто неможливо. Однак Павло Ілляшенко, керуючий активами КУА "Кінто", не виключає, що в обмін на пом'якшення Фонд захоче реформ. Зокрема, він може вимагати прозорості процедур по роботі з бюджетом, наприклад, щоб весь бюджет і витрати прописувалися у відкритому доступі.

Як би там не було, Арсеній Яценюк повідомив про підготовку секвестру бюджету. Уряд може скористатися рекомендаціями, а може розробити свої заходи. Так, планують заощадити на пільги для чиновників і на держзакупівлі, які завжди були безкраїм полем для маніпуляцій, корупції і відмивання грошей - за підрахунками Федерації роботодавців України в минулому році через них в тінь було виведено близько 80 млрд гривень бюджетних коштів. Очевидно, що зламати схеми і традиції відкатів - більш ефективний спосіб заощадити, ніж багато з того, що рекомендує Фонд.

Ще одним методом боротьби з дефіцитом може стати відшкодування ПДВ облігаціями. Нагадаємо, раніше МВФ не схвалив ідею уряду Азарова про відшкодування госвекселями, так як ця практика позбавляє бізнес оборотних коштів. На думку Боярчука, облігації Фонд схвалить, векселі - ні, тому що облігації - це офіційний борг, через них можна перекредитуватися у банків. Це не найгірший компроміс.

Читаючи російську пресу, створюється враження, що вимоги і рекомендації МВФ висуває, буквально щоб нас всіляко принизити і змусити голодувати, що, звичайно ж, не так. Одного разу Жером Ваше, у відповідь на репліку Азарова про те, що це всього лише рефінансування старого боргу, висловив зміст роботи МВФ: "Ми кредитуємо на основі політики, яка веде до усунення диспропорцій в економіці і стимулює економічне зростання, а не з метою рефінансування старих зобов'язань".

Олег Устенко, директор Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України передбачає, що послідовне виконання умов Міжнародного валютного фонду має з часом привести нас до бездефіцитного бюджету, а економіка буде в змозі функціонувати без зовнішніх позик, виключно за рахунок того, що буде заробляти сама.