Наш суд - найгуманніший суд у світі.

28.02.2011 09:07

Для батьків, мабуть, немає нічого страшнішого, ніж поховати власну дитину. А коли йдуть з життя молоді, здорові люди - це трагедія не лише для батьків, а і для усього суспільства.

Двоє молодих людей - вона загинула і нічого вже не змінити, він - такий же молодий, але вже сів на лаву підсудних.

В четвер, 24 лютого, у будівлі Миколаївського Центрального районного суду відбулося перше засідання по розгляду справи за фактом смерті 20 - літній Юлії Каланчевой, яка 21 лютого трагічно загинула в ДТП.

Задовго до початку процесу до будівлі суду неспішно підходять батько і чоловік загиблої.Напевно, не варто описувати осіб і стан родичів, адже тільки учора пройшли похорони Юли. Вже прибули і рідні 22 - літнього водія Олексія, який був за кермом "Мерседеса", що збив дівчину. Сім'ї ще незнайомі особисто і, можливо, не знають один одного в обличчя, але, по очах видно - вони зуміли здогадатися, хто є хто.

На очікуваному засіданні Олексію оберуть тільки запобіжний захід, тому доки ще рано говорити про яке - те покаранні.

Нарешті з'явилися слідчий і суддя, які розрядили обстановку, і запросили присутніх в зал засідань. Увійшли тільки родичі загиблої дівчини, рідні хлопця доки залишилися чекати в коридорі.

Незабаром в приміщення ввели і Олексія. Хлопець увійшов до накинутого капюшона - не піднімаючи око, але, зайшовши "в клітину", окинув усіх байдужим поглядом. Ні краплі переживань і розкаяння в його очах особисто я не помітила. Услід увійшов адвокат.

У цей момент треба було бачити хворобливі очі чоловіка Юлії Каланчевой - Віктора, який буквально "попелив" поглядом підсудного. По чоловікові було видно що, він вже декілька ночей не спав.

- Ну що ж, давайте знайомитися, - почав суддя.

Підсудний досить упевнено відповідав на питання судді Центрального районного суду міста Миколаєва Івана Дирко - відразу видно робота адвоката.

Із слів Олексія стало зрозуміло, що офіційне він не одружений, але у нього є вагітна дівчина. Він сам - безробітний, а його батько займається бізнесом.

Далі адвокат почав захист, і заговорив про фізичний стан підсудного, який, за наданою інформацією, переніс три складні операції і має ускладнення із здоров'ям.

- Можна додати ще? - запитав після слів судді підсудний, - У мене повністю права сторона затерпла, - ну, погано відчуваю, - додав підсудний.

- А очі бачать? - вирвалося у чоловіка загиблої дівчини.

Олексій повернув голову, подивився на чоловіка Юли, і спокійно відповів:

- Очі? Так.

Суддя дуже швидко зачитав звинувачення. Кримінальна справа збуджено за ознаками ч. 2 ст. 286 УК України - "Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, транспортним засобом, що управляє, що спричинило смерть потерпілого". Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін від трьох до восьми років з позбавленням права управляти транспортними засобами строком до трьох років або без такого.

З матеріалів справи стає зрозуміло, що водій автомобіля "Мерседес Бенц", рухаючись по вулиці Маршала Василевского, вчинив наїзд на 22 - літню дівчину, яка в цей час переходила вулицю. Водій утік з місця події, після чого залишив машину в одному з миколаївських дворів, а сам попрямував додому.В результаті автоподії дівчину у важкому стані доставили в реанімаційне відділення БСМП м. Миколаєва, де вона, не опритомнюючи, від отриманих травм померла.

Після того, як суддя зачитав наявні матеріали справи, підсудний почав розповідь своїй, мабуть, добре розученою з адвокатом, версії.

- Дівчина, яка рухалася ліворуч, знаходилася в капюшоні. Вона абсолютно ніяких ознак не подавала, просто йшла прямо і навіть не дивилася наліво, - стверджує Олексій.

- Ти не міг загальмувати? - знову вирвалося з вуст чоловіка загиблої - Віктора.

- Я загальмувати міг. - також спокійно, і трохи зухвало відповів підсудний.

Після цього втрутився суддя.

- А ви будете хто, прошу вибачення?

- Я чоловік.

Суддя зітхнув, і попросив Віктора віддалитися.

Нарешті слово надали слідчому.Дивно, Алла Шмарко - старший слідчий, ніби з досвідом і тут такі емоції, невпевненість і напади сліз. Невже людина настільки перейнялася проблемою потерпілих?

- Просите обрати запобіжний захід, можна поцікавитися у зв'язку з чим? - поцікавився суддя у слідчого.

Таке питання судді приголомшило не лише присутніх родичів Юлії Каланчевой, а і представників прокуратури, що було видно по шепоту, який прокотився по залу.

І слідчий, і представник прокуратури наполягали на тому, щоб залишити Олексія в СІЗО. Кілька разів Алла Шмарко, правда трохи невпевнено, намагалася пояснити судді причину такої вимоги, говорячи про те, що якщо Олексій вже раз спробував сховатися, то він і надалі спробує це зробити. Але її аргументи, на думку Івана Дирко, звучали непереконливо.

- чи Являється те, що людина утекла з місця ДТП, або, що злочинець приховує докази, - вбивця ховає ніж, основою для обрання міри припинення? - запитав у слідчого суддя, - Після будь-якої квартирної крадіжки, будь-який злодій намагається майно сховати. Ніхто його на огляд не виставляє. Якщо після кожної квартирної крадіжки сюди приводитимуть людей, щоб узяти під варту, тому що вони спробували приховати сліди вчиненого злочину. - продовжив Іван Дирко.

Яке - те аж надто невдале порівняння крадіжки і смерті. Не дивно, що воно викликало подив з боку родичів потерпілої.

Далі відбувалося що - те незрозуміле, в короткій перестрілці між слідчим і суддею, слова Івана Дирко звучали як виправдання підсудного. Хіба так поводяться судді? Взагалі поведінка Івана Дирко дійсна у багатьох моментах викликало здивування, - адвокат адже не він.Тільки на аргументи представника прокуратури суддя "зробив послугу" і змінив свій настрій.

- Хіба те, що він намагався утекти з місця події, убивши людину, це не є підстави для того, щоб залишити його під вартою? - поцікавився представник прокуратури.

- Гаразд. Захист. - кинув суддя.

- Батько Олексія пред'явив мені аудіозапис, - почав адвокат підсудного, - На ній чітко прослуховується розмова брата - чоловіка загиблої, який вимовляв конкретні загрози на адресу підсудного.

Захисник говорив і про фізичний стан підсудного, мотивуючи причину, по якій підсудному, нібито, ніяк не можна залишатися в СІЗО.

Тут несподівано втрутилася Алла Шмарко, треба відмітити, що цього разу її аргументи звучали переконливіше. Слідчий розповіла, про минулі "подвиги" Олексія на дорозі, який вже встиг неодноразово порушити ПДД.

- П'ять разів він був затриманий співробітниками ДАІ за управління транспортним засобом в стані сп'яніння, і невідомо чим його сп'яніння було викликане. Чотири рази він був затриманий за управління транспортом без документів, чотири рази за здійснення ДТП. Документи, надані слідству про стан здоров'я підсудного, з датами до 2007 року.

От як. Стільки порушень і це всього при трирічному стажі за кермом. У очах судді, як мені здалося, прозвучало здивування, як Олексію досі вдавалося сідати за кермо, і залишатися за межами уваги співробітників ДАІ, тим більше враховуючи те, що "у нього права сторона затерпла".

Нові аргументи слідчого "зацікавили" суддю, тому питання було поставлене однозначно - або обрати запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, або відпустити під заставу.

Іван Дирко попросив покликати батька підсудного, який чекав в коридорі.Разом з батьком зайшли і інші "родичі" Олексія, у тому числі і вагітна дівчина.

Батько підсудного знову почав говорити про фізичний стан свого сина. З його слів матеріальне становище їх сім'ї було "не найкращим".

- Мій син серйозно захворів в 2006 році, будинок заклали, щоб його лікувати і вилікувати. Будинок знаходиться на обліку у виконавчій службі, - розповів батько підсудного.

Як виявилося, і "Мерседес", на якому Олексій збив Юлю, сім'ї не належить, а у самого батька автомобіль Жигулі 81 - го роки.

- Ми не такі багаті, - завершив свою розповідь батько Олексія, додавши, що його син "взагалі їздити вже не буде, оскільки з його захворюванням це не треба".

Суддя оголосив перерву на 25 хвилин.

Обидві сторони процесу мовчки вийшли із залу. Тим часом в коридорах Центрального суду вже чекала "група підтримки" підсудного, - людей було багато.Дивує і те, що на лицях багатьох з них була посмішка, тільки в очах батька підсудного спостерігалося, яке - ніяке, співчуття.

- Вам що сильно смішно тут? - зробив зауваження батько Олексія що знову прийшов.

Не приховував свою посмішку і адвокат підсудного. Він глузливо окинув поглядом чоловіка Юли Віктора, що виходить на вулицю, і з ким - те продовжував базікати по телефону.

Віктор вийшов на вулицю щоб, напевно, викурити сигарету, в його очах можна було розгледіти вже не ненависть - а порожнечу. Після перерви ні батько загиблої, ні чоловік вже не змогли повернутися в зал засідання - важко морально.

Рішення суду було передбачуване, - призначена мінімальна запорука у розмірі 17 тис. грн, який родичі підсудного зможуть внести впродовж 10 діб, а до цього моменту Олексій залишається під вартою.А ось чи надовго?

Цікаво, що сім'я підсудного вже відома миколаївським борцям з наркозлочинністю. Крім того, батько підсудного, який ще під час суду заявляв про своє скрутне матеріальне становище, вже наступного дня після обрання запобіжного заходу був готовий внести за сина заставу.

Що стосується судді Івана Дирко, то про нього в Миколаєві, та і не тільки, ходять легенди. До того ж нагадаємо, що свого часу він потрапляв в список ворогів української журналістики. Але, відмічу, що на минулому засіданні він поводився досить коректно з пресою, хоч і заборонив фотографувати і записувати судовий процес.

Ну що ще сказати, швидше за все, родичі підсудного знайдуть потрібну суму, щоб внести заставу за Олексія і його відпустять, адже "наш суд - найгуманніший суд у світі". Але, що буде дальший, подивимося.

Автор: Дарина Ткаченко, спеціально для "Злочинності.Ні"

Фотофакт