Сліпа жадність до грошей або гроші кров'ю не пахнуть?

Будь-яке виробництво—це завжди ризик для робітника, якщо тільки ви не «найняли» роботів. Вимоги до норм безпеки в Україні постійно підвищуються, але, на жаль, не завжди виконуються. Не так давно з терміном в тиждень сталися два нещасні випадки з людьми однієї і тієї ж професії і від однієї і тієї ж техніки. У Іллічівському рыбпорту загинув укладач вагонів, затиснутий двома локомотивами. Через тиждень в Новоукраинском гранкарьере Кіровоградської області, так само укладач, постраждав від тепловоза. Чоловік залишився інвалідом. Дивно, але обидва нещасні випадки сталися за участю тепловозів тих, що належать одній і тій же фірмі МЧП «Фартон». А засновники фірми—відомі в Миколаєві люди: В'ячеслав Симченко і Тетяна Коровина.Тетяна Миколаївна Коровина погодилася поговорити і розповісти—звідки такі збіги.

- Тетяна Миколаївна, що сталося? Ви в курсі про ці трагедії?

- Так, я не так давно дізналася про це зі ЗМІ. 23 червня в рыбпорту загинув укладач Віталій. У гранкарьере укладачеві відрізувало ногу. У обох випадках тепловози належать підприємству, засновником якого я є, тому і захотіла довідатися подробиці. Раз ми надаємо технікові для обслуговування підприємств, то повинні і стежити за виконанням усіх норм. Міліція доки мовчить, керівництво порту теж. Але родичі встигли побувати на місці трагедії і хоч би що - те зафіксувати на фото. Вони і розповіли, як приблизно все було. Того дня Віталій як і зазвичай, супроводжував локомотив для з'єднання вагонів. На території порту, на одному з перетинів залізничних шляхів, по незрозумілій доки мені причині зіткнулися два тепловози.Віталій, який працював укладачем намагався врятуватися і перестрибнути на зустрічний тепловоз, але не встиг.

Багато чого для мене залишається дивним. Чому - те родичів пустили не відразу. Судячи з фото і оповідань рідних—тепловози не розминулися на перехресті. При цьому версія від адміністрації порту, що один тепловоз стояв, а не рухався. Вже виходячи з фотографій видно, що порушені інструкції по техніці безпеки : один з локомотивів виїхав за стоп - лінію. Так само не помічені сліди екстреного гальмування. Сам Віталій працював більше п'яти років укладачем, тому послатися на недосвідченість так само не виходить. Дуже багато дрібних нюансів, які збираються у великий пазл.

-Є які - те факти аудіо - відео - підтвердження?

- Виявилось, що на тепловозах камери аудіо - відео - контролю у цей момент чому - те не працювали.Тому залишилися тільки фото події, зроблені родичами.

По сьогоднішній день ми не знаємо причин події, на усі питання і запити відповідь один: «Йде слідство». Навіть адвокат не отримує належної інформації у справі.

Питання «хто винен» , і «чи відповідали дії диспетчера і машиністів інструкції» - залишаються відкритими.

- чи Могла підвести техніка?

- Працівники порту говорять, що Віталій кричав машиністові гальмувати, але тепловоз продовжив рухатися. Наші тепловози досить таки старі, а працівники говорять, що останнім часом ще і в сумному стані. Це одна з причин, чому з нашого підприємства «розбігаються» фахівці. Вони б і раді працювати, але брати на себе відповідальність за своє життя і за життя людей вони не будуть.

Усі тепловози фірми старі, 70 - х і 80 - х років випуску. А це означає, що необхідно було провести їх перевірку і продовження терміну експлуатації для надпроектного використання. Таку експертизу проводить тільки одна організація в Україні - в Дніпропетровську. Але ніхто не пам'ятає, щоб тепловози або необхідні агрегати йшли на перевірку в Дніпропетровськ. А без такої експертизи тепловоз не може приступити до роботи. Якщо на ці «умовності» не закрити ока.

Мені вже доповіли, що на цих тепловозах давно немає огляду гальмівної системи (крани машиніста, гальмівні циліндри, ресівера, покажчики контролю). Тому прилади могли підвести машиніста. Що звик до одного гальмівного шляху, він не може зупинити цілий локомотив, що перестав гальмувати, як раніше, з - за зносу деталей.

Довести і відстежити, чи проводилися регламентні роботи, дуже легко—треба тільки подивитися договори, безготівковий розрахунок, податкові пересування, відмітки у формулярах. Більше того, при будь-якій операції і ремонті систем і агрегатів, в спеціальні журнали вносяться відмітки і записи. Якщо на самому «Фартоне» , як і в рыбпорту, їх «домальовувати» можливо, то в сертифікуючих ліцензованих державних організаціях це нереально. Ніхто на себе не візьме відповідальність за прилади, які ніхто в очі не бачив.

Незрозуміла історія склалася і із скоростеметром, це аналог «чорного ящика» локомотиву, фіксувальний пересування і зупинки. Очевидці трагедії говорять, що «ящик» був відсутній. Ймовірно, зараз в документах скоростеметр з'явиться, тільки не зможуть проявитися відповідні записи в журналах депо «Укрзализныци».Оскільки тільки депо мають право контролювати і проводити постійну перевірку чорних ящиків, ставити спеціальний друк і штампи.

- Тоесть по факту ремонт тепловозів практично не робиться? У чому вигода?

- Директором фірми «Фартон» являється Віталій Ставцов, але сам він рішень не приймає, а діє тільки під чуйним контролем В'ячеслава Симченко. Саме Слава контролює що і куди піде. Не забувайте, що на його підприємстві, де він є директором (Миколаївський тепловозоремонтный завод) ремонтуються усі наші тепловози, а Ставцов є усього лише рукою, яка поставить підпис і на власному вироку якщо хазяїн зажадає. Я є кінцевим власником бенефіціара з правом контролю. Але, Симченко і його вірного служителя Ставцова це не хвилює.Я постійно поводжуся з вимогою - надати мені, документи, звіти, показати витрати і доходи, перестати порушувати закони. Мабуть, їм вигідно мене не чути. Іноді отримую уривки інформації про справи на підприємстві і жахаюся. Наприклад, Віталій Ставцов, як найманий керівник, має обмеження на підписання договорів, актів і інших документів. Він не має права підписувати їх на суму більше 100 тисяч гривен. Це вказано в реєстрі. Як ви думаєте, він дотримується цього обмеження на підприємстві, яким йому просто ввірили управляти? Іноді навіть замість призначеного у березні 2014 року Ставцова, Симченко підписує документи від імені директора. На яких підставах В'ячеслав це робить?

Чорна бухгалтерія пре з усіх дір. Кожен місяць «педантичний» Симченко розписує собі на листочках, куди які гроші пішли. Правда, це не спливає у бухгалтерських звітах.У списках є відомі прізвища. Приміром, головний інженер рыбпорта, згадується і сам Ставцов, і начальник транспортної міліції Одеси. Так само вписаний в списки замдиректора порту Старенко. Навпроти прізвищ стоять тисячні суми. Я здогадуюся, що це розрахунок за покриття злочинного відношення Симченко до ремонту тепловозів. Так, ймовірно, складніше помітити знос деталей і несправність приладів. Дві тісно пов'язані фірми «НТРЗ» і «Фартон» «прекрасно» співпрацюють і отримують прибуток, підписують один одному документи на виконані роботи, які не роблять. Схема стара—перераховуються гроші на запчастини на фіктивні фірми і списуються за проведені ремонти. Так усі тепловози і дійшли «до ручки».

- Які Ваші подальші дії?

- На жаль, Віталія вже не повернути, ще одному потерпілому теж не відновити здоров'я, але я збираюся присікти діяльність «Фартона» у такому руслі. Ми не піддаватимемо риску людей, які з нами працюють. Сім'ї залишилися без годувальників, діти сиротами. Жоден бізнес, ніякі гроші не коштують людського життя.

Розмовляла Галина Маркова