«Нітрат амонію, який вибухнув в порту Бейруту, належав компанії українського бізнесмена», - OCCRP

прочитання: 14856
15.09.2021 14:50

Вантаж нітрату амонію, який 4 серпня 2020 року вибухнув в порту ліванського Бейруту, ймовірно належить групі компаній Savaro, за якою стоять бізнесмен з Дніпра Володимир Вербоноль і його партнери — бізнесмен Микола Алісеєнко (тесть Вербоноля), імовірно дочка Алісеєнка Ольга і Тетяна Вербоноль.

Про це йдеться у розслідуванні міжнародного обʼєднання журналістів-розслідувачів «Центр із дослідження корупції та організованої злочинності» (OCCRP), пише видання «Бабель».

Журналісти встановили складну і заплутану мережу за участі групи Savaro, яка займається торгівлею хімікатами мінімум з 2000-х років і замаскувала свою діяльність за десятками підставних компаній та осіб. Більшість цих компаній зареєстровані на Кіпрі, на Віргінських островах і у Лондоні.

Одразу після вибуху журналісти виявили, що лондонська Savaro Ltd в 2013 році зафрахтувала партію нітрату амонію вагою 2 750 тонн для відправки її судном MV Rhosus з Грузії в Мозамбік для виробництва вибухових речовин. У результаті MV Rhosus затримали в Бейруті через несплату боргів і технічні несправності.

Журналісти відстежили звʼязок Savaro з Вербонолем за документами, які розкрили мережу компаній, що базуються в Дніпрі. За ними вони вийшли і на Алісеєнка — він замаскував свої операції за десятками торгових найменувань та осіб, що охоплюють Англію, Шотландію, Карибський басейн, Україну, південну частину Тихого океану і США. При цьому частина діяльності маскувалася під IT-бізнес. Документи звʼязали всі ці компанії з Savaro і вказали на закупівлю нітрату амонію, який зруйнував Бейрут.

MV Rhosus був зафрахтований компанією Agroblend Exports (BVI) Ltd, повʼязаною із Savaro, а лондонська Savaro Ltd уклала контракт з грузинським постачальником «Руставі Азот» на нітрат. Журналісти змогли звʼязати Savaro Ltd і Agroblend Exports (BVI) Ltd з Вербонолем завдяки підказкам, знайденим у серії електронних листів, відправлених представниками компаній після затримання Rhosus у Бейруті.

Мозамбікська компанія, яка повинна була отримати вантаж Rhosus, Fábrica de Explosivos de Moçambique підтвердила OCCRP, що в 2013 році вона купувала нітрат у Savaro тричі. Її представник Антоніо Кунʼя Ваз заявив, що Savaro була українською компанією, а її голова був йому відомий як «Володимир».

Провідний адвокат у лондонській справі проти Savaro Камілла Абуслейман сказала, що компанія безпосередньо відповідальна за вибух, оскільки була власником вантажу і не вжила належних заходів для зберігання небезпечних матеріалів. «Не можна просто викинути небезпечні хімікати на склад і піти», — сказала вона.

Зараз, як зазначають розслідувачі, на тлі майбутнього судового процесу власники Savaro Ltd намагаються замести сліди. 23 серпня цього року власність компанії перейшла до українського адвоката Володимира Глядченка. OCCRP він заявив, що купив Savaro Ltd за рекомендацією.

Як зазначають журналісти, Володимир Вербоноль народився в 1959 році і виріс у Дніпрі. У 1990-х роках він працював помічником відомого профспілкового лідера Михайла Волинця (ексдепутат Верховної Ради) і Дениса Дзензерського, колишнього депутата парламенту, якого зараз розшукує Національне антикорупційне бюро України.

У 2001 році Вербоноль заснував компанію Atlantis Corporation, яка займалася продажем добрив, судячи зі слідів видаленої вебсторінки компанії. Разом із Алісеєнком Вербоноль невдовзі заснував кілька компаній, що продають товари і послуги, включаючи добрива, металургійне обладнання, програмне забезпечення та вебдизайн. Однією з них став український філіал Savaro, створений у 2009 році (всього у встановленій OCCRP мережі, компаній із назвою Savaro є мінімум чотири).

Нагадаємо, що вибух потужний вибух в порту Бейрута стався 4 серпня 2020-го року. В результаті події сильно постраждала прилегла територія - в будівлях повибивало шибки, були розбиті автомобілі. Більше сотні людей загинули, а кілька тисяч постраждали. Тоді влада Лівану заявила, що здетонував 2700 тонн аміачної селітри, яка була вилучена і зберігалася в портовому складі кілька років.

Після вибуху в Бейруті, в своєму блозі на «Преступности.НЕТ» під назвою «Бейрут може бути не так вже й далеко, а опинитися у нас прямо під носом ...» керівник ГО «Центр аналітичних досліджень» Андрій Сенченко повідомив, що в 2018 році в Миколаївському морському торговому порту виявилося судно з «непридатною для використання» селітрою. Вантаж вийшов з грузинського порту. Пізніше судно пішло, а вантаж залишився під арештом. Остання спроба зняти арешт з вантажу була в лютому 2019 року, але суд відмовив у цьому. А так як інших рішень суду, де б йшлося про цю заарештованої селітрі, в Єдиному реєстрі судових рішень немає, виходячи з цього, вона повинна перебувати там, де її і залишили - на 12 причалі Миколаївського морського торгового порту.

У свою чергу, начальник відділу обробки інформації обліку вантажів, служби безпеки мореплавання і екологічної безпеки миколаївського управління АМПУ Сергій Пустовий завив, що в Миколаївському морському торговому порту не зберігається 3 400 тонн аміачної селітри.

    Фотофакт