Ще раз про німецькі автобуси - "гармошки".

Навіть не сумніваюся в тому, що тема про німецькі автобуси, що так і не вийшли на миколаївські дороги, встигла деяким вже порядком набриднути. Але отже, остаточні точки над "е" в конфлікті, що спалахнув не на жарт, ставити ще дуже рано. Інтереси не останніх осіб, що зіткнулися, в Миколаєві ніяк не дадуть ситуації заспокоїтися, і в законному порядку раз і назавжди вичерпати це непорозуміння. А в той же час гріх і не поговорити про це.

Деякі миколаївські інтернет - видання називають те, що усе, що відбувається початком "холодної війни" між міським головоюВолодимиром Чайкоюі Партією регіонів в цілому. Проти нього адже, як повідомляється, просто ополчилися усі члени фракції ПР в міськраді.

Що ж виВолодимир Дмитровичніяк не поступитеся, - звертаються до свого мера і читачі форумів. Але миколаївський градоначальник уперто стоїть на своєму:

- Рішення виконкому підписане. Необхідно отримати остаточне узгодження від обласного ДАІ, і допрацювати усі моменти для забезпечення безпеки пасажирів!

Ось і не вийшли євробаси на ніби як маршрути, що дістали, ні в обіцяну п'ятницю, 3 лютого, ні в суботу... Відстрочили їх вихід на миколаївські вулиці на невизначений термін. Але, як мовиться, продовження триває.

Своя сорочка ближче до тіла

Основне питання, яке все, - таки просто не можу не задати, користуючись випадком: так хто ж, власне, керує цією юною миколаївською фірмою "Евротранстехсервис"?

- Я представляю вам директора цього підприємства, усі ви добре знаєтеАнатолія Плохотнюка.Ми працювали з ним 13 років, - трохибільше тижня тому говорив усім мерЧайкау тому числі і мені.

А за документами ніякий він не директор, не керівник, не його заступник навіть(хоча документи вже могли і поміняти). Ай - ай - айВолодимир Дмитрович, що ж це виходить, ви лукавили? Или другий варіант: були упевнені в тому, що доки хто - те надумається це перевірити і почне порпатися в документах, це питання просто улагодять?

Але будемо ж послідовні. І якщо по порядку. Як вже неодноразово звучало, причому кілька разів цілком офіційно, а тому і причин для сумніву немає - фірма була створена в грудні 2011 року. Після деяких розглядів і з'ясувань, стало зрозуміло, що єдиним засновником "Евротранстехсервис" являється "регіонал"Юрій Антощенко.Він же деякий час значився і керівником свого нового дітища.

Але дуже скоро що - те сталося і біля керма фірми, так би мовити, виявилася інша людина -Сергій Жуковский.Подейкують, що він з головним енергетиком областіЮріємАнтощенкоу досить міцних дружніх стосунках.

Більше він відомий в Миколаєві як людина, яка колись була одним з керівників в структурі під назвою Головне управління МНС в Миколаївській області. Правда, до начальника йому так і не вдалося дорости, але в заступниках при багаторічному "рятувальнику"Миколі Поступальскомвін походив.

Ще у кінці літа 2010 року він обійняв посаду заступника начальника обласного МНС, але вже до початку 2011 про нього більше нічого не було чутно.І раптомЖуковскийпоспішає, мабуть, на підмогу до свого товаришаАнтощенко, і стає одним з начальників в структурі "Николаевоблэнерго", а потім очолює молоду фірму "Евротранстехсервис".

У зв'язку з чим конкретноЮрій Антощенкойого туди покликав, чи були на те у нього вагомі підстави, або це, швидше, така собі дружня допомога, сказати складно. Але факт залишається фактом.

Багато хто може поставить питання, чому ж так часто міняються директори фірми "Евротранстехсервис"? Причому приходять керувати ті, про кого довгий час нічого не було чутно. Вийшло, таке собі повернення в інформаційний простір двох раніше відносно відомих в місті персонажів. Правда, представленому на загальний огляд директорові -Анатолію Плохотнюкудісталися усі лаври.

І тут ось, в цьому місці згадується слізливе прощанняВладимира Чайкизі своїми двома нерозлучними замами -Олександром ЖенжерухойіЮрієм Гранатуровым.На їх місце прийшли наступні, але і такі, що втратили посади чиновники з багаторічним стажем, у свою чергу, зайняли чиї - те місця. ТодіПлохотнюкпоступився своїм кріслом глави Ленінської райадміністрації. Він, можливо, все - таки повірив, щоЧайкасвоє слово стримає і знайде йому його "місце під сонцем".

Так, може, таке досить несподіване "воскресіння"Плохотнюкаякраз таки і пов'язано з обіцянками мерів? Все - таки, щоб як слід проллобировать інтереси приватної фірми, мерові ж як ніяк, а доведеться пройти якщо не через воду, вогонь і мідні труби, так через гнівні перипетії з особами, чиї інтереси будуть зачеплені. А це коштує чималого.Ось і згадавЧайкаславне твердження або, краще сказати, славний принцип - послуга за послугу, і, скориставшись випадком, вирішив все - таки повернутися до практики виконання обіцянок. І ось, швидше за все, колиЮрій Антощенкостав шукати підтримку у міського голови, припустимо, той заявив що - те схоже на наступне: "По руках, будуть вам маршрути, тільки ось влаштуйте меніПлохотнюка". А чом би і ні. Мер цією дією, схоже, убив відразу двох зайців - і давнього товариша влаштував і отримав гарантію того, що на фірмі без його відома не відбуватимуться які - те метаморфози.

Хлопці, а ви і справді німці?

Це друге питання, яке я б задала. Так - так, уміли б говорити списані "гармошки", я б ось так би їх і запитала. І, признатися, мене б ніскільки не здивувала їх нествердна відповідь.

Чому - те досі відповідачі, що з'явилися перед громадським судом, не зволили повідомити, що все - таки це за автобуси, звідки конкретно прибули, що за фірма, або які - такі німецькі бізнесмени здійснили цей вчинок і забезпечили ними Миколаїв? Країна адже повинна знати своїх героїв. Или як?

Але раз вже така справа. яке - що доводиться "розкопувати" і самим. Після деяких пошуків потрібної інформації, вдалося з'ясувати, що автобуси - те не безпосередньо з

Німеччині потрапили в Миколаїв. Купувала їх не фірма "Евротранстехсервис", а особисто громадянин України ЮрійАнтощенкояк мінімум штук п'ять з них точно і купував не в Німеччині, а. у Луцьку у ЧП "Аробус". І ще декілька автобусів було придбано в тому ж Луцьку, але тільки у приватної особи.

Офіційній інформації про їх справжню вартість теж немає.Можна тільки припустити, що вони дещо дорожче обійшлися миколаївському інвесторовіАнтощенкочим якби він їх купував безпосередньо.

Так от. Людство придумало таку чудодійну річ, як торгові онлайн - майданчики. І тепер дізнатися, в скільки б вам обійшовся рядовий, списаний по, - сьогоденню німецький автобус можна, не виходячи з дому.

Візьмемо тільки до відома, що минулого разу я нібито погарячкувала з віком автобусів.Плохотнюкзавіряв, ніби найстарішому "німцеві" усього лише 14, а не 16 років. А ось на питання, скільки коштує один автобус, він так і не захотів відповідати. Спочатку відмовлявся і говорив, що це комерційна таємниця, коментуючи це жартиками типу "дарма дісталися" або "нам подарували".Потім і зовсім обурився:

- Одну гривну! Ось ви ставите питання, ви ж прекрасно розумієте, що я вам на нього не відповім.Одну гривну коштує! Вас влаштовує така відповідь?

З чого б влаштував? Ні. Так справа не піде. Ви все ще мовчите? Тоді ми спробуємо і самі з'ясувати.

Повертаючись до торгових онлайн - майданчикам. Один "зчленований автобус" або як ми його простіше називаємо, "гармошка" обійшовся б будь-якому підприємцеві в 7-8 тисяч євро. Але це, звичайно ж, у тому випадку, якщо безпосередньо в Німеччині купувати. А ось автобус великої місткості, яких майже було в два рази більше закуплено, ніж "гармошок", коштує навіть трохи дорожче - близько 10 тисяч євро.

Не знаємо ми, правда, на скільки німецька фірма або вже луцьке ЧП понизили ціну, продаючи автобуси в Миколаїв. Сумніватися в тому, що хто - те з них це зробив, не доводиться, адже в цьому завірив сам мер! І, тому, досить складно підрахувати суму витрат в цілому.

Але справа навіть не в цьому.Чи багато хіба мало, а насилу віриться, що, закуповувавши такий товар, ніхто і не думав в майбутньому на нім почати заробляти. До слова додати, навіть мер вже почав ніби дещо стримувати себе, і говорить(правда, продовжуючи хвастати по - колишньому), що безкоштовних місць для пенсіонерів в кожному автобусі буде "не менше 10". Хоча я сказала б : тільки 10! Навіть у звичному трамваї куди більше виходить. Але це не заважає ініціаторам кричати на повний голос: "Усе це на благо народу"!. І ось не соромно?

Деякі неписані закони сильніші за усі писані

Заявив жеЧайкамовляв, все: рішення виконкому є, залишається тільки узгодження ДАІ і заслужено! Поки тестування пассажировозов на деякий час відстрочили, але упевненості мера, що воно таки відбудеться і дуже навіть скоро, можна прямий позаздрити.
При цьому він зазвичай або намагається вибілити ситуацію і, грубо кажучи, звалює все на обурення потенційних конкурентів - "маршрутчиков", або навіть наводить приклади, як в деяких містах мери вольовим рішенням позбавилися від автобусів середньої місткості!

Невже, виходить, що миколаївський міський голова готовий йти проти закону? Як ні крути, а тут якраз це і убачається. Що б не говорили відповідачі, адже ніхто не відміняв законом передбачені процедури.

У - перших, виконкому не перешкодило б спочатку затвердити маршрути, які хочуть надати для тестування автобусів, - №83 і №98.

Далі по закону визначити, хто обслуговуватиме ці маршрути. Відбувається це винятково на конкурсних підставах.

При цьому створюється так званий конкурсний комітет, до складу якого входять ".представники органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту і територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України, відповідальних за безпеку дорожнього руху, а також представники громадських організацій".

До слова додати, що ще 22 квітня минулого року виконком навіть визначився з персональним складом цього комітету. Є також і законна процедура проведення конкурсу. Крім того, необхідно також вивчити і те, а яким, власне, має бути цей автобусний парк, щоб обслуговувати "підконкурсні" маршрути.
А тут що? Як мовиться, по щучьему велінню, по моєму хотінню?!

Мимоволі згадуються слова одного з власників підприємств - перевізниківЮрія Кучукова:

- Коли проводився конкурс, нам на чолі з мером була доведена стратегія розвитку транспорту в місті. Було визначено, що проспект має бути екологічно чистим, що пріоритет буде відданий електротранспорту. Тому нас орієнтували на придбання нового транспорту, ні в якому разі не б/вушного, середній місткості. Повіривши в перспективу розвитку озвучених пріоритетів, ми стали закуповувати транспорт. Реально, я є інвестором, який для міста узяв кредит на 20 мільйонів гривен.Представляєте, скільки старих машин я зміг би ввести в Миколаїв з Німеччини або з ринку західної України, і перетворити місто невідомо на що? У 50 разів більше!

Але що для ініціаторів виходить головніше? Довести, як сильно та ще і не за справу ополчилися проти них все навкруги, і переконати, що людям - те від автобусів цих легше стане.
- Подумайте про людей, - попросивЧайка і відразупочав погрожувати, що зацікавилися автобусами в Херсоні, з натяком, мовляв, а не віддати б їх туди - адже приймуть же. Прямий, як би з руками не відірвали.

Нібито, вступили в дискусію і рядовые николаевцы, що звернулися доЧайціна його сайті. Можливо, це і не підсадні особи, адже складно сказати напевно, які конкретно цілі могли переслідуватися, але що звернувся з точністю повторив недавні слова мера.Пропонуючи варіанти, як все - таки бути з придбаними євробасами, один з жителів міста написав, що їх цілком можна пустити на дачні маршрути.

Але навіть якщо і так, ніхто адже не говорив, не заявляв, що автобуси місту не потрібні. Може, я і повторюся: хочеться, щоб в першу чергу дотримувався закон, а ось всяке "лобіювання" своїх або чужих інтересів, в якому признався мер, канули в лету.

Катерина Вовченко, спеціально для "Злочинності.НІ"